Справа № 640/16006/22 Суддя першої інстанції: Панченко Н.Д.
09 жовтня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Шведа Е.Ю.,
суддів - Ганечко О.М., Заїки М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на прийняте за правилами спрощеного позовного провадження рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Імексбанк» Матвієнка Андрія Анатолійовича про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
У вересні 2022 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Відповідач-1, Фонд), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Імексбанк» Матвієнка Андрія Анатолійовича (далі - Відповідач-2, Уповноважена особа Фонду), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:
- визнати протиправними дії Фонду та Уповноваженої особи Фонду стосовно відмови у виплаті гарантованих сум відшкодування на правах спадщини за вкладами ОСОБА_3 , що були розміщені в АТ «Імексбанк»;
- зобов'язати Фонд виплатити ОСОБА_1 гарантовану суму відшкодування на правах спадщини за вкладами ОСОБА_3 , що були розміщені в АТ «Імексбанк» в розмірі 35 354,62 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 гарантованих сум відшкодування на правах спадщини за вкладами ОСОБА_3 , що були розміщені в АТ «ІМЕКСБАНК»;
- зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатити ОСОБА_1 гарантовану суму відшкодування на правах спадщини за вкладами ОСОБА_3 , що були розміщені в АТ «ІМЕКСБАНК».
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що право ОСОБА_1 на отримання гарантованої суми відшкодування вкладів в АТ «Імексбанк» не є спірним, водночас Фонд протягом майже восьми років не забезпечив виконання зобов'язань перед ОСОБА_1 з виплати такого відшкодування, а припинення банку як юридичної особи не може мати наслідком відмови у такі виплаті. Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог, суд зауважив, що будь-яких обґрунтувань позовних вимог до Уповноваженої особи Фонду ОСОБА_1 не наведено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що в силу норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд припиняє виплату вкладів після ліквідації банку, однак при цьому не є правонаступником такого банку та не має жодних цивільно-правових зобов'язань перед вкладниками. Підкреслює, що всупереч висновків суду Фондом направлявся відзив на позов на адресу Київського окружного адміністративного суду. Наголошує, що після отримання звернення ОСОБА_1 щодо виплати коштів за вкладами на правах спадщини Фондом вчинені всі необхідні дії задля забезпечення отримання Позивачем гарантованого відшкодування.
Після усунення визначених в ухвалі від 24.07.2024 про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2024 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 19.09.2024.
Відзиву на апеляційну скаргу від учасників справи не надійшло.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2024 продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не є предметом апеляційного оскарження, то судова колегія вважає за необхідне здійснювати перевірку його законності та обґрунтованості у межах доводів та вимог апеляційної скарги Фонду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати в частині, виходячи з такого.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, ОСОБА_1 є спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 дружини ОСОБА_3 щодо, зокрема, грошових вкладів з усіма належними відсотками та компенсаційними виплатами в ПАТ «Імексбанк», що підтверджується копіями свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 30.10.1962, свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 23.07.2016 та свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.05.2021, зареєстрованого в реєстрі за №1342 (а.с. 58, 59, 64).
За наслідками розгляду звернення ОСОБА_1 від 10.02.2022 стосовно виплати гарантованої суми відшкодування на правах спадщини за вкладами ОСОБА_3 , що були розміщені в АТ «Імексбанк» Фонд листом від 17.02.2022 №57-036-2143/22 повідомив, що здійснив коригування даних в реєстрі вкладників та запропонував для отримання коштів звернутися у найближчу філію одного з банків-агентів згідно переліку з паспортом та документом про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків (а.с. 48).
За результатами повторного звернення Позивача від 13.06.2022 щодо виплати гарантованої суми відшкодування на правах спадщини за вкладами ОСОБА_3 , що були розміщені в АТ «Імексбанк» Відповідач-1 з посиланням на ч. 3 ст. 28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повідомив листом від 14.06.2022 №57-036-5294/22, що оскільки 17.05.2022 рішенням виконавчої дирекції Фонду №341 затверджений ліквідаційний баланс та звіт про виконання ліквідаційної процедури АТ «Імексбанк» виплата гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами припинена. Крім того, зазначив, що попереднє звернення ОСОБА_1 було розглянуто Фондом, про що Позивача було повідомлено листом від 17.02.2022 №57-036-2143/22, який отримано останнім 17.03.2022 (а.с. 49).
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Фонду із заявою, в якій просив роз'яснити, чи може він отримати гарантовану суму відшкодування на правах спадщини за вкладами ОСОБА_3 , що були розміщені в АТ «Імексбанк», і якщо так, то яким чином не можна зробити (а.с. 51-53).
Листом від 31.08.2022 №57-036-8487/22 Фонд повідомив ОСОБА_1 , що в силу приписів ч. 3 ст. 28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та з огляду на затвердження ліквідаційного балансу та звіту про виконання ліквідаційної процедури АТ «Імексбанк» виплата гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами припинена Фондом 17.05.2022 (а.с. 54).
На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 2, 3, 11, 12, 26, 27, 28, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 (далі - Положення №14), суд першої інстанції прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, оскільки праву ОСОБА_1 отримати гарантовану суму відшкодування за вкладами кореспондує обов'язок Фонду забезпечити можливість такого отримання, який не був виконаний Відповідачем-1.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може повністю погодитися з огляду на таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Частиною першою статті 3 Закону визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, регламентовано статтею 27 Закону, абзацом 1 частини 1 якої передбачено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення Фондом неплатоспроможного банку з ринку, або на кінець дня, що передує дню початку процедури ліквідації банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Згідно ч. ч. 3-4 ст. 27 Закону виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.
Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України».
Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
За правилами статті 28 Закону Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку (ч. 1).
Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти, що здійснюють такі виплати в готівковій або безготівковій формі (за вибором вкладника) (ч. 2).
Фонд припиняє виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами у день затвердження ліквідаційного балансу банку та не пізніше наступного робочого дня розміщує на офіційному веб-сайті Фонду оголошення про припинення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування (ч. 3).
Порядок та черговість відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб визначено Положення №14, абзацом 1 пункту 7 розділу І якого передбачено, що відшкодування за вкладами можуть сплачуватися іншим особам згідно із законодавством (за довіреністю, свідоцтвом про право на спадщину тощо).
Пунктом 9 розділу ІІІ Положення №14 передбачено, що за результатами розгляду індивідуальних звернень, оформлених заявами, що подаються до Фонду до спливу двадцятиденного строку після оприлюднення інформації про майбутнє затвердження ліквідаційного балансу відповідно до пункту 19 цього розділу, здійснюються виплати, зокрема, спадкоємцям вкладників.
Для отримання коштів за результатами розгляду індивідуального звернення заявник звертається до Фонду із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування або із заявою про внесення змін до реквізитів для виплати гарантованої суми відшкодування, вимоги до змісту якої та до документів, необхідних для подання якої, наведено у п. 11 розд. ІІІ Положення №14.
Відповідно до п. 14 розд. ІІІ Положення №14 заяви, надіслані (подані) до дня початку процедури припинення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до пункту 19 цього розділу, розглядаються у строк, що не перевищує трьох місяців, але не пізніше дня затвердження ліквідаційного балансу банку.
Розгляд заяв, надісланих (поданих) протягом двадцяти днів від дня початку процедури припинення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до пункту 19 цього розділу, завершується до дня затвердження ліквідаційного балансу банку.
Заявник повідомляється про результат розгляду індивідуального звернення.
Якщо заява надіслана (подана) після спливу двадцятиденного строку після оприлюднення інформації про майбутнє затвердження ліквідаційного балансу відповідно до пункту 19 цього розділу, вона повертається заявнику з роз'ясненням, що суми відшкодування за такими заявами не виплачуються, в п'ятиденний строк з дня її надходження.
За правилами пунктів 15-17 розділу ІІІ Положення №14 Фонд звіряє дані, зазначені у копіях документів, що додаються до заяви, з даними, що вказані у Переліку.
Обробка інформації та формування частин Загального реєстру та/або Реєстру переказів (у разі проведення виплат без використання ПЦФ) здійснюється засобами Системи.
Виплата гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами може здійснюватися такими способами: шляхом передачі банкам-агентам частин Загального реєстру та/або Реєстру переказів (без ПЦФ); за допомогою засобів Системи (через ПЦФ).
Спосіб виплат вкладникам неплатоспроможного банку визначається виконавчою дирекцією Фонду.
У разі прийняття виконавчою дирекцією Фонду рішення про відшкодування коштів за вкладами вкладникам конкретного неплатоспроможного банку за допомогою засобів Системи (через ПЦФ), виплата неотриманого залишку гарантованих сум відшкодування всім вкладникам такого банку з визначеної дати здійснюється тільки за допомогою засобів Системи (через ПЦФ).
Згідно п. 18 розд. ІІІ Положення №14 формування інформації для банків-агентів здійснюється Фондом засобами Системи з урахуванням таких особливостей:
1) якщо виплати проводяться шляхом передачі банку-агенту частин Загального реєстру та/або Реєстру переказів (без ПЦФ):
частина Загального реєстру формується на суму відшкодування, що не отримана вкладниками. До такої частини Загального реєстру не включаються записи, виплата за якими здійснюватиметься за результатами розгляду індивідуальних звернень (спадкоємці вкладників, вкладники, реквізити яких у Загальному реєстрі відмінні від реквізитів їхніх документів);
виплата сум відшкодування за результатами розгляду індивідуальних звернень здійснюється за Реєстром переказів, сформованим за результатами розгляду таких звернень до Фонду;
частина Загального реєстру та/або Реєстр переказів вивантажується із Системи для подальшої передачі банку-агенту;
Фонд на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду та згідно з договором між Фондом та банком-агентом здійснює передачу банку-агенту частин Загального реєстру, інформації з Реєстру переказів, сформованого за результатами розгляду індивідуальних звернень до Фонду;
2) при виплатах засобами Системи (через ПЦФ):
Загальний реєстр, частини Загального реєстру формуються згідно з Регламентом штатними засобами МОВ;
вивантаження на ПЦФ сформованої у МОВ частини Загального реєстру здійснюється у Системі директором-розпорядником Фонду або уповноваженим ним працівником Фонду;
внесення змін та/або доповнень до облікової картки вкладника, видалення та додавання інформації, відображення блокування та розблокування рахунків, припинення, зупинення та поновлення виплат (у тому числі на ПЦФ) здійснюються відповідальними працівниками Фонду на підставі інформації уповноваженої особи Фонду або за результатами розгляду індивідуального звернення вкладника або у разі виявлення помилки;
якщо Фонд вже здійснював виплати відшкодування коштів вкладникам неплатоспроможного банку за допомогою засобів програмного комплексу Фонду, до МОВ завантажується станом на день завантаження інформація про всіх вкладників такого неплатоспроможного банку та гарантовані суми відшкодувань, що отримані або не отримані вкладниками такого неплатоспроможного банку;
для завантаження до Системи змін та/або доповнень до переліків вкладників банків, що були віднесені до категорії неплатоспроможних або щодо яких прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію до 01 липня 2016 року, файли змін та/або доповнень надаються за структурою інформаційного рядка файла «К», визначеною додатком 9 до цього Положення.
Пунктом 19 розділу ІІІ Положення №14 передбачено, що Фонд розпочинає процедуру припинення виплат гарантованої суми відшкодування не пізніше ніж за тридцять днів до затвердження ліквідаційного балансу. У день початку процедури припинення виплат гарантованої суми відшкодування Фонд на своєму офіційному вебсайті оприлюднює інформацію про майбутнє затвердження ліквідаційного балансу.
Суми відшкодування за заявами, що надійшли до Фонду після спливу двадцятиденного строку після оприлюднення інформації про майбутнє затвердження ліквідаційного балансу, не виплачуються.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за загальним правилом відшкодування коштів за вкладами здійснюється Фондом не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку і триває до дня затвердження ліквідаційного балансу банку. Спадкоємцям вкладників виплата здійснюється за результатами розгляду їх індивідуальних звернень, які повинні бути подані до Фонду не пізніше як до спливу двадцятиденного строку після оприлюднення інформації про майбутнє затвердження ліквідаційного балансу. Водночас, затвердження такого балансу в силу ч. 3 ст. 28 Закону є підставою для припинення виплати Фондом гарантованої суми відшкодування за вкладами.
Як було встановлено раніше, із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування на правах спадщини за вкладами ОСОБА_3 , що були розміщені в АТ «Імексбанк», ОСОБА_1 звернувся до Фонду 10.02.2022, тобто до опублікування 30.03.2022 оголошення про те, що «Через 30 днів Фонд гарантування вкладів фізичних осіб планує припинення виплат гарантованих сум вкладникам АТ «ІМЕКСБАНК» ІНФОРМАЦІЯ_2
За наслідками розгляду цієї заяви Відповідач-1 повідомив Позивача про здійснення коригування в реєстрі вкладників та можливість отримання гарантованої суми відшкодування у банках-агентах.
Таке повідомлення надіслано Фондом ОСОБА_1 листом від 17.02.2022 №57-036-2143/22 на адресу АДРЕСА_1 , поштовим відправленням №0100196530449, яке, за твердженням Відповідача-1, отримано Позивачем особисто 17.03.2022.
Разом з тим, у строк до 17.05.2022, тобто дня прийняття рішення виконавчою дирекцією Фонду № 341 про затвердження ліквідаційного балансу та звіту про виконання ліквідаційної процедури АТ «Імексбанк» та публікації відповідного оголошення на сайті за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_1 не використав свого права на отримання гарантованої суми відшкодування за вкладами.
Викладене, на переконання судової колегії, свідчить, що, всупереч висновків суду першої інстанції, Фондом у відповідності до вимог Закону та Положення №14 вчинено всі необхідні та залежні від нього дії з метою забезпечення дотримання права ОСОБА_1 на отримання успадкованих від ОСОБА_3 виплат. Разом з тим, незабезпечення їх отримання Позивачем у межах установленого Законом строку виключає можливість стверджувати про протиправність подальшої відмови Відповідача-1 у виплаті гарантованої суми відшкодування з огляду на приписи ч. 3 ст. 28 Закону.
З приводу твердження ОСОБА_1 про те, що поштове відправлення із листом Фонду від 17.02.2022 №57-036-2143/22 останній знайшов у своїй поштовій скриньці на початку травня 2022 року та йому не відомо, хто 17.03.2022 отримав указаний лист від його імені, колегія суддів зазначає, що будь-яких доказів звернення Позивача з відповідною заявою до правоохоронних органів чи до АТ «Укрпошта» матеріали справи не містять.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що аналіз змісту позовної заяви свідчить, що ОСОБА_1 було зрозуміло зміст листа Фонду від 17.02.2022 №57-036-2143/22. Посилання Позивача на те, що відсутність у цьому листі граничного строку звернення до банків-агентів для отримання гарантованої суми відшкодування унеможливило своєчасне отримання такої суми з огляду, зокрема, й на воєнний стан, суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки, по-перше, оголошення про плани Фонду припинити протягом тридцяти днів виплати за вкладами в АТ «Імексбанк» у зв'язку з затвердженням ліквідаційного балансу було опубліковане 30.03.2022 на сайті Фонду, по-друге, саме із настанням цієї події законодавець пов'язує припинення виплат за вкладами, що передбачено ч. 3 ст. 28 Закону, по-третє, Позивачем не надано доказів неможливості звернення до банків-агентів за отриманням гарантованої суми відшкодування за вкладом невідкладно після ознайомлення із змістом листа від 17.02.2022 №57-036-2143/22 з огляду й на те, що починаючи з 01.05.2022 місто Київ виключено з переліків територій, де велися бойові дії.
Також колегія суддів не може не враховувати, що, отримавши 29.05.2021 свідоцтво про право на спадщину за законом, ОСОБА_1 звернувся до Фонду із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладами в АТ «Імексбанк» лише у лютому 2022 року.
За таких обставин, зважаючи на документальне підтвердження матеріалами справи вчинення Фондом всіх необхідних дій за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про отримання гарантованої суми відшкодування успадкованих вкладів в АТ «Імексбанк», однак незабезпечення реалізації Позивачем свого права на отримання таких коштів у межах установленого Законом строку без підтвердження належними і допустимими доказами неможливості їх отримання, колегія суддів приходить до висновку про помилковість твердження суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
У свою чергу судова колегія вважає необґрунтованим посилання Апелянта на те, що всупереч висновків суду першої інстанції Фондом на адресу Київського окружного адміністративного суду направлявся відзив на позов, оскільки доказів його направлення на адресу суду першої інстанції до апеляційної скарги не надано.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, зважаючи на те, що матеріалами справи не підтверджується факт протиправності відмови Фонду у виплаті ОСОБА_4 як спадкоємцю ОСОБА_3 гарантованої суми відшкодування за вкладом в АТ «Імексбанк», то судова колегія приходить до висновку про передчасність твердження Київського окружного адміністративного суду про часткову обґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати у відповідній частині та ухвалити у ній нове про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення неправильно застосовано норми матеріального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати в частині.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - задовольнити повністю.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року - скасувати в частині задоволених позовних вимог та в частині розподілу судових витрат.
Прийняти у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач Е.Ю. Швед
Судді О.М. Ганечко
М.М. Заїка
Повний текст постанови складено та підписано 09 жовтня 2024 року.