Справа № 320/4261/20 Суддя (судді) першої інстанції: Парненко В.С.
08 жовтня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.,
суддів: Карпушової О.В.,
Мєзєнцева Є.І.,
При секретарі: Масловській К.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 3 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладене у формі протоколу від 22.11.2019 № 162;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про виплату одноразової грошової допомоги у визначеному законом порядку та прийняти рішення, передбачене Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Міністерство оборони України розглянуло документи позивача та прийняло рішення у формі пункту 3 з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов?язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 162 від 22.11.2019 року, яким документи ОСОБА_1 направлено на доопрацювання. Відповідач аргументував своє рішення про відмову тим, що позивач не надав копію військового квитка, що унеможливлює визначення належності позивача до збройних сил. Позивач вважає, що Міністерство оборони України не мало право приймати рішення про повернення документів на доопрацювання та було зобов?язано розглянути їх та прийняти рішення передбачене законодавством, адже позивачем було подано усі необхідні документи, та єдиним правомірним рішенням було б рішенням про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року даний адміністративний позов - задоволено в повному обсязі.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Порядок № 975 не передбачає необхідності подання військового квитка разом із заявою про виплату одноразової грошової допомоги.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. 3 ст. 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Апелянт вказує, що Порядком № 975 визначено, що за призначенням одноразової грошової допомоги необхідно звертатись до уповноваженого органу, тобто військового комісаріату. Міноборони же в подальшому виносить рішення про призначення чи відмову у призначенні відповідної допомоги.
Водночас вказує, що відповідачем були розглянуті документи позивача, про що свідчить витяг з протоколу засідання комісії № 162 від 22.11.2019. Проте розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги документи подано не через уповноважений орган, неможливо визначити до якої категорії військовослужбовців належав заявник, що унеможливлює визначення розміру одноразової грошової допомоги, відсутність військового квитка унеможливлює визначення належності заявника до Збройних Сил.
Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив військову службу на території Демократичної Республіки Афганістан.
22 липня 2012 року позивачу було встановлено інвалідність II групи в наслідок травми отриманої при виконанні обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії.
22 грудня 2017 році позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності II групи, яке пов'язане з виконанням військової служби в Демократичній Республіці Афганістан відповідно до п. 4, ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та документами передбаченими Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 p. № 975.
22 січня 2018 року ІНФОРМАЦІЯ_1 листом надав відповідь № 2/5/88, у якій повідомив, що до ІНФОРМАЦІЯ_1 необхідно надати копію документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.
Не погодившись з рішенням військкомату позивач звернувся до суду.
Так, рішенням від 13 липня 2018 року по справі № 810/2467/18 було зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 у 15-денний строк подати на розгляд Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
На виконання вищевказаного рішення відповідач листом № 0290/397(з)/326 від 21.12.2019 надав відповідь на адвокатський запит, яким повідомлено, що виконуючи рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2018 року по справі № 810/2467/18 Міністерство оборони України розглянуло документи позивача, та прийняло рішення у формі пункту 3 з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 162 від 22.11.2019 року, яким документи ОСОБА_1 направлено на доопрацювання.
Відповідач аргументував своє рішення про відмову тим, що позивач не надав копію військового квитка, що унеможливлює визначення належності позивача до збройних сил.
Позивач вважає рішення відповідача про повернення документів на доопрацювання протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу".
Статтею 41 вказаного Закону передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, визначені Законом України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон №2011-ХІІ).
Відповідно до ст. 1 Закону №2011-ХІІ, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пп. пп. 1, 2 п. 1 ст. 3 Закону №2011-ХІІ, дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення та військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону №2011-ХІІ, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно з пп. пп. 1, 2 п. 2 ст. 16 Закону №2011-ХІІ, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
1) загибелі ( смерті) військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби) під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби), що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного падку, що мали місце в період проходження ним військової служби.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначається Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року.
Відповідно до пункту 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, на яких покладається керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Отже, розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих військовослужбовцем для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, повинен закінчуватись прийняттям компетентним на те органом відповідного рішення.
Пункт 11 Порядку № 975 визначає, які документи необхідно подати для призначення та нарахування одноразової грошової допомоги, а саме:
- заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв?язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
- копію довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв?язку інвалідності чи втрати працездатності;
- копію постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
- копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп?яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;
- копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім?я та по батькові і місце реєстрації;
- копію документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, виданого органом доходів і зборів.
Разом з цим, п. 4. 7 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року за № 1294/26071 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Положення № 530) встановлено, що документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.
У разі настання інвалідності подаються такі документи: висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, який визнаний інвалідом (додаток 13); заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 12); копія довідки МСЕК про встановлення групи та причинного зв'язку інвалідності; копії свідоцтва про хворобу, постанови чи довідки відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва); витяг з наказу командира військової частини про виключення зі списків особового складу частини (для військовослужбовців строкової військової служби - копія військового квитка); копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я, по батькові та місце реєстрації; копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України - копія сторінки паспорта з такою відміткою); копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, - у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач звернувся до Міністерства оборони України через ІНФОРМАЦІЯ_1 (тобто через уповноважений орган) із заявою від 22.12.2017, у якій просив виплатити йому одноразову грошову допомогу як інваліду війни другої групи, інвалідність якого пов'язана із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії (а.с.18-19).
До вказаної заяви позивачем було додано:
1) копію довідки медико-соціальної комісії про встановлення ІІ групи інвалідності МСЕК, від 22.07.2012 серії КИО №0386442;
2) копію витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 08.08.2012 №1586;
3) копію висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 2012 року №99;
4) копію довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 про проходження військової служби від 19.12.2017 №265;
5) копію довідки про відкриття рахунку в АБ "Укргазбанк";
6) копію посвідчення інваліда ІІ групи від 04.09.2012 серії НОМЕР_1 ;
7) копію посвідчення учасника бойових дій від 01.07.1997 серії НОМЕР_2 ;
8) копію паспорта;
9) копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду.
Як вбачається з пункту 3 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладене у формі протоколу від 22.11.2019 № 162:
«Громадянину ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), якого звільнено з військової служби та 22.08.2012 під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю II групи внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (довідка МСЕК серії КИО-1 № 0386442 від 22.08.2012). Заявник до уповноваженого органу не звертався, документи надіслав поштою, у зв'язку з чим неможливо ідентифікувати особу, встановити дату звільнення з військової служби, належність його до певної категорії військовослужбовців (строкової служби або за контрактом) та перевірити надані заявником копії на відповідність оригіналам (документи не засвідчені встановленим порядком).
Відсутність копії військового квитка унеможливлює визначення належності громадянина ОСОБА_1 до Збройних Сил (міг проходити службу в органах МВС, прикордонних військах КДБ СРСР), а також неможливо визначити до якої категорії військовослужбовців він належав (військовослужбовець строкової служби чи за контрактом), що унеможливлює визначення розміру одноразової грошової допомоги (у разі наявності права)».
В той же час, Порядок № 975 та Порядок № 530 не передбачає необхідності подання військового квитка разом із заявою про виплату одноразової грошової допомоги.
Окрім того, згідно з довідкою Військового комісаріату Міністерства оборони України від 19.12.2017 №265, ОСОБА_1 проходив службу в лавах Збройних Сил України з 09.05.1983 по 07.05.1985. Також зазначено, що позивач у складі діючої армії приймав участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан з 12.11.1983 по 07.05.1985.
У відповідності до витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 08.08.2012 №1586, множинні вогнепальні осколкові поранення рядового ОСОБА_1 , наслідки яких - рубці шкіри потиличної ділянки, правої брові, передньої поверхні лівої гомілки та лівої задньої підпахової лінії розмірами від 3,8х4,5 см до 0,9 см, пов?язані з виконанням обов?язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.
Таким чином, з наданих позивачем документів, судом першої інстанції зазначено, що позивач проходив строкову службу з в лавах 3бройних Сил України з 09.05.1983 по 07.05.1985 роки.
Відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що рішення про повернення на доопрацювання документів позивача щодо призначення одноразової грошової допомоги суперечить вимогам Порядку №975, а тому пункт 3 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладене у формі протоколу від 22.11.2019 № 162 є протиправним та підлягає скасуванню.
Водночас питання наявності чи відсутності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги відповідачем не вирішено, оскільки документи повернуті, а рішення, передбачене Порядком №975, суб'єкт владних повноважень не приймав, а тому суд не надає оцінку доводам позову щодо подання позивачем усіх необхідних документів та наявність підстав для прийняття відповідачем рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, оскільки таке рішення суду буде передчасним.
Колегія суддів вважає, що дослідженню у цій справі підлягала саме законність прийнятого відповідачем рішення про повернення поданих документів на доопрацювання, тобто чи прийнято таке у межах та у спосіб визначених законодавством повноважень, а не підстави за яких такі документи були надіслані на доопрацювання.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про виплату одноразової грошової допомоги у визначеному законом порядку та прийняти рішення, передбачене Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржуване рішення прийняте відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.
Відтак, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.
Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 статті 263, п.2 ч.5 статті 328 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 08 жовтня 2024 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев