Справа № 640/22049/22 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.
08 жовтня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.,
суддів: Карпушової О.В.,
Мєзєнцева Є.І.,
При секретарі: Масловській К.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу REGABUS spolecnost rucenim omezenym на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом REGABUS spolecnost rucenim omezenym до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними дій та скасування постанови, стягнення коштів, -
Юридична особа приватного права у формі товариства з обмеженою відповідальністю REGABUS spolecnost rucenim omezenym (далі також - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якій просила:
- визнати дії Державної служби України з безпеки на транспорті щодо винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04 серпня 2022 року №341035 протиправними;
- постанову Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 341035, датовану 04 серпня 2022 року - визнати протиправною та скасувати;
- стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача 34 850, 00 грн у відшкодування шкоди, заподіяної протиправними діями Державної служби України з безпеки на транспорті щодо винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04 серпня 2022 року № 341035 та протиправною постановою Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04 серпня 2022 року № 341035.
Свої вимоги позивач мотивує безпідставністю оскаржуваного рішення та дій з огляду на відсутність обставин порушення позивачем вимог транспортного законодавства.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що перевізник, у разі зміни інформації, яка впливає на вимоги щодо виконання міжнародних договорів в частині організації міжнародних перевезень пасажирів автомобільним транспортом повинен повідомити організатора міжнародних перевезень пасажирів у спосіб визначений законодавством.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, не доведено обставини, неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви. Апелянт вказує, що зміна найменування юридичної особи не є підставою для переоформлення документа дозвільного характеру. Позивач є юридичною особою, яка змінила найменування. Ця обставина не є підставою для переоформлення наявного Дозволу на міжнародні регулярні перевезення пасажирів між Україною, Республікою Польща та Чеською Республікою від 11.06.2018 серії БВ№000601. Пункт 3.2.3 Порядку, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 09.02.2004 №75, та й Порядок загалом, не містить приписів, які б зобов'язували перевізника переоформлювати дозвіл при зміні найменування перевізника. Висновки суду в цій частині суперечать Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, 04 серпня 2022 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області під час рейдової перевірки на міжнародному автобусному маршруті Чернівці (України) - Краків (Польща) - Прага (Чеська республіка) здійснено перевірку транспортного засобу марки Mercedes (реєстраційний номер НОМЕР_3), що належить «REGABUS S.R.O.» (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 ).
Під час перевірки документів, перелік яких визначено статтею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі також - Закон № 2344-ІІІ) виявлено порушення, а саме: у графі 7 «Перевізник» Дозволу на міжнародні регулярні перевезення пасажирів між Україною, Республікою Польща та Чеською Республікою від 11 червня 2018 року серії БВ № 000601 (далі - Дозвіл) перевізником зазначено суб'єкт господарювання «REGA & R» spol. s.r.o.
На підставі наведеного, відповідачем встановлено, що перевізник «REGABUS s.r.o.» не має права здійснювати міжнародні перевезення пасажирів відповідно до наданого Дозволу.
За результатами проведеної перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №3400048 від 04 серпня 2022 року, в якому вказано, що автомобілем марки Mercedes-Benz реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснювалось міжнародне перевезення пасажирів за відсутності у водія на момент перевезення вантажу, документів визначених статтею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: дозволу України.
На підставі вищезазначеного акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 04 серпня 2022 року № 340048 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04 серпня 2022 року № 341035, якою до позивача застосовано штраф у розмірі 34 000, 00 грн.
Не погодившись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 12 статті 6 Закону № 2344-ІП державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Положення Закону № 2344-Ш визначають можливість застосування штрафів до осіб, які порушують визначені законодавством вимоги.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).
Так, положеннями Порядку № 1567 врегульовано, що:
- державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України (пункт 2);
- органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи (пункт 3);
- рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12);
- рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14);
- рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку (пункт 19).
Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого: додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до вимог статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» при виконанні міжнародних перевезень пасажирів нерезиденти повинні мати: дозвіл України; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; список пасажирів (для нерегулярних та маятникових перевезень); білетно-облікову документацію.
Відповідно до абзацу 6 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Колегія суддів наголошує, що підставою відповідальності автомобільного перевізника за абзацом шостим частиною першою статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» є саме відсутність документів на час проведення перевірки - фактично, їх непред'явлення на вимогу уповноваженої особи.
Отже, згідно із приписами статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», при виконанні міжнародних перевезень пасажирів нерезиденти України повинні мати дозвіл України.
Порядок організації регулярних, нерегулярних і маятникових перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні затверджено наказом Міністерства транспорту України від 09 лютого 2004 року № 75, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 червня 2004 року за № 759/9358 (далі - Порядок).
Пунктом 3.2.3 Комісія приймає рішення щодо відкриття маршруту відповідно до Закону та Правил.
Міністерства інфраструктури України на підставі рішення Комісії, зокрема:
надсилає компетентним органам іноземних держав дозволи на здійснення міжнародних перевезень пасажирів іноземними пасажирськими перевізниками територією України, узгоджує з Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Державної митної служби України та Міністерства внутрішніх справ України час і пункт перетину державного кордону та затверджує графік перетину державного кордону при здійсненні міжнародних регулярних перевезень.
Отже перевізник, у разі зміни інформації, яка впливає на вимоги щодо виконання міжнародних договорів в частині організації міжнародних перевезень пасажирів автомобільним транспортом повинен повідомити організатора міжнародних перевезень пасажирів у спосіб визначений законодавством.
Матеріалами справи встановлено, 04 серпня 2022 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області під час рейдової перевірки на міжнародному автобусному маршруті Чернівці (України) - Краків (Польща) - Прага (Чеська республіка) здійснено перевірку транспортного засобу марки Mercedes (реєстраційний номер НОМЕР_3), що належить «REGABUS S.R.O.» (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 ).
Під час перевірки документів, перелік яких визначено статтею 53 Закону виявлено порушення, а саме: у графі 7 «Перевізник» Дозволу на міжнародні регулярні перевезення пасажирів між Україною, Республікою Польща та Чеською Республікою від 11 червня 2018 року серії БВ № 000601 (далі - Дозвіл) перевізником зазначено суб'єкт господарювання «REGA & R» spol. s.r.o.
Таким чином, перевізник «REGABUS s.r.o.» не має права здійснювати міжнародні перевезення пасажирів відповідно до наданого Дозволу.
Щодо доводів позивача про те, що він, як юридична особа, до 03 січня 2020 року найменувався як «REGA & R» spol. s.r.o., а після - «REGABUS s.r.o.», колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що відповідач не володіє відповідною інформацією про зміну назви юридичної особи, яка обслуговує міжнародний автобусний маршрут Чернівці (України) - Краків (Польща) - Прага (Чеська республіка).
Водночас, на момент проведення рейдової перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки відповідних документів надано не було.
При цьому, формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути у водія на руках, а не в офісах інших осіб, саме на місці зупинки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи на підставі яких здійснюється перевезення та саме на підставі цих, а не складених в інший час документів та наявних поза місцем події, встановлюються фактичні обставини, зокрема, щодо перевізника.
Носієм доказової інформації щодо встановлених таким чином обставин, є первинні документи контролю, що складаються контролюючим органом, акти, довідки - відповідно до зазначених вище правил і процедур, передбачених вищезгаданими профільними нормативно-правовими актами. У даному випадку, на місці події (зупинки) за наданими водієм транспортного засобу матеріалами та відомостями складено акт, який є носієм доказової інформації (доказової бази).
В розумінні чинного законодавства під документом розглядаються відповідні матеріальні або електронні носії інформації, що містять відповідні реквізити та складені уповноваженими на це особами або органами. З огляду на це, у документі під назвою «Дозвіл України серії ВН №000598 від 11 червня 2018 року» не може вважатися належно оформленим, у розумінні статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», у зв'язку із його неналежним заповненням, а саме: графи 7 «Перевізник».
Позивачем не наведено обґрунтованих доводів проти оскаржуваної постанови, які б доводили неправомірність притягнення його до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу.
Натомість, відповідачем з посиланням на належні та допустимі докази, приписи чинного законодавства доведено допущення позивачем порушень вимог чинного законодавства та обґрунтованість подальшого притягнення його до відповідальності оскаржуваною постановою про накладення адміністративного-господарського штрафу.
Пунктом 25 Порядку 1567 визначено, що у разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.
На підставі вище зазначеного відповідачем складено акт від 04 серпня 2022 року №340048 та винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04 серпня 2022 року №341035, та надіслано її до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.
Аналізуючи зміст тексту постанови № 341035 від 04 серпня 2022 року про застосування адміністративно-господарського штрафу вбачається, що:
- у постанові вірно зазначено посилання на акт рейдової перевірки в якому зафіксовано порушення саме статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», та зазначено, відповідальність за правопорушення визначене саме абзацом шостим частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» ;
- у постанові вірно вказано особу суб'єкта господарювання відповідно до наданих реєстраційних документів на транспортний засіб.
Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що оскаржувана позивачем постанова прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом і відповідно до вимог пункту 25 Порядку № 1567, а тому суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 272, 286, 308, 315, 316, 321 КАС України суд,
Апеляційну скаргу REGABUS spolecnost rucenim omezenym - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 статті 263, п.2 ч.5 статті 328 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 08 жовтня 2024 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев