09 жовтня 2024 р. Справа № 520/3946/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024, головуючий суддя І інстанції: Мар'єнко Л.М., м. Харків, повний текст складено 13.05.24 у справі № 520/3946/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі за текстом також - відповідач), у якому просила:
- визнати незаконними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області, які полягають у незарахуванні до стажу служби в поліції ОСОБА_1 частини періоду проходження служби в органах внутрішніх справ з 07.11.2015 по 27.12.2015 на посаді курсанта факультету №1 ХНУВС з моменту призначення на посаду;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області внести зміни до розрахунку вислуги років для призначення пенсії шляхом зарахування періоду проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ з 07.11.2015 по 27.12.2015 на посаді курсанта факультету №1 ХНУВС з моменту призначення на посаду;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області визначити позивачу вислугу років для призначення пенсії 7 років 00 місяців 30 днів.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано незаконними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області, які полягають у незарахуванні до стажу служби в поліції ОСОБА_1 частини періоду проходження служби в органах внутрішніх справ з 07.11.2015 по 27.12.2015 на посаді курсанта факультету №1 Харківського національного університету внутрішніх справ з моменту призначення на посаду.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Харківській області внести зміни до розрахунку вислуги років для призначення пенсії шляхом зарахування періоду проходження ОСОБА_1 служби в органах внутрішніх справ з 07.11.2015 по 27.12.2015 на посаді курсанта факультету №1 Харківського національного університету внутрішніх справ з моменту призначення на посаду.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 429 гривень 44 копійки.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення в цій частині прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про неврахування судом першої інстанції того, що у період з 07.11.2015 по 28.12.2015 ОСОБА_1 не відповідала вимогам до поліцейського, оскільки їй не було присвоєно спеціальне звання поліції, а отже відповідач правомірно не зарахував до розрахунку вислуги років поліцейського позивачу період з 07.11.2015 по 28.12.2015.
За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повністю.
Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач - ОСОБА_1 , в період з 17 серпня 2015 року по 06 листопада 2015 року проходила службу в органах внутрішніх справ на посаді курсанта факультету з підготовки фахівців для підрозділів слідства Харківського Національного університету внутрішніх справ (далі - ХНУВС) на підставі Наказу №120 о/с від 11.08.2015.
Відповідно до Постанови МВС України від 07.11.2015 "Про затвердження штатів, установ і закладів МВС" факультет підготовки фахівців для підрозділів слідства реорганізовано у факультет №1, у зв'язку з чим Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ (далі - ХУНВС) від 06.11.2015 за №206 о/c позивачку звільнено з органів внутрішніх справ за п.63 "к" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України (у зв'язку із переходом в установленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) починаючи з 06.11.2015.
В період з 07 листопада 2015 року по 27 грудня 2015 року позивачка продовжувала проходити службу в органах внутрішніх справ та обіймала посаду курсанта факультету №1 ХНУВС на підставі Наказу №218 о/c від 03.12.2015.
В подальшому, відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію", в порядку переведення з органів внутрішніх справ до органів Національної поліції, у зв'язку з ліквідацією органів внутрішніх справ, ОСОБА_1 переведена до органів Національної поліції України, де 28 грудня 2015 року призначена на посаду курсанта факультету №1 ХНУВС на підставі Наказу від 03.12.2015 за № 218 о/c.
Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області № 433 о/с ОСОБА_1 звільнена з органів Національної поліції за станом здоров'я (через хворобу) на підставі пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 за № 580-VIII.
Згідно з розрахунком вислуги років для призначення пенсії ОСОБА_1 до вислуги років для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зараховується служба в органах внутрішніх справ в період з 17 серпня 2015 року по 06 листопада 2015 року та служба в Національній поліції України в період з 28 грудня 2015 року по 16 вересня 2022 року, та становить 06 років 11 місяців 07 днів.
Представник позивача в позовній заяві зазначає, що вважає протиправними дії відповідача щодо незарахування періоду проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ з 07.11.2015 по 27.12.2015 на посаді курсанта ХНУВС до стажу служби в поліції, що слугувало підставою для звернення до суду з позовом у цій справі.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено наявність у позивача права на зарахування до стажу служби в поліції періоду проходження служби курсантом в Харківському національному університеті внутрішніх справ з 07.11.2015 по 27.12.2015.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Виходячи з положень вказаної норми законодавства, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги в цій частині, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі також - Закон № 580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Приписи статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» передбачають, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Частина друга статті 78 Закону № 580-VIII визначає, що до стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України. Національній гвардії України, Управлінні державної охорони. Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону. Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;
6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Відповідно до частини третьої статті 78 Закону № 580-VIII під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
Згідно з частиною четвертою 4 статті 78 Закону № 580-VIII порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в Національної поліції, є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі також - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до ст.1 Закону № 2262-ХІІ особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Відповідно до пункту "б" ст. 1-2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України та поліцейські.
Частиною першою статті 17 Закону № 2262-ХІІ визначено вичерпний перелік видів служби за періодів часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б-д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині 2 статті 17 цього Закону.
Нормами частини другої статті 17 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Статтею 17-1 Закону № 2262-ХІІ визначено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною 1 статті 17-2 Закону № 2262-ХІІ обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом.
Частиною 2 статті 17-2 Закону № 2262-ХІІ визначено, що перелік документів, що підтверджують окремі періоди військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, які підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ № 393 від 17 липня 1992 року "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб" (далі - Постанова КМУ № 393) установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" та "з" статті 12 цього Закону, до вислуги років зараховуються служба в органах внутрішніх справ та Національній поліції.
Як убачається з матеріалів справи, відповідно до послужного списку, Наказом Харківського національного університету внутрішніх справи від 11.08.2015 за № 120 о/с ОСОБА_1 зараховано на посаду курсанта факультету підготовки фахівців підрозділів слідства ХНУВС з 17.08.2015.
06 листопада 2015 року позивачку звільнено з органів внутрішніх справ на п.63 "к" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України (у зв'язку із переходом в установленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) на підставі наказу Харківського національного університету внутрішніх справ від 06.11.2015 за № 206 о/с.
28 грудня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію", відповідно до абзаців 1-3 частини 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що вищі навчальні заклади із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України і здійснювали навчання курсантів, слухачів, ад'юнктів та докторантів за державним замовленням з підготовки фахівців для потреб міліції, продовжують їх навчання та підготовку як фахівців для Національної поліції в межах раніше доведеного державного замовлення для потреб міліції.
Курсанти, слухачі, ад'юнкти та докторанти денної форми навчання вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання, що належить до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України, які станом на 6 листопада 2015 року мали спеціальні звання міліції, приймаються на службу до Національної поліції шляхом видання керівником відповідного вищого навчального закладу наказів про їх призначення на відповідні посади в цьому закладі з одночасним присвоєнням первинних спеціальних звань поліції.
З матеріалів справи встановлено, що у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про національну поліцію", з 07.11.2015 (Наказ ХНУВС від 30.12.2015 №241 о/с) позивачку призначено за переведенням на посаду курсанта факультету №1 Харківського національного університету внутрішніх справ, яку вона обіймала до 06.11.2015, про що зроблено відповідні записи в її послужному списку. Однак спеціальне звання "рядовий поліції" присвоєно позивачу лише 28.12.2015.
Аналізуючи викладене колегія суддів зазначає, що частина перша статі 17 Закону України "Про Національну поліцію" для набуття статусу поліцейського передбачає одночасне поєднання таких умов як: особа має бути громадянином України, скласти Присягу поліцейського, проходити службу на відповідних посадах у поліції, та мати спеціальне звання.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що Харківський Національний університет внутрішніх справ проігнорував положення абзацу 2 частини 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" в частині присвоєння спеціального звання поліції одночасно з виданням наказу про призначення курсантів на відповідні посади в цьому закладі, роз'єднавши в часі ці дві події.
Водночас колегія суддів ураховує, що статті 78 Закону України "Про Національну поліцію" та норми Постанови КМУ №393 пов'язують зарахування стажу служби в поліції саме з дня призначення на відповідну посаду.
У постанові від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18 Велика Палата Верховного Суду із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права дійшла висновку, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Крім того, Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а та від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 висловив правову позицію, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення конституційного права на соціальний захист.
Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено наявність у позивача права на зарахування до стажу служби в поліції період проходження служби курсантом в Харківському національному університеті внутрішніх справ з 07.11.2015 по 27.12.2015.
Згідно з частиною п'ятою ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Конституційний Суд у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути відповідним наявним обставинам.
З огляду на те, що бездіяльність відповідача, яка полягає в незарахуванні до стажу служби в поліції частини періоду проходження служби в органах внутрішніх справ з 07.11.2015 по 27.12.2015 на посаді курсанта факультету № 1 Харківського національного університету внутрішніх справ з моменту призначення на посаду, є протиправною, висновок суду першої інстанції про зобов'язання відповідача внести зміни до розрахунку вислуги років для призначення пенсії шляхом зарахування періоду проходження ОСОБА_1 служби в органах внутрішніх справ з 07.11.2015 по 27.12.2015 на посаді курсанта факультету №1 Харківського національного університету внутрішніх справ з моменту призначення на посаду, є обґрунтованим і законним.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції в оскаржуваній частині правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на результати апеляційного розгляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі № 520/3946/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова