про відмову у задоволенні заяви про відвід судді
Справа № 495/3611/20
Номер провадження 2-ві/495/13/24
09 жовтня 2024 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої судді Анісімової Н.Д.,
при секретарі судового засідання Кракатиці В.І.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровський заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Коломацького Миколи Григоровича про відвід судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків Ірини Ігорівни у справі № 495/3611/20 за уточненою позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна нажитого у шлюбі та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю
У провадженні судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. перебуває цивільна справа за уточненою позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна нажитого у шлюбі та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю.
26.09.2024 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Коломацький Микола Григорович подав заяву про відвід судді Братків І.І. від розгляду даної справи, мотивуючи тим, що суддя Братків І.І. не може брати участь у розгляді справи № 495/3611/20 і підлягає відводу, оскільки клопотання сторони по спору ОСОБА_1 «Про повернення до стадії розгляду підготовчого провадження» судом 09.09.2024 не задоволено, тобто порушені права на захист та справедливий розгляд справи з надавання відзиву на позов ОСОБА_1 відповідно до поданого позову ОСОБА_2 , що призвело фактично до формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.
Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. від 27 вересня 2024 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Коломацького Миколи Григоровича про відвід судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. у справі за уточненою позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна нажитого у шлюбі та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю було передано до канцелярії суду для визначення судді в порядку ст. 33 ЦПК України, з посиланням на необґрунтованість заявленого відводу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2024 заяву про відвід передано для вирішення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Анісімової Н.Д..
У судове засідання заявник не з'явився, проте його представник адвокат Коломацький М.Г. подав до суду заяву про розгляд заяви за його відсутності, мотиви відводу, що викладені у заяві підтримав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 268 ЦПК України).
Суд, дослідивши доводи викладені в заяві про відвід судді та матеріали цивільної справи, приходить до наступного висновку.
Статтею 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав відводу (самовідводу) судді і розширеному тлумаченню ця норма не підлягає.
Так, згідно зі ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
За змістом статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Положеннями ч. 3 ст. 39 ЦПК України встановлено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Отже, за умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Крім того, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року зазначив, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При вирішенні справи Європейський суд у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У рішенні (п. п. 126, 127) у справі «Агрокомплекс проти України» (Заява № 23465/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що стосовно питання «безсторонності» у розумінні пункту 1 статті 6, в усталеній практиці Суду чітко визначено, що стосовно цієї вимоги існують два критерії: суб'єктивний і об'єктивний. Передусім, суд має бути безстороннім з суб'єктивної точки зору, тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-яку особисту прихильність або упередженість чи зацікавленість. Якщо немає доказів протилежного, діє презумпція особистої безсторонності. По-друге, суд має також бути безстороннім з об'єктивної точки зору - тобто, забезпечувати достатні гарантії для виключення будь-якого обґрунтованого сумніву з цього приводу (див. ухвалу щодо прийнятності у справі «Кіїскінен проти Фінляндії» (Kiiskinen v. Finland), заява № 26323/95, ECHR 1999-V (витяги)). Зокрема, при застосуванні об'єктивного критерію необхідно визначити, чи існують, окрім поведінки самих суддів, безсумнівні факти, що можуть служити підставою для сумніву в їхній безсторонності (див. рішення у справі «Клейн та інші проти Нідерландів» (Kleyn and Others v. the Netherlands) [ВП], заяви № 39343/98 та інші, п. 191, ECHR 2003-VI).
У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. UnitedKingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
При вирішенні питання щодо наявності у певній справі обґрунтованих підстав для сумніву у дотриманні цих вимог, позиція відповідної особи має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можна вважати такий сумнів об'єктивно обґрунтованим (див. зазначене рішення у справі «Клейн та інші проти Нідерландів» (Kleyn and Others v. the Netherlands), п. 194).
Також суд вказує, що у відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляду справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Таким чином існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У своїй заяві про відвід заявник зазначає про наявність у нього недовіри до головуючої у справі судді Братків І.І. через те, що суддя відмовила у задоволені клопотання відповідача ОСОБА_1 про повернення до стадії підготовчого провадження.
Разом з тим, як встановлено із матеріалів справи, дійсно 09 вересня 2024 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області під головуванням судді Братків І.І. було постановлено ухвалу про відмову у задоволені клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження. Рішення судді було мотивовано, зокрема тим, що підготовче провадження проводилося 1 рік 8 місяців, а отже, відповідачу було надано достатньо часу для реалізації його процесуальних прав.
Частиною 4 ст. 36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Зі змісту заяви про відвід вбачається, що стороною відповідача фактично висловлюється незгода із прийнятими процесуальними рішеннями суду щодо не задоволення клопотання відповідача ОСОБА_1 про повернення до стадії підготовчого провадження, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 36 ЦПК України не є підставою для відводу.
Аналізуючи зміст заяви про відвід судді вбачається, що обґрунтування заяви базується на суб'єктивній думці заявника, сформованій внаслідок його незгоди з процесуальними діями та рішеннями судді при розгляді ним даної справи та не доводять наявності сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді. Сама по собі незгода із процесуальними діями суду (судді), відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства, не може бути беззаперечною підставою для задоволення відводу.
Даних про наявність інших обставин, що викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді Братків І.І., матеріали справи не містять.
З огляду на вказане вище суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Коломацького Миколи Григоровича про відвід судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. у справі за уточненою позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна нажитого у шлюбі та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 36, 37, 39, 40 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Коломацького Миколи Григоровича про відвід судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків Ірини Ігорівни у справі № 495/3611/20 за уточненою позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна нажитого у шлюбі та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю - відмовити.
Цивільну справу № 495/3611/20 повернути судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. для подальшого розгляду.
Повний текст ухвали складено та підписано 09 жовтня 2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Д.Анісімова