Справа № 463/8484/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/1333/24 Доповідач: ОСОБА_2
09 жовтня 2024 року м.Львові.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:
під головуванням судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 27 вересня 2024 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 з визначенням розміру застави
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 27.09.2024 року частково задоволено клопотання детектива ПД ТУ БЕБ у Львівській області ОСОБА_9 про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та обрано запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою строком до 23.11.2024 року з визначення застави в розмірі 908400 гривень з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу на вище вказану ухвалу слідчого судді, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити ухвалу, якою ОСОБА_7 обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
У своїх доводах на підтвердження апеляційних вимог захисник вказує, що слідчим суддею при обранні підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не врахував того, що ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, майна у власності не має, також немає можливості внести визначений слідчим суддею розмір застави, підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення в якості пособника. Крім цього, сторона захисту вважає недоведеними заявлені ризики в кримінальному провадженні стороною обвинувачення. На переконання захисника більш м'який запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 ..
При апеляційному розгляді захисник підтримав подану апеляційну скаргу та наведені в ній мотиви, натомість прокурор заперечив апеляційну скаргу сторони захисту та наведені в ній мотиви та вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою.
Дослідивши матеріали клопотання слідчого, оскаржувану ухвалу слідчого судді, доводи апеляційної скарги сторони захисту, пояснення сторін обвинувачення та захисту, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_7 25.09.2024 року оголошено підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.199, ч.5 ст.27 ч.1 ст.15. ч.3 ст.199 КК України, .
Санкцією ч.3 ст.199 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна, тобто ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється в скоєнні кримінальних правопорушень у співучасті з іншими особами, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п'ять років.
Колегія суддів вважає, що надані слідчим докази доводять обставини, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.199, ч.5 ст.27 ч.1 ст.15. ч.3 ст.199 КК України, і таке стверджується доказами, що долучені до клопотання слідчого, і яким надана обґрунтована оцінка, зокрема, протоколами огляду місця події від 30.08.2024 року, від 28.08.2024 року, від 10.09.2024 року, від 11.09.2024; протоколами про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дій - аудіо-відеоконтроль осіб ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ; протоколами про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дій - візуальне спостереження за особами ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; висновками судових технічних експертиз документів, згідно з яких банкноти, які збували члени організованої групи, виготовлені способом, який не використовувався при виробництві таких же банкнот, що випускались в обіг Федеральною Резервною Системою США, тобто не є банкнотами, виготовленими та випущеними в обіг Федеральною Резервною Системою США; показаннями свідка - касира пунктів обміну валют ОСОБА_12 від 28.08.2024 року; протоколом проведення впізнання за фотознімками від 14.09.2024 року, від 17.09.2024 року.
Суд апеляційної інстанції вважає правильними висновки слідчого судді про те, що у цьому кримінальному провадженні існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_7 зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.
При цьому, слідчим суддею враховано дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 , який не має стійких соціальних зв'язків, офіційно не працює, схильний до незаконного особистого збагачення, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень разом з іншими співучасниками в складі організованої злочинної групи, використовуючи високий рівень конспіративності.
Суд апеляційної інстанції вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначення розміру застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є співмірним існуючим ризикам.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію обвинуваченого.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При цьому, виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб виключити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, колегія суддів, аналізуючи в сукупності всі встановлені обставини, вважає, що слідчим суддею при визначені розміру застави підозрюваному ОСОБА_7 правильно врахував дані про особу останнього обґрунтовано визначив такий в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в межах визначених кримінальним процесуальним законом.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає клопотання слідчого про обрання тримання під вартою ОСОБА_7 та ухвалу слідчого судді про його часткове задоволення законним та обґрунтованим, і не знаходить достатніх та належних підстав для задоволення апеляційної скарги захисника.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді судом апеляційної інстанції не встановлено.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.376, 405, 407, 424 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 27 вересня 2024 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 з визначенням розміру застави залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: