Справа № 738/1774/24
№ провадження 2-а/738/10/2024
Рішення
іменем України
09 жовтня 2024 року місто Мена Чернігівської області
Менський районний суд Чеpнiгiвської областi в складi головуючого судді Парфененко О. Я., за участю секретаря судового засідання Зубкович Н. Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності,
встановив:
1.Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.
06 серпня 2024 року до Менського районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, в якій ОСОБА_1 просить: визнати дії начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 щодо складання Постанови № 227 від 23 липня 2024 року про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП - незаконними; скасувати Постанову № 227 від 23 липня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, згідно з якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності; закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 безпідставно склав відносно позивача постанову у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Позивач вважає вказану постанову незаконною, необґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню. Позивач має відстрочку від призову на військову службу як заброньований військовослужбовець, і про цю обставино було відомо відповідачу під час складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення та оскаржуваної постанови. Позивач не з'явився до ТЦК 07 липня 2024 року з поважної причини, оскільки в цей час перебував на стаціонарному лікуванні, про цю обставину позивач повідомив особу, яка склала відносно нього протокол про адміністративне правопорушення.
11 вересня 2024 року до суду від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.
02 жовтня 2024 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач просить задовольнити позовні вимоги.
2.Позиції учасників справи під час розгляду справи по суті.
Позивач підтримав позов, просив задовольнити позов, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
3.Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Позивач додав до позовної заяви копії: оскаржуваної постанови, протоколу про адміністративне правопорушення, посвідчення про відстрочку від призову на військову службу; виписок-епікрізів із медичної картки стаціонарного хворого, відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 подав до суду копії документів, які містяться у справі № 227 про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, з яких вбачається наступне.
Згідно із Посвідченням № 1707/НУ-9903105 від 04 липня 2024 року, яке видане ІНФОРМАЦІЯ_4 04 липня 2024 року, військовозобов'язаному ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та у воєнний час на шість місяців з дня оформлення відстрочки від призову.
ОСОБА_1 05 липня 2024 року одержав повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 07 годину 07 липня 2024, що підтверджується розпискою, яка містить підпис ОСОБА_1 .
Згідно із Випискою-епікризом із медичної карти стаціонарного хворого № 2412(24), виданою КНП «Менська міська лікарня», ОСОБА_1 перебував у стаціонарі терапевтичного відділення з 06 липня 2024 року до 16 липня 2024 року.
Згідно із Випискою-епікризом із медичної карти стаціонарного хворого № 2527(24), виданою КНП «Менська міська лікарня», ОСОБА_1 перебував у стаціонарі терапевтичного відділення з 16 липня 2024 року до 19 липня 2024 року.
У протоколі № 227 про адміністративне правопорушення від 16 липня 2024 року зазначено, що ОСОБА_1 05 липня 2024 року отримав повістку на відправку до військової частини на 07 липня 2024 року, але не прибув у визначений термін, прибув 16 липня 2024 року, стверджував, що лікувався, надав посвідчення про бронювання від 04 липня 2024 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Протокол містить пояснення підпис ОСОБА_1 .
Згідно із Постановою № 227 по справі про адміністративне правопорушення, винесеною Начальником територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 23 липня 2024 року, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн за те, що він, порушив абзац перший частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в особливий період (воєнний стан, згідно з Указом Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 (зі змінами), затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ та абзац 5 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), а саме: 05 липня 2024 року особисто отримав повістку на відправку до військової частини на 07 липня 2024 року, але не прибув на визначений термін. Прибув 16 липня 2024 року, стверджуючи, що лікувався (підтверджуючі документи відсутні) та надав посвідчення про бронювання від 04 липня 2024 року, чим порушив правила військового обліку та вимоги абзацу першого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
4.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Частиною третьою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За приписами частини 7 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно із абзацом 11 статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У відповідності до частин 5, 6 статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через медіа.
Особливий період в Україні розпочався з 17 березня 2014 року, коли було оприлюднений Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на час ухвалення рішення судом.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено про загальну мобілізацію. Строк проведення загальної мобілізації продовжувався відповідними Указами Президента і триває на час розгляду справи судом.
Відповідно до частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Статтею 235 КУпАП встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до статтей 7, 8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності та ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Згідно із статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з частиною першою статті 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до Частини третьої статті 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз наведених норм у контексті спірних правовідносин та доводів сторін свідчить, що для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; наявність поважних причин неприбуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці; наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а саме порушення позивачем положень частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (про порушення яких зазначено в оскаржуваній постанові).
Суд зазначає, що обставина про отримання 05 липня 2024 року позивачем повістки про необхідність прибуття о 07 годині 07 липня 2024 року з метою: «на відправку до військової частини», а також факт його неприбуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, зазначений у повістці, позивачем не оспорюється.
Позивач з поважної причини не прибув до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, зазначений у повістці - у зв'язку із хворобою та перебуванням у закладі охорони здоров'я на стаціонарному лікуванні.
Окрім цього, станом на 05 липня 2024 року (дата вручення повістки), позивачу було надано відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та у воєнний час на шість місяців з дня оформлення відстрочки від призову (з 04 липня 2024 року до 04 січня 2025 року).
Мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за повісткою, за обставинами правопорушення, викладеними в оскаржуваній постанові - «відправка до військової частини».
Суд зазначає, що положення абзацу першого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (про порушення яких зазначено в оскаржуваній постанові) передбачають лише обов'язок громадян прибувати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, зазначений у повістці для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду, при цьому обов'язок громадян з'являтися для «відправки до військової частини» у цій нормі не передбачена.
Отже, суд встановив, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення начальник територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помилково дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, яке полягало у порушенні абзацу першого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також не врахував, що ОСОБА_1 має відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та у воєнний час, і з поважної причини не з'явився за повісткою, а також не врахував що відповідальність за порушення правил військового обліку передбачена статтею 210 КУпАП, а не статтею 210-1 КУпАП, тобто не з'ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги, Постанову № 227 від 23 липня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, згідно з якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності - скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-6, 77, 241-246, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати Постанову № 227 по справі про адміністративне правопорушення, винесену Начальником територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 23 липня 2024 року, згідно з якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Суддя Парфененко О.Я.