про відкриття провадження в адміністративній справі
м. Вінниця
08 жовтня 2024 р. Справа № 120/13142/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Віятик Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача вказує на протиправну бездіяльність військових частин щодо не проведення ОСОБА_1 в період з 29.01.2020 по 23.11.2022, з 14.01.2023 по 18.03.2024, з 24.11.2022 по 13.01.2023, перерахунку грошового забезпечення на підставі постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 р., 01.01.2021 р., 01.01.2022 р., 01.01.2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 р. та не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення.
Разом із позовною заявою представник позивача подав заяву про поновлення строків звернення із позовною заявою. Клопотання обґрунтоване тим, що про порушення своїх прав та бездіяльність у їх поновленні позивач довідався лише у вересні 2024 року після безпосереднього звернення з заявою та запитом адвоката про нарахування та виплату ОСОБА_1 всіх належних коштів. Вказує, що жодної відповіді ні на його звернення, ні на запит адвоката не надійшло, перерахунок та подальша виплата коштів також не була проведена.
Також, просить врахувати, що в цей період позивач безпосередньо залучався до участі у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки та оборони і стримуванні збройної агресії.
Розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до суду, зважаю на таке.
Особливості строку звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 КАС України).
Положення статті 122 КАС України не містять норм, які б врегульовували особливості звернення до суду осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі у справах про виплату їм грошового забезпечення (чи його складових) у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина 1 статті 121 КАС України).
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01 липня 2022 року № 2352-IX (далі - Закон № 2352-IX), який набрав чинність 19 липня 2022 року, до Кодексу законів про працю України внесено зміни.
Так, пунктом 18 частини 1 розділу І Закону № 2352-IX назву та частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Тобто, після внесення Законом № 2352-IX відповідних змін частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України встановлено строк звернення до суду у справах про звільнення (місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення) та у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).
Як свідчить зміст позовної заяви, у ній йдеться про протиправну бездіяльність відповідача щодо не проведення ОСОБА_1 в період з 29.01.2020 по 23.11.2022, з 14.01.2023 по 18.03.2024, з 24.11.2022 по 13.01.2023, перерахунку грошового забезпечення на підставі постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 р., 01.01.2021 р., 01.01.2022 р., 01.01.2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 р. та не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення зв вказані періоди.
Тобто спір пов'язаний із невиплатою позивачеві грошового забезпечення в повному розмірі.
А відтак, в цьому випадку тримісячний строк звернення до адміністративного суду має обраховуватися з дня отримання позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).
Матеріалами справи підтверджено, що з відповідним запитом позивач звернувся до відповідачів 12.09.2024. Крім цього, з аналогічним адвокатським запитом звертався представник позивача 11.09.2024. Однак відповіді на вказані запити не надходило.
Суддя також враховує, що згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 09.09.2022, ОСОБА_1 в період з 26.12.2019 по 12.02.2020, з 28.02.2020 по 25.03.2020, з 10.04.2020 по 05.06.2020, з 06.06.2020 по 31.12.2020, з 01.01.2021 по 02.03.2021, з 07.08.2021по 30.11.2021, з 30.11.2021 по 03.12.2021, з 19.12.2021 по 21.12.2021, з 24.12.2021 по 11.03.2022, з 14.03.2022 по 31.03.2022, з 31.03.2022 по 05.08.2022 та з 08.09.2022 по теперішній час безпосередньо брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і борони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення заходів.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску такого строку (в даному випадку строку звернення до суду), які об'єктивно перешкодили особі вчасно подати позов.
Визначаючись із тим, чи з поважних причин позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, враховую наступне.
Відтак в даному випадку, на переконання суду, причини невчасного звернення до суду з позовом слід визнати поважними, адже такі пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного звернення до суду з позовом (такими причинами є проходження позивачем військової служби та його безпосередня участь по забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації проти України).
Крім того, позивачем так і не отримано повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).
Отже, аргументи, наведені позивачем, свідчать про поважність причин пропущення ним строку звернення до адміністративного суду, а тому такий строк слід поновити.
Відповідно до статті 168 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.
Згідно з частиною 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду, відповідає вимогам, передбаченим статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України), що є підставою для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Водночас пунктом 4 частини 9 статті 171 КАС України визначено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій, окрім іншого, вказується за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Визначаючись з приводу того, за якими правилами позовного провадження здійснюватиметься розгляд адміністративної справи, зважаю на таке.
Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частини 1, 2 статті 12 КАС України).
Особливості розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження врегульовано главою 10 розділу ІІ КАС України.
Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відтак, керуючись приписами статей 12, 257, 262 КАС України, а також враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, доходжу висновку про розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Керуючись статтями 9, 12, 160, 161, 168, 171, 248, 257, 260, 262 КАС України,
Клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Розгляд справи здійснюватиметься суддею Віятик Наталією Володимирівною одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Встановити відповідачу 15-денний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку статті 162 КАС України. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог частини 3 статті 162 КАС України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив в порядку статті 163 КАС України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку статті 164 КАС України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.
Відповідачу також надіслати копію позовної заяви з доданими до неї документами.
Повідомити учасників справи про можливість отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".
Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна