Номер провадження: 22-ц/813/5459/24
Справа № 522/18623/19
Головуючий у першій інстанції Свячена Ю.Б
Доповідач Таварткіладзе О. М.
01.10.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Таварткіладзе О.М.,
суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,
за участю секретаря судового засідання: Чередник К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 16 квітня 2024 року за заявою представника ОСОБА_3 адвоката Грицак Катерини Василівни про проведення повторної посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Одеської області Варивода Наталія Юріївна про визнання договору довічного утримання недійсним, -
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Одеської області Варивода Наталія Юріївна про визнання договору довічного утримання недійсним.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2021 року по цивільній справі призначено посмертну комісійну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено Комунальній установі «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» (65009, м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, 9), провадження по справі № 522/18623/19 зупинено до закінчення проведення експертизи та отримання висновку експерта за поставленими судом питаннями.
У зв'язку із тим, що в період часу між винесенням відповідної ухвали та направленням судом справи для проведення експертизи, експертна установа, якій було доручено проведення експертизи, змінила назву на «Одеську філію судово-психіатричних експертиз державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків міністерства охорони здоров'я України», матеріали цивільної справи № 522/18623/19 були повернуті до Приморського районного суду м. Одеси.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20 березня 2023 року було внесено зміни в ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2021 року про призначення посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи, проведення посмертної комісійної судово-психіатричну експертизи за поставленими в ухвалі Приморського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2021 року питаннями доручено Одеській філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України», провадження по справі № 522/18623/19 зупинено до закінчення проведення експертизи та отримання висновку експерта.
24 листопада 2023 року до суду надійшов висновок судово-психіатричного експерта № 653 від 13.11.2023 року та матеріали цивільної справи № 522/18623/19.
17 квітня 2024 року представником відповідача адвокатом Грицак Катериною Василівною було подано клопотання про призначення повторної комісійної посмертної судово-психіатричної експертизи, поновлення строку на подання доказів, а саме оригіналу медичної карти амбулаторного хворого № 11731/18 на ім'я ОСОБА_4 , 1966 р.н., та долучення доказів, а саме; оригіналу медичної карти амбулаторного хворого № 11731/18 на ім'я ОСОБА_4 , 1966 р.н. до матеріалів справи.
На вирішення повторної комісійної посмертної судово-психіатричної експертизи представником відповідача було поставлено наступні питання:
- чи містять надані на експертизу об'єкти дослідження відомості про психічний стан ОСОБА_5 взагалі та зокрема станом на момент укладення договору довічного утримання від 23 вересня 2019 року № 465?
- чи містять надані на експертизу об'єкти дослідження відомості про наявність в ОСОБА_5 когнітивних порушень, астенічного синдрому, розладів психічної діяльності взагалі та зокрема станом на момент укладення договору довічного утримання від 23 вересня 2019 року № 465?
- чи мав ОСОБА_5 порушення психічної діяльності у вигляді “Органічного психічного розладу, астенічний варіант вираженого психоорганного синдрому», що відповідає діагностичним критеріям рубрики “F07.9» (Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду) взагалі та зокрема станом на момент укладення договору довічного утримання від 23 вересня 2019 року № 465?
- чи можливо на підставі наданих на дослідження об'єктів зробити висновок про те, що на момент укладення договору довічного утримання від 23 вересня 2019 року № 465 ОСОБА_5 не міг усвідомлювати значення своїх дій дії та керувати ними?
Представник відповідача - адвокат Грицак К.В. просила задовольнити подані нею клопотання з тих підстав, що висновок про неможливість ОСОБА_4 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними у момент укладення договору довічного утримання був наданий у зв'язку із тим, що експерти прийшли до висновку про наявність в ОСОБА_4 порушень психічної діяльності у зв'язку із наявністю в ОСОБА_4 онкологічного захворювання. При цьому, в експертизі описані загальнообов'язкові симптоми та типові зовнішні прояви захворювання, констатовано ускладнення у вигляді поліорганної недостатності, що не підтверджується дослідженою експертами медичною інформацією щодо ОСОБА_4 . Представник відповідача адвокат Грицак К. також зазначила, що експерти не досліджували оригінал медичної карти щодо ОСОБА_4 та крім того у резолютивній частині висновку експерти підтвердили діагноз ОСОБА_4 , а саме рак шлунку, який є загальним захворюванням, що виходить за межі компетенції судового психіатра.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16 квітня 2024 року клопотання представника відповідача адвоката Грицак Катерини Василівни про призначення повторної посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи по цивільній справі ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Вариводи Наталії Юріївни про визнання договору довічного утримання недійсним - задоволено.
Призначено повторну посмертну комісійну судово-психіатричну експертизу.
На вирішення повторної посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи поставлено питання:
- чи мав ОСОБА_4 когнітивні порушення станом на момент укладення договору довічного утримання від 23 вересня 2019 року № 465?;
- чи мав ОСОБА_4 порушення психічної діяльності у вигляді “Органічного психічного розладу, астенічний варіант вираженого психоорганного синдрому», що відповідає діагностичним критеріям рубрики “F07.9» (Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду) станом на момент укладення договору довічного утримання від 23 вересня 2019 року № 465? Якщо так, то коли в ОСОБА_4 виникло порушення психічної діяльності у вигляді “Органічного психічного розладу, астенічний варіант вираженого психоорганного синдрому», що відповідає діагностичним критеріям рубрики “F07.9» (Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду)?»;
- чи усвідомлював ОСОБА_4 значення своїх дій та чи міг керувати ними на момент укладення договору довічного утримання від 23 вересня 2019 року № 465? Якщо ні, то коли ОСОБА_4 втратив здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними»?
Поновлено представнику відповідача адвокату Грицак Катерині Василівні строк для подання клопотання про призначення повторної посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи та строк для подання оригіналу медичної карти амбулаторного хворого № 11731/18 на ім'я ОСОБА_4 , 1966 року народження.
Долучено до матеріалів справи оригінал медичної карти амбулаторного хворого № 11731/18 на ім'я ОСОБА_4 , 1966 року народження.
Доручено проведення експертизи Державній установі “Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» (вул. Кирилівська, 103а, м. Київ, 04080).
Попереджено судових експертів Державної установи “Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України про дачу завідомо неправдивого висновку експерта та відмову від виконання покладених обов'язків без поважних причин.
Роз'яснено особам, що беруть участь у справі, зміст ст. 146 ЦПК України та зобов'язано сторони не перешкоджати експертам в проведенні експертизи для ухвалення висновку.
Оплату за проведення експертизи покладено на ОСОБА_3 .
Зупинено провадження по цивільній справі № 522/18623/19 до закінчення проведення експертизи та отримання висновку експерта за поставленими судом питаннями.
У розпорядження експерта надано цивільну справу № 522/18623/19.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 16 квітня 2024 року скасувати в частині призначення повторної посмертної комісійної судово-психіатричної експертизу та повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що під час призначення повторної експертизи, суд в оскаржуваній ухвалі в порушення норм чинного законодавства поставив нові питання на вирішення повторної посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи та посилався на необхідність дослідження додаткових матеріалів, а саме оригіналу медичної карти амбулаторного хворого 11731/18. Крім того, ні у клопотанні про призначення повторної експертизи, ні в ухвалі суду не наведено доказів недостатньої обґрунтованості експертного висновку чи того, що висновок суперечить іншим матеріалам справи, викликає сумніви у його правильності, чи того, що при призначенні та проведенні експертизи істотно порушені норми процесуального права.
Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.
Будучи в розумінні ст. ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, відповідач ОСОБА_3 та її представник - адвокат Грицак К.В. в судове засідання, призначене на 01.10.2024 року на 16:00 год. не з'явилися, представник відповідача подала клопотання про відкладення розгляду справи.
Присутній в судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Ніц А.С. не заперечував проти розгляду апеляційної скарги за фактичною явкою сторін.
Клопотання про відкладення розгляду справи мотивовано тим, що представник відповідача хворіє та перебуває на лікарняному з 01.10.2024 року по 03.10.2024 року, на підтвердження зазначеного до заяви додано листок непрацездатності, який надійшов до особистого кабінету адвоката.
Апеляційний суд звертає увагу, що зазначені вище обставини не перешкоджали відповідачу ОСОБА_3 безпосередньо прийняти участь у розгляді справи.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів враховує, що предметом оскарження є ухвала суду першої інстанції та зважає на розумність строків розгляду справи, а також на те, що явка сторін та третіх осіб в судове засідання суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Враховуючи наведене та приймаючи до уваги, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, спір підлягає вирішенню по суті, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тому розгляд апеляційним судом справи за відсутності учасників, які не з'явилися в судове засідання при таких обставинах не є порушенням їхніх прав щодо забезпечення участі в судовому засіданні і доступі до правосуддя. Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі № 361/8331/18.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наведених у цій постанові підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам.
Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення клопотання представника відповідача адвоката Грицак К.В. про призначення повторної посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи, оскільки висновок експерта № 653 від 13.11.2023 року викликає сумніви в його правильності.
Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за потрібне зазначити наступне.
Судом встановлено, що з листопада 2019 року на розгляді Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Одеської області Варивода Наталія Юріївна про визнання договору довічного утримання недійсним.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2021 року за клопотанням сторони позивача в даній справі було призначено посмертну комісійну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено Комунальній установі «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я».
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20 березня 2023 року було внесено зміни в ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2021 року, проведення посмертної комісійної судово-психіатричну експертизи за поставленими в ухвалі Приморського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2021 року питаннями доручено Одеській філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України».
24 листопада 2023 року до суду надійшов висновок судово-психіатричного експерта № 653 від 13.11.2023 року та матеріали цивільної справи № 522/18623/19.
Експертне дослідження проведено посмертно на підставі медичної документації ОСОБА_4 та матеріалів цивільної справи № 522/18623/19.
Висновок судово-психіатричного експерта № 653 від 13.11.2023 року містить висновок про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за своїм психічним станом на час укладання договору довічного утримання від 23 вересня 2019 року № 465 не був здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16 квітня 2024 року за клопотанням сторони відповідача призначено повторну посмертну комісійну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Державної установи “Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України».
Колегія суддів виходить з наступного.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України "Про судову експертизу").
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
За змістом частин другої, третьої статті 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
За правилом статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. Крім того, у разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Частиною 1 статті 104 ЦПК України визначено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Частиною 1 статті 111 ЦПК України визначено, що комісійна експертиза проводиться не менш як двома експертами одного напряму знань.
Положеннями статті 113 ЦПК України передбачено, що якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Відповідно до п. 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить матеріалам справи, а також за наявністю істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв'язку з чим, суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи.
У випадках, коли виникає необхідність провести дослідження нових об'єктів або щодо інших обставин справи, суд призначає нову експертизу, яка не є додатковою чи повторною.
Необґрунтованість експертного висновку визначається при оцінці його змісту й структури. Непереконливим, необґрунтованим висновок визнається в наступних випадках: викликає сумнів застосована експертом методика, недостатній обсяг проведених досліджень або комплекс установлених властивостей (ознак) об'єктів, аргументація умовиводів основана на застарілих, неточних даних або науково необґрунтованих припущеннях, висновки не випливають із результатів досліджень або суперечать їм і т.п. Необґрунтованість експертного дослідження, як підстава призначення повторної експертизи, відрізняється від неповноти експертного висновку, що служить підставою призначення додаткової експертизи.
Встановлення перерахованих обставин, що характеризують підставу призначення повторної експертизи це встановлення логічної суперечливості експертного висновку, коли сформульовані кінцеві висновки: а) не випливають із проміжних висновків, що наводяться у дослідницькій частині висновку після визначення окремих властивостей об'єктів; б) суперечать даним, наведеним у додатках до висновку; в) не відповідають зображенням дослідницьких фотознімків і інше.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах", повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.
Отже, проведення повторної експертизи можливе у випадку, коли: 1) висновок експерта недостатньо обґрунтований; 2) висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи; 3) наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
Згідно з Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, істотною ознакою повторної експертизи є те, що під час її проведення досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Проведення повторної експертизи може бути доручено тій же самій експертній установі, в якій виконувалася первинна експертиза, але тільки іншому експертові або експертам, або так само іншій експертній установі.
Як вбачається з ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 20 березня 2023 року, якою було внесено зміни в ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2021 року про призначення посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи, перед експертами Одеської філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України» були поставлені такі питання:
"1. Якими захворюваннями (іншими патологічними станами) за життя (станом на 2018 - 2019 роки) страждав ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), чи є вони гострими або хронічними (оборотними або ж стійкими)?
2. Чи мав ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) онкологічне захворювання і яке саме?
3. Яким був перебіг цього захворювання (Чи прогресувало воно з плином часу?), зокрема, вказати стан ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на момент укладання договору довічного утримання від 23 вересня 2019 року № 465 (договір додається)?
4. Чи супроводжувався перебіг зазначеного захворювання (захворювань, інших патологічних станів) ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) психічними розладами, порушеннями інтелектуально-мнестичної сфери, і чим вони могли бути обумовлені (раковою інтоксикацією, больовим синдромом, застосуванням сильнодіючих препаратів, віковими змінами)?
5. Чи усвідомлював ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) значення своїх дій і чи міг керувати ними в момент укладання договору довічного утримання від 23 вересня 2019 року № 465?"
Разом з тим, в оскаржуваній ухвалі Приморського районного суду м. Одеси від 16 квітня 2024 року суд всупереч ст. 113 ЦПК України та Інструкції з проведення експертиз перед експертами “Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» поставив інші питання, аніж ті, що при проведенні первинної (попередньої) експертизи, а саме:
“1. Чи мав ОСОБА_4 когнітивні порушення станом на момент укладення договору довічного утримання від 23 вересня 2019 року № 465?
2. Чи мав ОСОБА_4 порушення психічної діяльності у вигляді “Органічного психічного розладу, астенічний варіант вираженого психоорганного синдрому», що відповідає діагностичним критеріям рубрики “F07.9» (Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду) станом на момент укладення договору довічного утримання від 23 вересня 2019 року № 465? Якщо так, то коли в ОСОБА_4 виникло порушення психічної діяльності у вигляді “Органічного психічного розладу, астенічний варіант вираженого психоорганного синдрому», що відповідає діагностичним критеріям рубрики “F07.9» (Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду)?»;
3. Чи усвідомлював ОСОБА_4 значення своїх дій та чи міг керувати ними на момент укладення договору довічного утримання від 23 вересня 2019 року № 465? Якщо ні, то коли ОСОБА_4 втратив здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними»?»
Вивчивши зміст оскаржуваної ухвали суду від 16 квітня 2024 року, суд апеляційної інстанції встановив, що питання які районний суд поставив перед експертами у повторній експертизі не ставилися при проведенні первинної експертизи, їх зміст суттєво різниться, що суперечить суті призначення повторної експертизи.
Крім того, висновок суду першої інстанції про те, що чинним законодавством не передбачено, що питання для повторної експертизи мають дублювати питання, поставлені експерту під час призначення первинної експертизи, суперечить чинним нормам законодавства України.
Таким чином, без врахування вищезазначених обставин у даній постанові апеляційного суду, процесуальні підстави для призначення повторної експертизи є передчасними.
Повторна експертиза за клопотанням сторони може призначатися судом не в будь-якому випадку, коли сторона буде вважати це необхідним, а лише за наявності передбачених законом умов, із яких формується предмет дослідження судом при розгляді клопотання про призначення експертизи.
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року справі № 910/14672/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 910/9394/17, від 26 жовтня 2018 року у справі № 910/9971/17, від 25 листопада 2022 року у справі № 484/2908/17 та від 29.03.2023 № 185/8356/17.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зі змісту оскаржуваної ухвали місцевого суду вбачається, що вона не відповідає вищевказаним вимогам законодавства, оскільки в її мотивувальній чистині не наведено достатніх підстав та обґрунтованих мотивів для висновку про необхідність призначення у цій справі саме повторної посмертної судово-психіатричної експертизи, за наявності у ній висновку первинної посмертної судово-психіатричної експертизи № 653 від 13.11.2023 року, що складений Одеською філією судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України».
Колегія суддів зазначає, що наявність в матеріалах справи висновку посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи, який не влаштовує відповідача, не є підставою для призначення ще однієї, повторної експертизи.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України).
У свою чергу, зазначений висновок посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи містить чіткі та однозначні відповіді на поставлені судом запитання. Судова експертиза у цій справі проведена атестованими судовими експертами, які мають відповідну освіту, необхідну для проведення такої експертизи, попереджених про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків, висновок експертизи відповідає вимогам чинного законодавства, не містить недоліків, які б породжували сумніви у правильності та обґрунтованості зроблених висновків, узгоджуються з іншими доказами, які надані у цій справі.
Подане представником відповідача клопотання про проведення повторної посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи, не містить належних та достатніх підстав і доказів необ'єктивності вищевказаного експертного висновку, недостовірності і недопустимості його як доказу у даній справі, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також істотних порушень процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
Щодо посилань представника відповідача на те, що в експертизі констатовано ускладнення у вигляді поліорганної недостатності, що не підтверджується дослідженою експертами медичною інформацією щодо ОСОБА_4 , як на сумнів у правильності висновку експерта, апеляційний суд зазначає наступне.
Так, під час судового засідання 10 квітня 2024 року експерти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надали пояснення щодо висновку експерта № 653 від 13.11.2023 року, наданого за результатами проведеної посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи.
Експерт ОСОБА_6 докладно пояснив фактичні обставини та причинно-наслідкові зв'язки на підставі яких він дійшов висновків, викладених в експертизі.
Експерт ОСОБА_7 надала детальні пояснення щодо змісту поняття «поліорганна недостатність», що є синонімом визначення тих уражень, які було діагностовано у хворого, а саме: ураження метостазами грудної клітини, головного мозку, метастатичний плеврит справа, гідроперикард, усе це узагальнено називається «поліорганна недостатність» (недостатність кількох органів або множинна органна недостатність).
Крім того, суб'єктивна думка експерта про наявність в ОСОБА_4 синдрому поліорганної недостатності достатньо обґрунтована та вмотивована у висновку експерта № 653 від 13.11.2023 року, в якому крім іншого, докладно описано як метастази у головному мозку вплинули на психічний стан ОСОБА_4 та зазначено перелік уражень, які було діагностовано у хворого, що безпосередньо пов'язані з онкологічною патологією та її ускладненнями.
Покладення експертами в основу свого висновку тих чи інших доказів психічного стану особи, стан якої досліджувався, не є підставою для призначення повторної експертизи.
Зміст відповідей на поставлені перед експертами питаннями дають підстави для висновку, що експертами надано вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Висновки експертів ґрунтуються на наданих в розпорядження експертів матеріалах.
Враховуючи викладене, наявність суб'єктивної думки експерта з вищенаведеного питання, яка достатньо обґрунтована та вмотивована не може викликати сумніви у правильності висновку експерта.
Посилання заявника на те, що в розпорядження експертам були надані копії медичної документації, а не оригінали, не заслуговують на увагу та не свідчать про недійсність висновку експерта, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно з ч. 5 ст. 95 ЦПК України, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Матеріали справи містять належним чином завірену копію медичної карти амбулаторного хворого 11731/18, що долучена представником ОСОБА_3 адвокатом Поповою І.Г. до відзиву на позовну заяву. Так копія карти завірена рукописним записом на кожному аркуші: копія вірна ОСОБА_3 13.02.2020 року та підпис (т. 1 а. с. 177-189).
Частиною 6 ст. 95 ЦПК України, передбачено, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Відповідно до ч. 11 ст. 83 ЦПК України, у разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.
Однак відомостей про те, що учасниками справи ставилася під сумнів копія медичної карти амбулаторного хворого 11731/18 або заявлялося клопотання про витребування оригіналу зазначеного медичного документу, матеріали справи не містять.
Разом з цим, у клопотанні про призначення повторної експертизи крім того, що не зазначено у чому полягають відмінності між оригіналом медичної карти амбулаторного хворого 11731/18 та копією, наявною в матеріалах справи, також не наведено обставини, що перешкоджали стороні відповідача надати зазначений оригінал медичного документу на стадії призначення первинної посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи. Таким чином відповідач, якщо дійсно мав сумнів у відповідності наданої до експертизи копії медичної карти до оригіналу в частині змісту та/або повноти документації, належних дій щодо сприяння у проведенні первинної експертизи шляхом подання відповідного клопотання не вчинив, що підтверджується матеріалами справи.
За вказаних обставин виключення вказаної копії медичної карти амбулаторного хворого 11731/18 із числа доказів можливе на підставі ч. 11 ст. 83 ЦПК України лише у випадку встановлення судом сумнівів у її достовірності або підробленні. Таких фактів судом не встановлено, а тому відсутні правові підстави виключати копію медичного документу з числа оцінюваних експертами матеріалів, їй має бути надана оцінка судом в сукупності та взаємозв'язку із іншими доказами у справі в порядку, передбаченому ст. 89 ЦПК України.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належної уваги на зазначені обставини не звернув, у зв'язку з чим, дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для призначення повторної посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи.
З огляду на наведене вище, колегія суддів вважає безпідставним призначення повторної експертизи, оскільки заявлене клопотання не містить переконливих доводів неповноти, неясності чи необґрунтованості експертизи, крім сумнівів сторони відповідача. Судом апеляційної інстанції не встановлено, що висновок експерта є необґрунтованим, або таким, що суперечить іншим матеріалам справи чи викликає сумніви у його правильності.
Окрім того, повторне призначення експертизи призведе до необґрунтованого затягування строків розгляду цивільної справи.
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції, не встановивши всіх обставини справи та не дослідивши належним чином форму і зміст наявного висновку експерта, дійшов необґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для призначення в даній справі повторної посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи.
ЄСПЛ наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 року).
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно із вимогами статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи викладене колегія суддів доходить висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 16 квітня 2024 року - скасувати.
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 адвоката Грицак Катерини Василівни про проведення повторної посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи - відмовити.
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Одеської області Варивода Наталія Юріївна про визнання договору довічного утримання недійсним повернути до Приморського районного суду м. Одеси для продовження розгляду справи.
Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено: 09.10.2024 року.
Головуючий О.М. Таварткіладзе
Судді: А.П. Заїкін
С.О. Погорєлова