ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
09.10.2024Справа № 910/19102/23
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., розглянувши матеріали
за заявою про Комунального підприємства «КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС» розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 року у справі №910/19102/23
за позовом Фізичної особи - підприємця Цибенка Олега Михайловича ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1 )
до проКомунального підприємства «КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС» (01030, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЛЕОНТОВИЧА, будинок 6, Ідентифікаційний код юридичної особи 35210739) стягнення шкоди у розмірі 618 144 грн. 00 коп.
Представники: без повідомлення представників сторін
Фізична особа - підприємець Цибенко Олег Михайлович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС» про стягнення шкоди у розмірі 618 144 грн. 00 коп.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 у справі №910/19102/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2024 року, позов задоволено повністю, стягнуто з Комунального підприємства «КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС» на користь Фізичної особи - підприємця Цибенка Олега Михайловича грошові кошти у розмірі 618 144 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 9 272 грн. 16 коп.
09.09.2024 року через загальний відділ діловодства господарського суду (канцелярію) від Комунального підприємства «КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС» надійшла заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 року у справі №910/19102/23.
Проте, як встановлено Судом, 06.05.2024 року матеріали справи №910/19102/23 було надіслано до Північного апеляційного господарського суду у зв'язку з надходженням апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 у справі №910/19102/23.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2024 року рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 у справі №910/19102/23 залишено без змін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 року відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви Комунального підприємства «КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС» про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 року у справі №910/19102/23, до повернення матеріалів справи з суду вищої інстанції.
24.09.2024 року матеріали справи повернуто на адресу Господарського суду міста Києва.
30.09.2024 року на виконання рішення суду видано наказ.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 року розгляд Заяви Комунального підприємства «КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС» про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 року у справі №910/19102/23 призначено на 09.10.2024 року.
09.10.2024 року через систему «Електронний суд» від Комунального підприємства «КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС» надійшла заява про залишення заяви без розгляду.
Суд, дослідивши матеріали заяви, приходить до висновку про залишення заяви Комунального підприємства «КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС» про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 року у справі №910/19102/23 без розгляду, з наступних підстав.
За приписами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.
Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.
За приписами ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Частиною 10 статті 11 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
У контексті можливості застосування до спірних правовідносин аналогії закону суд звертається до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №2-591/11.
Так, в наведеній постанові, Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №905/1956/15, від 13.01.2021 у справі №0306/7567/12, від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц.
Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду. Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Таким чином, вказаною процесуальною нормою врегульовано питання реалізації права позивача на подання заяви про залишення без розгляду позовної заяви та процесуальні наслідки задоволення такої заяви у вигляді залишення позову без розгляду.
З урахуванням вище викладеного, наведені положення п.5 ч.1 ст.226 ГПК України можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін за аналогією закону, оскільки:
- стаття 331 ГПК не передбачає права учасника справи на подання заяви про залишення без розгляду (відкликання) заяви про розстрочення/відстрочення виконання судового рішення, отже, наявна прогалина в законодавчому регулюванні;
- застосування положень п.5 ч.1 ст.226 ГПК України як аналогії у процесуальному праві, по відношенню до ст.331 ГПК України в даному конкретному випадку дасть змогу ухвалити справедливе та процесуально обґрунтоване рішення, оскільки заявник бажає реалізувати своє право на залишення без розгляду поданої заяви про розстрочення/відстрочення рішення суду.
Згідно зі ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, клопотання Комунального підприємства «КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС» про залишення заяви про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 року у справі №910/19102/23 без розгляду підписано Волосюк Т.С., яка діє на підставі довіреності №127 від 02.07.2024 року з правом залишення без розгляду зі строком дії до 31.12.2024 року.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:
1) довіреністю фізичної або юридичної особи;
2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог закону) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Враховуючи вищевикладене, Суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні клопотання Комунального підприємства «КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС» про залишення заяви про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 року у справі №910/19102/23 без розгляду, а тому заява Комунального підприємства «КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС» про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 року у справі №910/19102/23 підлягає залишенню без розгляду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 226, 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Заяву Комунального підприємства «КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС» про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 року у справі №910/19102/23 - залишити без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Дата підписання та складання повного тексту ухвали: 09 жовтня 2024 року.
Суддя О.В. Чинчин