ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.10.2024Справа № 910/12369/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви
особа, яка може отримати статус відповідача: Міністерство юстиції України
особи, які можуть отримати статус третіх осіб: Гусєва Юлія Володимирівна , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
07.10.2024 через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій просить суд: заборонити Міністерству юстиції України та/або його структурним підрозділам, у тому числі, але невиключно Офісу протидії рейдерству, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, суб'єктам державної реєстрації, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань" в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб'єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до вирішення справи по суті, вчиняти будь-які дії, зокрема шляхом внесення відповідних записів про скасування реєстраційних дій до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо виконання Наказу №2422/5 від 14.08.2024, винесеного на підставі Висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 12.08.2024 року, в тому числі шляхом заборони скасовувати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: реєстраційну дію «скасування/анулювання реєстраційної дії від 05.06.2024 17:44:33, №1005449950035000629» проведеної державним реєстратором Юридичного департаменту Одеської міської ради Гусєвою Юлією Вікторівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОРЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи 03767908).
Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2024 дану заяву передано судді Блажівській О.Є.
До даної заяви заявником було долучено, в якості додатків копію: платіжної інструкції про сплату судового збору №0.0.3924917618.1 від 05.10.2024; витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (станом на 05.06.2024); паспорту ОСОБА_1 ; картку фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 ; скарги від 22.07.2024 № СК-3797-24; наказу від 14.08.2024 № 2422/5 з додатками; ордеру серії ВН № 1417850 від 07.10.2024, листа без № та дати та докази його надсилання (опису Укрпошти, накладної та фіскального чеку); протоколу № 1 позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОРЯ» від 03.06.2024; статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОРЯ» (в новій редакції); наказу від 18.02.2020 № 5, листа-повідомлення від 05.09.2023 та докази його надсилання (опису Укрпошти, накладної та фіскального чеку); свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Заява про забезпечення позову представником заявника обґрунтована тим, що Міністерством юстиції України виданий наказ №2422/5 від 14.08.2024 «Про задоволення скарги», згідно якого наказано:
1. Скаргу ОСОБА_3 від 22.07.2024 задовольнити.
2. Визнати вчиненою з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та анулювати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 05.06.2024 N 1005449950035000629 «Скасування/анулювання реєстраційної дії», проведену державним реєстратором Юридичного департаменту Одеської міської ради Гусєвою Юлією Вікторівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОРЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи 03767908).
3. Тимчасово блокувати державному реєстратору Юридичного департаменту Одеської міської ради Гусєвій Юлії Вікторівні доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань строком на 1 (один) місяць.
4. Виконання пункту 2 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству.
5. Виконання пункту 3 наказу покласти на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».
Вищезазначений Наказ є незаконним та таким що порушує права співзасновника ТОВ «ЗОРЯ» ОСОБА_1 (який володіє часткою статутного капіталу в розмірі 65%) та фактично направлений на заволодіння його часткою у статутному капіталі Товариства.
Як зазначає представника заявника, ОСОБА_1 , який є власником частки у статутному капіталі ТОВ «ЗОРЯ» ЄДРПОУ 03767908, у розмірі 65%, має намір звернутись з позовом щодо визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №2422/5 від 14.08.2024 року, виданий на підставі висновку центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 12.08.2024.
Поряд з цим, представник заявника зазнає, що Державним реєстратором Юридичного департаменту Одеської міської ради Гусєвою Ю.В. було помилково здійснено реєстраційну дію щодо ТОВ «ЗОРЯ» (ЄДРПОУ 03767908), а саме «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, від 04.06.2024 18:17:20, №1005441070034000629, Зміна інформації для здійснення зв'язку з юридичною особою. Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Зміна структури власності. Зміна установчих документів. В результаті вчинення вищезазначеної реєстраційної дії було: - Незаконно виключено зі складу засновників ОСОБА_5 , що володів 65% частки статутного капіталу Товариства, та визначено ОСОБА_3 єдиноосібним власником 100% частки статутного капіталу Товариства та кінцевим бенефіціарним власником (яка до вчинення даної реєстраційної дії володіла лише 35% частки статутного капіталу) - Змінено розмір статутного капіталу з 21143,00 гривень до 7400 гривень; - Змінено керівника Товариства з ОСОБА_6 на ОСОБА_4 ; - Змінено відомості про структуру власності, де зазначено що ОСОБА_4 стає підписантом та керівником Товариства; - Змінено установчі документи Товариства; - Змінено інформацію для здійснення зв'язку з юридичною особою.
Вищезазначені реєстраційні дії здійснено на підставі Протоколу №1 від 03.06.2024, позачергових зборів учасників ТОВ «ЗОРЯ» ЄДРПОУ 03767908, який прийнятий неправомочними зборами єдиноосібно співзасновником Товариства ОСОБА_3 (яка володіла лише 35% статутного капіталу) з порушеннями вимог ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Статуту ТОВ «ЗОРЯ» ЄДРПОУ 03767908, затвердженого Рішенням учасників (засновників) Товариства від 26.08.2020, без урахування голосів учасника ОСОБА_1 (якому належало 65% статутного капіталу Товариства), нібито на підставі ст. 15 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», у зв'язку з простроченням внесення вкладу до статутного фонду.
Однак, як зазначає представник заявника, реєстраційна дія від 04.06.2024 18:17:20, №1005441070034000629 здійснена з порушенням п. 4 ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» за наявності підстав для відмови у державній реєстрації передбачених п.п. 1, 4, 5 ч.1 ст. 28 зазначеного Закону, а саме: 1) документи подано особою, яка не має на це повноважень (п.1), 2) подання документів або відомостей, передбачених цим Законом, не в повному обсязі (п. 4), 3) документи суперечать вимогам Конституції та законів України (п. 5).
В подальшому, як зазначає представник заявника у поданій заяві про забезпечення позову до подання позовної заяви, 05.06.2024, державний реєстратор Гусєва Ю.В. встановивши наявність підстав для відмови у державній реєстрації змін до відомостей щодо юридичної особи відповідно до наданого неправомочного та незаконного Протоколу №1 від 03.06.2024, позачергових зборів учасників ТОВ «ЗОРЯ», відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» - прийняла рішення про відмову у проведенні державної реєстрації.
Так державним реєстратором Гусєвою Ю.В., на виконання рішення про відмову у проведенні державної реєстрації, з метою виправлення допущеної помилки здійснено реєстраційну дію «скасування/анулювання реєстраційної дії від 05.06.2024 17:44:33, №1005449950035000629» якою скасовано помилкову та незаконну реєстраційну дію «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 04.06.2024 18:17:20, №1005441070034000629», здійснену на підставі Протоколу №1 від 03.06.2024, позачергових зборів учасників ТОВ «ЗОРЯ» ЄДРПОУ 03767908, який прийнятий неправомочними зборами в особі учасника Товариства ОСОБА_3 (яка володіла лише 35% статутного капіталу) з порушеннями вимог ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Статуту ТОВ «ЗОРЯ» ЄДРПОУ 03767908, затвердженого Рішенням учасників (засновників) Товариства від 26.08.2020.
Не погодившись з рішенням державного реєстратора, ОСОБА_3 , з метою незаконного заволодіння часткою корпоративних прав ТОВ «ЗОРЯ» у розмірі 65%, які належать ОСОБА_1 , звернулась до Міністерства юстиції України зі скаргою, яка була зареєстрована за №СК-3797-24 від 22.07.2024, на рішення та реєстраційну дію державного реєстратора Гусєвої Ю.В. від 05.06.2024, №1005449950035000629, з метою її скасування та поновлення становища яке існувало до її вчинення, а саме поновлення змін здійснених на підставі реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 04.06.2024 18:17:20, №1005441070034000629», якою фактично ОСОБА_1 незаконно позбавили належної йому частки у статутному капіталі ТОВ «ЗОРЯ» в розмірі 65%., за результатами розгляду якої Міністерством юстиції України видано наказ №2422/5 від 14.08.2024 «Про задоволення скарги».
Представник заявника звертає увагу, що фактично оспорюваний Наказ №2422/5 від 14.08.2024 «Про задоволення скарги ОСОБА_3 » прийнятий Міністерством юстиції України направлений на позбавлення ОСОБА_1 його права власності на частку у розмірі 65% Статутного капіталу ТОВ «ЗОРЯ», та у разі його виконання та здійснення відповідних реєстраційних дій щодо скасування реєстраційної дії від 05.06.2024, №1005449950035000629, це призведе до безповоротного поновлення змін здійснених на підставі незаконної реєстраційної від 04.06.2024 18:17:20, №1005441070034000629, в результаті чого ОСОБА_3 остаточно заволодіє часткою у статутному капіталі ТОВ «ЗОРЯ» у розмірі 65% статутного капіталу, що належить ОСОБА_1 , здійсненої на підставі незаконного та неправомочного протоколу №1 від 03.06.2024, позачергових зборів учасників ТОВ «ЗОРЯ», який прийнятий неправомочними зборами в особі учасника Товариства ОСОБА_3 (яка володіла лише 35% статутного капіталу) з порушеннями вимог ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Статуту ТОВ «ЗОРЯ».
Отже заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений зокрема Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 915/508/18 від 09.11.2018). Оскільки позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №2422/5 від 14.08.2024 року «Про задоволення скарг», винесеного на підставі Висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 12.08.2024 року, є вимогою немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Невжиття заявленого заходу забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд зазначає наступне.
Приписами ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Оскільки, заявник наголошує на тому, що він має намір звернутися до суду з позовними вимогами немайнового характеру визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №2422/5 від 14.08.2024 року, виданий на підставі висновку центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 12.08.2024), в даному випадку має застосовуватись та досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду. Має також досліджуватись, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічну правову позицію наведено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
При цьому, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до положень статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 129-1 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень, який із огляду на положення ГПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому, відповідно до статті 136 ГПК України Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до п. 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 по справі 754/5683/22 під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п. 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 по справі 754/5683/22).
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред'являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду 25.03.2019 у справі № 920/622/18.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.05.2019 у справі № 910/688/13 судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Суд зазначає, що за приписами абз. 2 ч. 6 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» підставою для задоволення Міністерством юстиції України скарги є невідповідність оскаржуваних рішень, дій або бездіяльності законодавству у сфері державної реєстрації.
Отже у разі задоволення позову матиме наслідком відновлення скасованої Міністерством юстиції України реєстраційної дії, що жодним чином не свідчить про утруднення чи неможливість виконання рішення суду.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо:
визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;
визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи;
заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій;
накладення/зняття арешту корпоративних прав;
зобов'язання вчинення реєстраційних дій;
скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі;
виділу юридичної особи;
провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи;
відміни державної реєстрації припинення юридичної особи;
припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи;
відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;
відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 4 даного Закону державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, з Єдиного державного реєстру.
Окрім цього, заявником до заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви додано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (станом на 05.06.2024).
З даного витягу вбачається, що ОСОБА_1 є один з засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОРЯ» (ЄДРПОУ 03767908) та одним з кінцевих бенефіціарних власників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОРЯ» (ЄДРПОУ 03767908) з часткою статутного капіталу - 65%.
Судом з метою перевірки відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату розгляду заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви сформовано витяг Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (станом на 08.10.2024).
З даного витягу вбачається, що ОСОБА_1 є один з засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОРЯ» (ЄДРПОУ 03767908) та одним з кінцевих бенефіціарних власників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОРЯ» (ЄДРПОУ 03767908) з часткою статутного капіталу - 65%.
Також відповідно до вказаного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (станом на 08.10.2024) скасовано реєстраційну дію 04.06.2024 18:17:20, 1005441070034000629.
Даний витяг також містить відомості про внесення рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, 12.08.2024 15:54:42, 1005449960036000629, Судове рішення про арешт корпоративних прав від 09.08.2024 № 522/13305/24, видавник: Приморський районний суд м. Одеси, Судове рішення про заборону вчинення реєстраційних дій від 09.08.2024 № 522/13305/24, видавник: Приморський районний суд м. Одеси, ОСОБА_7 , Юридичний департамент Одеської міської ради.
Також згідно даного витягу існують відомості про відмову у внесенні рішення про скасування заборони вчинення реєстраційних дій, 26.09.2024 18:24:43, Дімітрова Т.А. , Приватний нотаріус Дімітрова Т.А. (підстава відмови 1: незавершена реєстраційна дія за попередньо прийнятими документами) та відмову у Державній реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, 08.10.2024 12:24:41, ОСОБА_9 , Василівська сільська рада Белградського району Одеської області (підстава відмови 1: у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційної дії (рішення суду щодо заборони у проведенні реєстраційної дії).
Суд зазначає, що згідно Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09.08.2024 по справі № 522/13305/24 (провадження 1-кс/522/4458/24) клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси Острик О.В. про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024162510001162 від 05.08.2024 р., задоволено. Накладено арешт на 100% корпоративних прав у статутному капіталі ТОВ «ЗОРЯ» (ЄДРПОУ 03767908) з забороною Міністерству юстиції України та його територіальним органам, всім обласним, районним державним адміністраціям, іншим суб'єктам державної реєстрації або нотаріусам, акредитованим суб'єктам та Державній реєстраційній службі України здійснювати державну реєстрацію будь-яких змін до установчих документів, а також внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відносно ТОВ «ЗОРЯ» (ЄДРПОУ 03767908).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25.09.2024 по справі № 522/13305/24 (провадження 1-кс/522/4458/24) клопотання представника ОСОБА_3 адвоката Кравцана В.М. про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 09.08.2024 року у кримінальному провадженні №12024162510001162 від 05.08.2024 року, задоволено. Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 09.08.2024 року в рамках кримінального провадження №12024162510001162 від 05.08.2024 року, на 100% корпоративних прав у статутному капіталі ТОВ «ЗОРЯ» (ЄДРПОУ 03767908) із забороною Міністерству юстиції України та його територіальним органам, всім обласним, районним державним адміністраціям, іншим суб'єктам державної реєстрації або нотаріусам, акредитованим суб'єктам та Державній реєстраційній службі України здійснювати державну реєстрацію будь-яких змін до установчих документів, а також внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відносно ТОВ «ЗОРЯ» (ЄДРПОУ 03767908).
27.09.2024 ухвалою Одеського апеляційного суду у справі № 522/13305/24 1-кс/522/4726/24 (провадження 11-сс/813/1526/24) відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Голубкова М.В. на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 25.09.2024 року про скасування арешту майна в кримінальному провадженні №12024162510001162 від 05.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Крім того, суд враховує, що забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у п. 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).
Разом з тим невжиття таких заходів забезпечення позову не унеможливить ефективний захист (відновлення) прав позивача у випадку задоволення позовних вимог, оскільки недійсні рішення загальних зборів є недійсними з моменту їх прийняття та не породжують жодних юридичних наслідків.
За таких підстав, суд приходить до висновку, що заявником не доведено суду належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки такі обмеження господарюючого суб'єкта можуть призвести до незворотних наслідків.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.
Слід зазначити, що згідно рішення Європейського Суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Проте, за висновками суду, обставини, покладені заявником в обґрунтування поданої заяви не вказують на наявність дійсних та достатніх підстав для забезпечення позову, а також такі заходи не можуть вважатись адекватними та співмірними.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а відповідно до статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
За таких підстав, суд зазначає, що матеріали заяви не містять будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також не містять даних про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів забезпечення позову.
За таких обставин, з урахуванням всього вищевикладеного у сукупності, суд дійшов висновку стосовно доказової необґрунтованості та відсутності підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Керуючись статтями 136, 139, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1 Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.
2. Згідно з положеннями статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА