Справа № 729/1326/24 Головуючий у 1 інстанції Демченко Л. М.
Провадження № 33/4823/789/24
Категорія - ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
09 жовтня 2024 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М.,
з участю захисника адвоката Олійник В. В. (в режимі відеоконференції з використанням її власних технічних засобів)
Розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу захисника адвоката Олійник В. В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Бобровицького районного суду Чернігівської області від 01 серпня 2024 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрований по АДРЕСА_1 , проживаючий по АДРЕСА_2 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 170 гривень та стягнутий судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Як установив суд, 26 липня 2024 року, о 22 год. 20 хв., ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її бік нецензурної лайки, погрозах, внаслідок чого могла бути заподіяна шкода її психічному здоров'ю, чим вчинив домашнє насильство та своїми діями скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173 - 2 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник адвокат Олійник В. В. просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Мотивує тим, що рішення місцевого суду ґрунтується на визнанні ОСОБА_1 своєї вини у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173 - 2 КУпАП, оскільки це зазначено в поданій ніби - то ним заяві через канцелярію суду, в якій він просить розглядати справу без його участі.
Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 такої заяви не подавав, не підписував та не складав. Про те, що матеріали справи №729/1326/24 надійшли до Бобровицького районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 дізнався від неї 05.08.2024, у зв'язку з чим подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи від 05.08.2024.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 був повідомлений про дату, місце і час розгляду.
На питання працівнику канцелярії Бобровицького районного суду Чернігівської області, який реєстрував вище вказану заяву, після повідомлення йому того факту, що 01 серпня 2024 року у денний час ОСОБА_1 перебував поза межами міста Бобровиця і низка свідків може це підтвердити, зізнався, що дана заява була принесена працівниками поліції.
Те, що підпис на заяві та почерк, яким заповнено бланк надрукованої заяви не відповідає почерку ОСОБА_1 (в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 183280 від 26.07.2024 пояснення написані ним власноручно, а підпис ним проставлено двічі в цьому ж протоколі та поясненнях (а.с. 1, 6) видно неозброєним оком, але суд першої інстанції не звернув на це уваги та не поставив під сумнів дану заяву, зміст якої суперечить іншим доказам, які містяться в матеріалах справи.
У власноручно написаних поясненнях у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначає: «З протоколом не згоден. Жінка оббріхує мене для того щоб відсудить дитину».
Відбираючи пояснення у ОСОБА_1 працівник поліції написав їх зі слів дружини ОСОБА_2 , а коли ОСОБА_1 відмовився їх підписувати, бо це не відповідало дійсності, розлютився та порвав їх.
Другим працівником поліції, який прибув на виклик, були записані інші пояснення ОСОБА_1 , більш близькі за змістом до подій.
У повідомленні на «102», що відображено у рапорті (а.с. 3) ОСОБА_2 вказала, що: «Розлучається з чоловіком, а він під наркотичними діями погрожував фізичною розправою».
Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 не вживає наркотичні речовини, на обліку у нарколога КНП «Бобровицька опорна лікарня» не перебуває, за допомогою не звертався, що підтверджується відповідною довідкою лікаря нарколога (а.с. 29).
Вказує, що ОСОБА_1 після початку повномасштабного вторгнення, у 2023 році був мобілізований для захисту Батьківщини.
При виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Роботине 18.08.2023 в результаті артобстрілу отримав поранення у виді закритої черепно - мозкової травми. За станом здоров'я був звільнений з лав ЗСУ.
У матеріалах справи відсутні належні та достовірні докази про те, що ОСОБА_1 діяв з умислом на вчинення домашнього насильства психологічного характеру стосовно ОСОБА_2 .
Під час апеляційного розгляду захисник адвокат Олійник В. В. підтримала доводи апеляційної скарги.
Заслухавши аргументи захисника, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що про судове засідання 01.08.2024, на порушення вимог ст. 277-2 КУпАП, ОСОБА_1 взагалі не повідомлявся. Заява від імені ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі та визнання ним своєї вини викликає сумніви. Підпис на заяві та почерк, яким заповнено бланк надрукованої заяви, не відповідає почерку ОСОБА_1 (в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 183280 від 26.07.2024, в поясненнях, написаних ним власноручно, а підпис ним проставлено двічі в цьому ж протоколі та поясненнях (а.с. 6) видно неозброєним оком, але суд першої інстанції не звернув на це уваги та не поставив під сумнів дану заяву, зміст якої суперечить іншим доказам, які містяться в матеріалах справи.
У власноручно написаних поясненнях у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 183280 від 26.07.2024 ОСОБА_1 зазначає: «З протоколом не згоден. Жінка оббріхує мене для того щоб відсудити дитину».
Більш того, подання заяви особою, яка притягується до адміністративної відповідальності про визнання провини, не звільняло суд від обов'язку направити повістку особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, з врученням за три доби до дня розгляду справи в суді, як того вимагає ч. 1 ст. 277-2 КУпАП.
Твердження захисника про те, що заява щодо визнання вини від 01.08.2024 ОСОБА_1 не підписувалась ним власноручно, заслуговують на увагу. Дійсно, всі підписи які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, поясненнях ОСОБА_1 та у заяві щодо визнання вини від 01.08.2024 різняться між собою, особливо відрізняються від підпису ОСОБА_1 , який наявний у копії паспорта.
Письмові пояснення ОСОБА_1 (а.с. 6) та його пояснення в протоколі про адміністративне правопорушення повністю суперечать змісту невідомо від кого прийнятої судом заяви про визнання вини та розгляд справи без участі від 01.08.2024, на що місцевий суд не звернув уваги.
В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру, а саме виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою.
При цьому поліцейськими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які складали матеріали про адміністративне правопорушення, окрім, як пояснень самої потерпілої, на порушення вимог ст. 251 КУпАП, не здобуто жодних належних доказів на спростування пояснень ОСОБА_1 та доведення його вини у вчиненні даного правопорушення.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст. 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Насильство у родині, будь-якого характеру, відрізняється від конфліктних ситуацій, спорів, що виникають у кожній сім'ї та не становлять загрози подальшому розвитку здорових стосунків тим, що при домашньому насильстві завжди дії того, хто допускає таке насильство, носять навмисний характер, з наміром досягнення бажаного результату, тягнуть спричинення шкоди; відбувається порушення прав і свобод людини; наявна значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство. Якщо в діях немає хоча б однієї з чотирьох наведених ознак, вони не є насильством.
Протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей про те, які наслідки настали, а саме яка шкода заподіяна чи могла бути заподіяна фізичному чи психологічному здоров'ю потерпілої, що прямо витікає з диспозиції ст. 173 - 2 КУпАП та є обов'язковим елементом об'єктивної сторони правопорушення.
Зважаючи на викладене, наведені вище обставини у своїй сукупності вказують на те, що в ході провадження у цій справі не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173 - 2 КУпАП.
Також, в матеріалах справи відсутні належні та достовірні докази про те, що ОСОБА_1 діяв з умислом вчинення домашнього насильства психологічного характеру стосовно ОСОБА_2 .
Усі сумніви щодо доведеності винуватості особи тлумачаться на її користь.
Недоведеність вини особи, відповідно до ст. 9 КУпАП, свідчить про відсутність складу правопорушення.
Позбавивши особу доступу до правосуддя, суд ухвалив рішення, яке підлягає безумовному скасуванню, із закриттям провадження по справі.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
Апеляційну скаргу захисника адвоката Олійник В. В. задовольнити.
Постанову Бобровицького районного суду Чернігівської області від 01 серпня 2024 року щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, скасувати, а провадження у справі щодо нього закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Антипець