Справа № 583/5045/24
1-кс/583/1476/24
"06" жовтня 2024 р. слідча суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисниці ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника слідчого відділу Охтирського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Сумській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_3 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше не судимого
про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою,-
установила:
06.10.2024 тимчасово виконуючий обов'язки начальника слідчого відділу Охтирського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Сумській області ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним клопотанням, згідно з яким просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вимоги за клопотанням обґрунтовані тим, що 04.10.2024 о 10.25 год., у період дії військового стану на всій території України, ОСОБА_4 , з метою вчинення дій направлених на знищення або пошкодження чужого майна шляхом підпалу, прийшов до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі ІНФОРМАЦІЯ_3 ), розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , приніс із собою пластикову пляшку наповнену легкозаймистою рідиною, яку приховав у поліетиленовому пакеті, та мав при собі запальничку.
З метою реалізації своїх злочинних ОСОБА_4 , у зазначений час та місці, переконавшись, що його дії не помічені працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 та іншими сторонніми особами, діючи умисно, з метою знищення або пошкодження чужого майна шляхом підпалу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, пройшов до приміщення туалетної кімнати на першому поверсі двоповерхової будівлі ІНФОРМАЦІЯ_4 ) за адресою: АДРЕСА_2 , де за допомогою заздалегідь приготовленої легкозаймистої рідини у пляшці та запальнички здійснив підпал полотна дверей виготовленого з деревинно-стружкової плити у середині туалетної кімнати ІНФОРМАЦІЯ_4 , після чого залишив приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 .
04.10.2024 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено йому про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Таким чином, застосування зазначеного у клопотанні запобіжного заходу обґрунтовується наявністю ризиків, які дають підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, з метою зміни їх показів щодо його причетності до вчинення даного злочину; переховувати чи знищити докази своєї причетності до вчинення злочину, які на даній стадії досудового розслідування не віднайдені; вчинити інше кримінальне правопорушення, або довести свій злочинний намір до кінця, щодо підпалу приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Враховуючи викладене, з огляду на об'єктивно встановлені наявні ризики, передбачені ч. 1 статті 177 КПК України, вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно підозрюваного не дозволить забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти зазначеним ризикам.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити - застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначити йому відповідний розмір застави.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечували проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому захисник зазначила, що стороною обвинувачення не доведено реальну наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому, на її переконання, не вичерпані можливості у застосуванні більш м'якого виду запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 .
Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла наступного висновку.
Встановлено, що Охтирським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024200460000912 від 04.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженні № 12024200460000912 від 04.10.2024, 04.10.2024 до чергової частини Охтирського РВП ГУНП в Сумській області надійшло повідомлення про те, що 04.10.2024 о 10 год.41 хв. в приміщенні туалету ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 було виявлено сліди підпалу дверей. Проведеними заходами встановлено, що до підпалу може бути причетний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 .
Відповідно до протоколу огляду місця події від 04.10.2024, під час огляду приміщення РТЦК та СП, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що за відчиненими на момент огляду дверима білого кольору з ДСП з табличною «Службове приміщення, зачиняйте двері» знаходиться приміщення службового туалету. У вказаному приміщенні по праву сторону розміщена бойлерна, рукомийник порцеляновий із тумбою червоно-білого кольору. На відстані приблизно 3 метрів від вхідних дверей по праву сторону приміщення знаходяться вхідні двері до туалету (вбиральні), білого кольору, з матеріалу ДСП, розміром 200х60 см. При огляді яких виявлено на внутрішній стороні дверей нашарування паливно-мастильної речовини, розміром 145х15 см, розміщене на відстані 35 см від лівого краю полотна та 55 см від верхнього краю. Крім того, в крайній нижній частині полотна виявлено нашарування гарі та кіптяви, розміром 22х90 см. Також виявлено папір з написом «Зачиняйте двері», просякнутий речовиною паливно-мастильною речовиною. На підлозі на відстані 12 см від коробу дверей та 2,30 м від входу до приміщення виявлено пластикову пляшку зеленого кольору із залишками паливно-мастильної речовини темно-бурого кольору, об'ємом 0,5 л. На підлозі на плитці виявлено вкраплення паливно-мастильної речовини темно-бурого кольору, загальним розміром 50 см х 1 м 10 см. На підлозі приміщення, що оглядається на відстані приблизно 5 м від вхідних дверей та приблизно 50 см крайньої частини приміщення виявлено поліетиленовий, брендований пакет, білого кольору, з написом «Маркет Опт», на поверхні якого виявлено відбиток нижньої частини взуття.
Як вбачається з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення від 04.10.2024, ОСОБА_4 затримано 04.10.2024 о 13.40 год. на підставі ст. 208 КПК України.
04.10.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Положеннями ч. 4 ст. 176 КПК України визначено, що запобіжні заходи під час досудового розслідування застосовуються слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.
Згідно вимог ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує положення ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною злочину, репутацію підозрюваного, його вік, стан здоров'я, наявність постійного місця проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; майновий стан; наявність судимостей, наявність повідомлення особі про підозру.
Згідно правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України» при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами (правова позиція Європейського суду з прав людини у справі «Бекчієв проти Молдови» (пункт 59)).
Ризик тиску на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу, як встановлено у пункту 43 рішення Європейського суду з прав людини «Яжинський проти Польщі», але зі спливом часу, інтереси слідства стають недостатніми для тримання обвинуваченого під вартою, за нормального перебігу подій ризики зменшуються з часом, завдяки проведенню дізнання, перевіркою, дачі показів (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клоот проти Бельгії»).
Європейський суд з прав людини вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою («W v.Switzerland», Заява № 14379/88, 26 січня 1993 року).
Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Becciev v.Moldova» (Бекчиєв проти Молдови), пункт 58). Стосовно загрози втечі, практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний чи обвинувачений можна законно розглядати, як таку, що може спонукати до втечі, однак можливість жорстокого засудження є недостатньою для виправдання тримання під вартою. При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейні зв'язки, будь-яких зв'язків з іншою країною, або наявність зв'язків в іншому місці.
Відповідно до правової позиції Європейського суду відсутність в особи роботи та сім'ї не є доказом того, що вона може схилитися до вчинення нових злочинів. Так само як і сама по собі відсутність постійного місця роботи не є доказом того, що особа зникне («Пшевечерський проти Росії» від 24 травня 2003 року).
Тримання під вартою не повинно бути застосоване через очікуване покарання у вигляді позбавлення волі («Leteliier v. France» (Летельєр проти Франції), пункт 51; «LA v. France» ( LA проти франції), пункт 104; «Prencipe v.Monaco» (Пранцип проти Монако), пункт 79; «Tiron v. Romania» (Тирон проти Румунії), пункт 41-42).
Ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами («Becciev v.Moldova» (Бекчієв проти Молдови), пункт 59).
Зокрема, у справі «Сергій Волосюк проти України» (рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини наголосив, що саме національні судові органи мають подбати про те, щоб тривалість попереднього ув'язнення обвинуваченого у відповідній справі не перевищила розумного строку. Для цього вони мають дослідити всі факти на користь і проти існування реального суспільного інтересу, який, за належного врахування принципу забезпечення презумпції невинуватості, виправдовує відхід від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи, і викласти ці міркування у своїх рішеннях про подовження строку тримання під вартою… Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні заарештованою особою відповідного злочину є обов'язковою і неодмінною умовою законності продовження строку тримання під вартою, але зі спливом певного часу ця умова перестає бути достатньою.
Разом з тим, доводи сторони обвинувачення, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, про наявність яких зазначено прокурором, не підтверджуються наданими стороною обвинувачення матеріалами і прокурором у судовому засіданні не доведені.
Так, з матеріалів справи вбачаються достатні підстави вважати, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 особливо тяжкого злочину. Разом з тим, на переконання суду, необхідно оцінювати не лише наявність обґрунтованої підозри та ризиків, а й доцільність застосування тримання під вартою, на цьому етапі провадження, до підозрюваного ОСОБА_4 , який має постійне місце проживання, родину, отже має міцні соціальні зв'язки, раніше не судимий. При цьому, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права, суд повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з урахуванням того, що тримання під вартою вважається «позбавленням волі» в розумінні ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, суд повинен всебічно оцінити обставини, на які посилаються слідчий та прокурор, а також сторона захисту.
Суд зазначає, що хоча на даний час наявні ризики,передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак запобігти їм можливо шляхом застосування до ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов'язків у цьому провадженні, оскільки це є основною метою застосування запобіжного заходу. З досліджених судом матеріалів справи не встановлено виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу, та свідчили б про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт застосовується до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Таким чином, аналізуючи приведені вище норми чинного законодавства та встановлені обставини, слідча суддя приходить до висновку, що застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необґрунтованим через надмірну суворість. Враховуючи викладене суд вважає, що саме такий запобіжний захід як цілодобовий домашній арешт зможе забезпечити дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків на цій стадії кримінального провадження.
При цьому, покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в умовах здійснення нагляду з боку працівників поліції, надасть додаткових гарантій дотримання підозрюваним ОСОБА_4 належної процесуальної поведінки, а також не зашкодить встановленню всіх обставин по кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 181, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України,слідча суддя, -
Відмовити у задоволенні клопотання заступника начальника слідчого відділу Охтирського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Сумській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту (без застосування електронних засобів контролю)
Зобов'язати ОСОБА_4 виконувати наступні обов'язки:
-на час дії запобіжного заходу не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, крім випадків необхідності отримання медичної допомоги, евакуації населення, рятування життя та здоров'я в умовах воєнного стану;
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, влаштування на роботу.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід, а також на нього може бути накладено грошове стягнення.
Строк дії ухвали становить 2 (два) місяці, тобто до 6 грудня 2024 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та передається для виконання до Охтирського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Сумській області.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваною протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали складено 8 жовтня 2024 року.
Слідча суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_1