нп 2/490/2414/2024 Справа № 490/4481/24
Центральний районний суд м. Миколаєва
07 жовтня 2024 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Черенкової Н.П.,
при секретарі - Романовій К.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач, ТОВ «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі «ТОВ «ФК «ЄАПБ»), звернувся до Центрального районного суду м.Миколаєва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за кредитними договорами в загальній сумі 40 280,00 грн та сплачений судовий збір в сумі 3028,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 13.01.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» укладено кредитний договір № 00-2365301, який підписано електронним підписом позичальника.
22.12.2022 року між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 122122022/2 про відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі.
Відповідно до реєстру боржників від 22.12.2022 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув право грошової вимоги до відповідача на суму 19352,00 грн.
17.01.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «КРЕДИТНА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» укладено кредитний договір № 3700400395/617756, який підписано електронним підписом позичальника.
09.12.2021 року між ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 09122021 про відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі.
Відповідно до реєстру боржників від 09.12.2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 14 000,00 грн.
17.01.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» укладено кредитний договір № 10025-01/2021, який підписано електронним підписом позичальника.
11.08.2021 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 11082021 про відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі.
Відповідно до реєстру боржників від 11.08.2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув право грошової вимоги до відповідача на суму 6928,00 грн.
На виконання договорів факторингу на адресу відповідача було направлено повідомлення про відступлення права вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Всупереч умовам кредитних договорів, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості на рахунки ані теперішнього, ані попередніх кредиторів. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» на загальну суму 40 280,00 грн, з яких: за кредитним договором № 00-2365301 від 13.01.2021 року - 19352,00 грн; за кредитним договором № 3700400395/617756 від 17.01.2021 року - 14 000,00 грн; за кредитним договором № 10025-01/2021 від 17.01.2021 року - 6928,00 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2024 дану справу передано на розгляд судді ЧеренковійН.П.
Справа отримана суддею Черенковою Н.П. 03.06.2024 року.
Після виконання приписів ст. 187 ЦПК України, ухвалою судді від 04.06.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу був встановлений п'ятнадцятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали подати відзив на позовну заяву.
Копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками направлено відповідачу за місцем реєстрації. В установлений судом строк відповідач відзив не подав.
Оскільки розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, розгляд проводиться по матеріалах справи.
Клопотання по суті спору та з процесуальних питань сторонами не подавалися.
Представник позивача надав до суду заяву, у якій просив розглядати справу у відсутність представника та зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, у разі неявки відповідача просив ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі документів.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі письмових доказів, та за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що не суперечить положеннямст. 280 ЦПК України.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, дійшов наступного висновку.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року за №3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи у продовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 ЦК України, ст.ст. 2, 4-5, 12-13, 19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.
При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.
Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).
Так, за ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Судом встановлено, що 30.01.2021 року між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №00-2365301, який підписано електронним підписом позичальника, відповідно до якого кредитодавець зобов'язався надати позичальникові кредит на суму 5900,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п.1.3., п.1.4. або п.1.6. цього Договору. Кредит надається строком на 30 днів.
Згідно п.1.4 Договору процентна ставка за користування коштами кредиту становить 1,90% в день 684% річних. Тип процентної ставки - фіксований.
Кредитний договір №00-2365301 підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора та надісланий на номер мобільного телефону ОСОБА_1 , про що свідчить п.8 кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.
22 грудня 2022 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» був укладений договір факторингу №22122022/2, відповідно до умов якого ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» належне йому право грошової вимоги до за кредитними договорами згідно з реєстром боржників.
Згідно з умовами п. 2.1. договору факторингу в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, фактор зобов'язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
На дотримання наведеної вище умови договору факторингу 22 грудня 2022 року між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» був підписаний акт прийому-передачі Реєстру Боржників до Договору факторингу №22122022/2 від 22 грудня 2022 року.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №22122022/2 від 22.12.2022 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19352,00 грн, з яких: 5 900,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13 452,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
17.01.2021 року між ТОВ «КРЕДИТНА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та ОСОБА_1 укладено індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту №3700400395/617756 в електронній формі.
Вказаний договір № 3700400395/617756 підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора та надісланий на номер мобільного телефону ОСОБА_1 , про що свідчить п. 7 договору, адреса, реквізити та підпис сторін.
Відповідного до п.п. 1.1. п. 1 Кредитного договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 3500,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п.п. 1.2 п. 1 Кредитного договору, кредит надається строком на 30 днів, тобто до 15.02.2021. Строк дії Договору починається з моменту його укладення відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.п. 1.3 п. 1 Крединтого договору, за користуванням кредитом клієнт сплачує Товариству 912,5 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована.
Згідно з п. 1.5 Кредитного договору, невід'ємною частиною цього Договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайтах Товариства - https://www/eurogroshi.com.ua/.
Також за п. 1.6 Кредитного договору, клієнт підтверджує, що усвідомлює, що правовідносини за цим Договором не розповсюджується дія Закону України «Про споживче кредитування».
За приписами п. 2.3 Кредитного договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється на фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Як вбачається з інформаційної довідки №466/05 від 16.05.2023 р., наданої технологічним оператором платіжний послуг ТОВ «Платежі Онлайн», через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція в сумі 3500,00 грн на картку ОСОБА_1
09.12.2021 між ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 09122021, у відповідності до умов якого, ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» права грошової вимоги (Права Вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №09122021 від 09.12.2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14 000,00 грн з яких: 3500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 500,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
17.01.2021 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 10025-01/2021 (далі - Кредитний договір) в електронній формі.
Кредитний договір № 10025-01/2021 підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора та надісланий на номер мобільного телефону ОСОБА_1 , про що свідчить п. 7 кредитного договору № 10025-01/2021, адреса, реквізити та підпис сторін.
Відповідного до п.п. 1.1. п. 1 Кредитного договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 2000,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п.п. 1.2 п. 1 Кредитного договору, кредит надається строком на 22 днів, тобто до 07.02.2021. Строк дії Договору починається з моменту його укладення відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.п. 1.3 п. 1 Крединтого договору, за користуванням кредитом клієнт сплачує Товариству 803,0000000000001 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,20 % (процентів) на добу.
Згідно з п. 1.6 Кредитного договору невід'ємною частиною цього Договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайтах Товариства - https://www/zecredit.com.ua/.
Також за п. 1.7 Кредитного договору клієнт підтверджує, що усвідомлює, що правовідносини за цим Договором не розповсюджується дія Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до п. 2.3. Кредитного договору у разі недотримання умов, встановлених п. 1.4. цього договору та/або в разі пролонгації першого кредиту нарахування процентів здійснюється на загальних умовах за стандартною процентною ставкою з першого дня користування кредитними коштами відповідно до п. 1.3 цього договору, при цьому клієнт погоджується, що таких перерахунок процентів за користування кредитом не є односторонньою зміною умов договору.
Згідно з п. 2.4 Кредитного договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється на фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Згідно інформаційної довідки №374/09 від 22.09.2023 р., наданої технологічним оператором платіжний послуг ТОВ «Платежі Онлайн», через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція в сумі 2000,00 грн на картку ОСОБА_1
11.08.2021 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 11082021, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» права грошової вимоги (Права Вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «ФК "ІНВЕСТРУМ» і боржниками.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 11082021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 6928,00 грн з яких: 2 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4928,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Позивач вказує, що з моменту отримання права вимоги до Відповідача за вищевказаними Кредитними договорами ним не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов'язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Отже, за змістом наведених положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов'язку виконати зобов'язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов'язання на рахунок первинного кредитора.
У даній справі, встановлено, що відступлення прав вимоги за вищевказаними Кредитними договорами було здійснено шляхом укладення Договорів факторингу про відступлення ТОВ «ФК «ЄАПБ» належне йому право вимоги .
У матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання Договорів факторингу: №22122022/2 від 22.12.2022 року, №09122021 від 09.12.2021 року та №11082021 ві 11.08.2021 року, укладених між первісними кредиторами та ТОВ «ФК «ЄАПБ», недійсними або заперечення учасниками справи факту правомірності укладення цих договорів.
За такого, враховуючи вищевказане, право вимоги до боржника ОСОБА_1 за вищевказаними Кредитними договорами перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ», що дає останньому право на стягнення з відповідача в судовому порядку неповернуті ним суми позики.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені статтею 203 ЦК України.
Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.
Пунктами 5 та 6 частини 1 статті 3 Закону України " Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України « Про електронну комерцію»).
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею ( стаття 11 Закону України " Про електронну комерцію).
Частиною 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України " Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Кредитні договора: № 00-2365301 від 13.01.2021 року; № 3700400395/617756 від 17.01.2021 року; № 10025-01/2021 від 17.01.2021 року укладені між сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовими ідентифікаторам, які направляоися на мобільний телефон відповідача, що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що вищевказані Кредитні договора укладені сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цих договорів сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які витікають із кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.
Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором № 00-2365301 від 13.01.2021 року.
Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Як встановлено судом та вказано вище 30.01.2021 року між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №00-2365301.
Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що кредитні кошти фактично були отримані ОСОБА_1 .
В матеріалах справи відсутні первинні документи, які повинні бути складені під час надання кредитних коштів відповідачці.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаною нормою Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Позивачем на підтвердження наявності заборгованості надано суду детальний розрахунок заборгованості.
В той же час розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку).
Аналогічний висновок щодо оцінки односторонніх документів банку викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17 та в постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 р. № 6-16цс15.
Позивачем не надано суду належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження обставин того, що на виконання умов Кредитного договору №00-2365301від 13.01.2021 року позивач перерахував на картковий рахунок позичальника ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 5900,00 грн.
За такого, у зв'язку із відсутністю доказів надання кредиту у погоджений сторонами спосіб, у відповідача не виникло обов'язку з його повернення, а тому вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.
Щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором № 3700400395/617756 від 17.01.2021 року.
Згідно умов Кредитного договору №3700400395/617756 відповідач отримав позику у сумі 3500,00 грн строком на з0 днів (до 15.02.2021 року).
Згідно з п. 4.3. Кредитного договору, в разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, визначений в п. 1.2 цього договору та/або додатку (ах) до цього договору, проценти передбачені п. 1.3 цього договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів, починаючим з дня укладення договору.
Як вбачається з розрахунку заборгованості по Кредитному договору №3700400395/617756 кредитором зупинено нарахування відсотків після спливу 90-ти денного строку, а сума заборгованості відсотків на 90-ий день становить 10 500,00 грн, яку позивач і просить стягнути з відповідача і яка не суперечить умовам договору та є такою, що підтверджена розрахунком.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідачки від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до статті 617 ЦК України.
Оскільки відповідач не виконує свої зобов'язання передбачені кредитним договором №3700400395/617756 від 17.01.2021 року належним чином, суд вважає що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за даним Кредитним договором у сумі 14 000,00 грн підлягає задоволенню.
Щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором № 10025-01/2021 від 17.01.2021 року.
За умовами Кредитного договору № 10025-01/2021 від 17.01.2021 року, ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» надало відповідачу кредит в розмірі 2 000,00 грн. строком на 22 днів, тобто до 07.02.2021 р.
Як вбачається з п. 4.3. Кредитного договору сторони в умовах договорів погодили, що в разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, визначений договору строк, проценти продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів, починаючим з дня укладення договору.
Заяви щодо продовження дії договору після 07.02.2021 року ОСОБА_1 не подавалося, а доказів пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, суду не надано.
Отже, за таких умов договору, які були погоджені сторонами, кредитор має право нараховувати відсотки за кредитними договорами лише не більше 90 календарних днів, починаючим з дня укладення договору в разі неповернення боржником грошових коштів, а тому розмір заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами за цими договорами підлягає перерахуванню, відповідно до узгоджених сторонами умов.
За такого, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення відсотків після закінчення встановлених кредитним договором строків його дії, оскільки сторонами кредитного договору узгоджена умова продовження нарахування процентів за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів, починаючим з дня укладення договору.
Яке вбачається з розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 10025-01/2021 від 17.01.2021 року, після спливу строку в 90 днів нарахування відсотків зупинено, а сума заборгованості відсотків на 90 -ий день становить 3916,00 грн.
Однак, позивач просить стягнути заборгованість за відсотками за Кредитним договором у сумі 4 928,00 грн, яка суперечить умовам даного Кредитного договору та не підтверджена належними доказами та розрахунками.
За такого, враховуючи невиконання боржником своїх зобов'язань та беручи до уваги умови договору щодо стягнення відсотків, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення заборгованості за Кредитним договором № 10025-01/2021 від 17.01.2021 року та стягненні з ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 5916,00 грн, з яких: 2 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3916,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Таким чином, суд вважає, що даний позов підлягає частковому задоволенню, так як та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов'язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.
Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На підставі викладеного суд вважає, що заявлений позов Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 підлягає часткому задоволенню, оскільки позивачем недоведені належними та допустимими доказами всі складові заборгованості за кредитними договорами та вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість за:
- Кредитним договором №3700400395/617756 від 17.01.2021 року у розмірі 14 000,00 грн, з яких: 3500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 500,00 грн - сума заборгованості за відсотками;
- Кредитним договором №10025-01/2021 від 17.01.2021 року у сумі 5 916,00 грн, що складається з: 2 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3916,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
В частині стягнення заборгованості за Кредитним договором №00-2365301 від 13.01.2021 року слід відмовити, в зв'язку з недоведеністю позивачем обов'язку повернення відповідачем боргу.
За такого, всього з відповідача за двома Кредитними договорами слід стягнути 19 916,00 грн.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
При вирішенні даного спору, суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зазначений Висновок також акцентує увагу й на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов протиУкраїни", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За такого, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 90,22%. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1497,04 грн (19916,00 х 100 / 40280,00 = 49,44%; 3028,00 х 49,44% / 100).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 549, 610-612, 625, 1049-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 77-81, 259, 263-265, 247, 280-285 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість у загальній сумі 19 916,00 грн (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістнадцять гривень 00 копійок), з яких:
- за Кредитним договором №3700400395/617756 від 17.01.2021 року у розмірі 14 000,00 грн, з яких: 3500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 500,00 грн - сума заборгованості за відсотками;
- за Кредитним договором №10025-01/2021 від 17.01.2021 року у сумі 5 916,00 грн, з яких: 2 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3916,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати на судовий збір у сумі 1 497,04 грн (одна тисяча чотириста дев'яносто сім гривень 04 копійки).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Реквізити сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ: 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_1 в АТ «ТАСкомбанк.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст заочного рішення виготовлено: 07 жовтня 2024 року.
Суддя Н.П. Черенкова