Єдиний унікальний номер 448/1199/24
Провадження № 2/448/490/24
про повернення позовної заяви
08.10.2024 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - Кудіна А.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, а саме за:
- договором про надання споживчого кредиту №06402-04/2023 від 12.04.2023р., укладеним між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачкою ОСОБА_1 , в розмірі 11063,50 грн.;
- кредитним договором №2667509948/463009 від 27.08.2021р., укладеним між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та відповідачкою ОСОБА_1 , в розмірі 11 955 грн.;
- кредитним договором №03502-07/2020 від 27.07.2020р., укладеним між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та відповідачкою ОСОБА_1 , в розмірі 8000 грн.
Ухвалою судді Мостиського районного суду Львівської області від 04.09.2024р. вказану позовну заяву залишено без руху з тих підстав, що така подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.175, 177 ЦПК України, а позивачу надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення йому копії ухвали про залишення позову без руху. Також позивачу роз'яснено, що у випадку виконання ним у встановлений строк відповідних вимог ухвали суду, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання, інакше заява вважається неподаною та повертається позивачу.
У вищевказаній ухвалі зазначено, що позивачем всупереч п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України не зазначено в позовній заяві будь-якого обґрунтування наявності підстав щодо доцільності об'єднання позовних вимог, впливу такого об'єднання на вирішення справи та наявності підстав для такого об'єднання. Крім того, вказано, що із матеріалів позовної заяви слідує, що позивачем заявлені три окремі майнові вимоги: про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №06402-04/2023 від 12.04.2023р., укладеним між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачкою ОСОБА_1 , в розмірі 11063,50 грн.; про стягнення заборгованості за кредитним договором №2667509948/463009 від 27.08.2021р., укладеним між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та відповідачкою ОСОБА_1 , в розмірі 11 955 грн.; про стягнення заборгованості за кредитним договором №03502-07/2020 від 27.07.2020р., укладеним між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та відповідачкою ОСОБА_1 , в розмірі 8000 грн.
Також зазначено, що до матеріалів поданого позову стороною позивача долучено платіжну інструкцію від 14.06.2024 року про сплату судового збору у розмірі 3028 грн.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху було вказано на те, що оскільки позивачем заявлено три самостійні вимоги майнового характеру, то стороні позивача слід надати докази на підтвердження того, що ним сплачено судовий збір ще за дві вимоги майнового характеру на суму 6056 грн. (3028 грн.х2).
Копія вказаної ухвали від 04.09.2024р. для усунення недоліків була надіслана стороні позивача до його електронного кабінету користувача підсистеми «Електронний суд» (Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та представнику позивача - Кудіній А.В.). З довідок про доставку електронного документу слідує, що вищевказану ухвалу сторона позивача отримала 06.09.2024р. (Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - 06.09.2024р. о 05:39 год., представник позивача Кудіна А.В. - 06.09.2024р. о 05:39 год.).
Відповідно до положень ч.11 ст.272 ЦПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до ч.5 ст.272 ЦПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За змістом ч.6 ст. 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення зокрема є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак, належним врученням відповідного процесуального документу учаснику справи, який має електронний кабінет, є доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи та отримання судом повідомлення про це.
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу (ч. п 5 ст. 14 ЦПК України).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистеми (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв'язку.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч.7 ст.14 ЦПК України).
Офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована в доменній зоні, використання якої заборонено законодавством України (п. 5.8. Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи).
Особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою (п.17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 07 липня 2022 року в справі №120/4298/21-а вказано, що: «пунктом 5.8 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, встановлено, що офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Таким чином, у розумінні Положення офіційною електронною адресою є адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.
Отже, врученим належним чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - в день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення».
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ч.1 ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 05 жовтня 2022 року у справі №127/22271/20, від 30 листопада 2022 року у справі №204/3881/21.
Позивач має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС за допомогою своєї офіційної електронної адреси. Відтак, наявне в матеріалах справи підтвердження доставлення позивачу електронної копії ухвали від 04.09.2024 до його Електронного кабінету в ЄСІТС свідчить про належність повідомлення позивача.
Крім того, копія ухвали суду надсилалась на адресу електронної пошти позивача, вказану у позовній заяві, та також була доставлена позивачу, що підтверджується інформацією з АСДС суду (довідка про доставку електронного листа).
Отже, враховуючи викладене, урахуванням часу доставлення копії судового рішення до електронного кабінету позивача та отримання судом повідомлення про це, що мало місце 06.09.2024р., саме з 06 вересня 2024 року розпочався перебіг п'ятиденного строку на виконання вимог ухвали суду від 04.09.2024р. та такий закінчився 11 вересня 2024 року.
Натомість, лише 03.10.2024 року на адресу суду поштовим відправленням надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Покас В.С. про усунення недоліків. Як вбачається з конверта, яким на адресу суду була відправлена заява про усунення недоліків, дана заява була відправлена простим листом, відтак суд позбавлений можливості з'ясувати дату, коли зазначені документи були здані представником позивача на пошту.
Таким чином, подана стороною позивача заява про усунення недоліків, яка надійшла на адресу суду 03.10.2024р., - подана стороною позивача з порушенням встановленого судом строку.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
В заяві про усунення недоліків, представник позивача зазначив наступну аргументацію:
«Згідно ч.1 ст.188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»: «Судам слід мати на увазі, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об'єднання і роз'єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123 - 126 ЦПК (1618-15).
Позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі)».
Роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог може мати місце лише за умови, що їх сумісний розгляд ускладнює вирішення справи.
Покликається на те, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до суду з однією позовною заявою, в якій об'єднано позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитними договорами та договорами позики, які пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами; всі договори укладені з одним відповідачем; право вимоги заборгованості до відповідача за всіма кредитними договорами перейшло до одного позивача; всі позовні вимоги подано одним позивачем до одного й того самого відповідача; всі позовні вимоги мають однорідний характер (стягнення кредитної заборгованості) та регулюються одними і тими ж нормами чинного законодавства України.
Так, представник позивача зазначає, що об'єднання в одному позові декількох однорідних позовних вимог сприяє економії процесуальних засобів і є перешкодою для прийняття судом протилежних рішень. Сторони заінтересовані в тому, щоб всі їх спірні вимоги були розглянуті одним і тим же судом і одночасно. Цим досягається швидкість в провадженні справи. Об'єднанням позовів забезпечується правильність одностайність розгляду та вирішення окремих цивільних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог.
Разом із тим, представник позивача зазначив, що в разі, якщо суд доходить висновку, що розгляд в одному провадженні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за двома договорами ускладнює вирішення справи, суд може з власної ініціативи виділити в окреме провадження позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Також позивач вказав, що відповідно до п.3 ч.6 ст.6 ЗУ «Про судовий збір», у разі роз'єднання судом позовних вимог судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється. Після роз'єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.
Представник позивача просить суд: долучити дану заяву про усунення недоліків до матеріалів справи та прийняти її до розгляду; відкрити провадження по даній цивільній справі; розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного судового провадження; розгляд справи провести за відсутності представника позивача; рішення суду за результатами розгляду справи направити ТОВ «ФК «ЄАПБ» поштою або на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1.»
Проаналізувавши заяву про усунення недоліків, документи, що додані до неї, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Разом із тим, доводи представника позивача, що зазначені ним у заяві про усунення недоліків, - не є підставою для висновку про те, що стороною позивача сплачено судовий збір в повному обсязі.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху було вказано на необхідність оплатити судовий збір, при цьому наведено обґрунтування. Однак позивачем на виконання вказаної ухвали не додано доказу на підтвердження сплати ним судового збору в повному розмірі, тим самим не усунуто недоліків, на які вказано в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Зі змісту ст.6 Закону України «Про судовий збір» слідує, що судовий збір сплачується за кожну позовну вимогу майнового та немайнового характеру, тобто за правилами даної статті судовий збір сплачується за кожну вимогу. У разі пред'явлення кількох вимог, сума судового збору може сплачуватися однією сумою, але із урахуванням сумарного складання всіх вимог.
Відповідно до ч.6 ст.188 ЦПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2 роз'яснено судам, що роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог може мати місце лише за умови, що їх сумісний розгляд ускладнює вирішення справи. У разі роз'єднання позовів підставою для провадження щодо вимог, виділених у самостійне провадження, є ухвала суду про роз'єднання позовів і копія пред'явленого позову.
При цьому, слід зауважити, що процесуальний порядок передбачає можливість об'єднання і роз'єднання кількох позовних вимог одного провадження, якщо маються однорідні вимоги кількох позивачів до одного й того відповідача чи однорідні вимоги одного позивача до кількох відповідачів.
Однак, зазначаючи в поданій заяві на виконання ухвали суду про залишення позову без руху про можливість суду роз'єднати заявлені позивачем у даному цивільному позові позовні вимоги, представником позивача не заявлено та не зазначено, за яку саме вимогу ними сплачено судовий збір.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч.1 ст.188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Під позовною вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Об'єднані можуть бути позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, провадження № 12-231гс18).
Також Верховний Суд у своїй постанові від 15.02.2019 № 910/11811/18 зауважив, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення, тощо).
Отже, кожна із вимог про стягнення шкоди чи про стягнення заборгованості є самостійною вимогою.
Заява, яка складається з декількох самостійних позовних вимог, у разі недотримання форми і змісту позову в певній частині самостійних вимог тягне за собою не відповідність формі і змісту позовної заяви в цілому.
Таким чином, заява про усунення недоліків, подана стороною позивача, - є такою, що подана з порушенням встановленого судом строку; недоліки, на які вказано в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, - стороною позивача так і не усунуто.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулювання з боку держави («Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року).
У відповідності до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи усе вище викладене, з урахуванням того, що сторона позивача у встановлений судом строк не усунула недоліки позовної заяви, то позовну заяву позивача слід вважати неподаною і таку необхідно повернути,
Окрім цього, вважаю за доцільне роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення такої.
В зв'язку з наведеним, повернення заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки, після усунення вказаних вище невідповідностей вимогам закону, позивач має право повторного звернення до суду із вказаною заявою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.185, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - повернути позивачу.
Роз'яснити представнику позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, а також право заявити клопотання про повернення сплаченої суми судового збору.
Копію ухвали надіслати позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Ухвала про повернення заяви може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.В. Кічак