Провадження №2/447/133/24
Справа №447/3813/23
03.10.2024 Миколаївський районний суд Львівської області у складі:
головуючої Друзюк М.М.,
секретар судового засідання Іськів О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоноференції в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням( викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання позики на умовах фінансового кредиту
за участі:
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3
встановив:
Стислий виклад позиції сторін.
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Артеміда-Ф» (далі ТОВ «ФК«Артеміда-Ф») подала до Миколаївського районного суду Львівської області позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов мотивує тим, що 18.03.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «Форза» (далі ТОВ «ФК «Форза») та ОСОБА_1 укладено договір про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0002003110666 в електронній формі на умовах Пропозиції (оферти) укладення договору про надання кредиту, що опублікована на веб-сайті www.forzacredit.com.ua, підписана електронним цифровим підписом ТОВ «ФК «Форза» та акцептована ОСОБА_1 18.03.2020, шляхом підписання електронним підписом відповідача, вчиненим одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов укладеного договору, відповідачу надано кредит у розмірі 7 329 грн., з кінцевим терміном погашення не пізніше 01.04.2020, який перераховано на поточний/картковий рахунок № НОМЕР_1 . Відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором, процентна ставка в день за користування коштами кредиту становить 1,8 %, процентна ставка після пролонгації: 1,6% в день (, відсотки за користування коштами у разі неповернення коштів після закінчення строку - 2,5% в день. Кредитодавець свої зобов'язання за договором позики виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Договором позики. В порушення вимог, відповідач не виконала свої зобов'язання, не здійснила жодного платежу, що передбачено умовами договору позики, як повернення отриманих коштів, а також сплату процентів за користування кредитом. У зв'язку із припиненням здійснення платежів на виконання договору позики у відповідача утворилася заборгованість за договором позики. 30.06.2021 ТОВ «ФК «Форза» та ТОВ «ФК«Артеміда-Ф» уклали договор факторингу №20210630-Ф/2. Згідно з договору факторингу №20210630-Ф/2 від 30.06.2021, ТОВ «ФК«Артеміда-Ф» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «ФК «Форза», включно і до ОСОБА_1 . У зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором позики, станом на 16.11.2023 заборгованість відповідача перед позивачем становить 22 241, 59 грн., а саме: заборгованість по тілу кредиту - 7 329 грн.; заборгованість за відсотками - 2 198.70 грн.; заборгованість по просторочених відсотках за користування(за період 01.07.2021-30.08.2021) - 10 993,510 грн.; інфляційне збільшення - 1 720,39 грн.
Оскільки на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, позивач просить задовольнити позов, стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 28.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання у справі. Відповідачу надано строк для подання відзиву та заперечень.
На адресу суду 03.01.2024 від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву у якому просила відмовити у задоволені позовних вимог, оскільки позов є безпідставним та необґрунтованим. Зазначила, що позивачем не надано доказів, щодо входу відповідачкою на сайти вказаного товариства за допомогою логіна та пароля особистого кабінету задля отримання кредиту та отримання засобами електронного зв'язку листів з одноразовим ідентифікатором. Також позивач не надав доказів на підтвердження зарахування кредитних коштів, а надав тільки виписку з рахунку, яка не є первинним бухгалтерським документом. Вказала, що позивач використав право дострокового повернення кредиту шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом, який рішенням Миколаївського районного суду Львівської області визнано таким, що не підлягає виконанню та не підтвердив, що відповідачем порушені його права та обов'язки. Просила задовольнити їй витрати на правничу допомогу надану адвокатом Ратичем Т.М. у розмірі 12 000 грн, що підтверджується договором про надання правової допомоги.
9 січня 2024 року через систему «Електронний суд» надійшла заява від представника позивача, в обґрунтування якої зазначила, що у ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» рух коштів по договору кредиту №0002003110666 від 18.03.2020 почав обліковуватись з 30.06.2021 та у позивача відсутні оригінали первинних бухгалтерських документів, однак подано адвокатський запит до ТОВ «ФК «Форза» щодо отримання оригіналів документів. У графі 1.6 договору відповідачка зазначила реквізити для отримання кредитних коштів, а саме картковий рахунок № НОМЕР_1 , який обслуговується у АТ КД «Приватбанк», а тому просить позов задовольнити в повному обсязі.
Також представник позивача подала клопотання про витребування у АТ КД «Приватбанк» інформацію про рух коштів, а саме про надходження коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 в день оформлення договору позики № 0002003110666 від 18.03.2020.
У судовому засіданні представник відповідача адвокат Ратич Т.М. подав клопотання про залишення позовної заяви без руху, оскільки позовна заява, яка подана представником адвокатом Дзундзою О.В., не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, що не відповідає п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України та є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 09.01.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання позики на умовах фінансового кредиту залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
На адресу суду 15.01.2024 надійшла заява від представника позивача ОСОБА_2 про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 15.01.2024 прийнято заяву та продовжено розгляд справи.
На адресу суду 21.02.2024 надійшла заява від представника позивача ОСОБА_2 про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить такі задовольнити.
На адресу суду 19.03.2024 надійшла заява від представника відповідача ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 19.03.2024 розгляд справи відкладено.
На адресу суду 27.03.2024 надійшла заява від представника позивача ОСОБА_2 про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить такі задовольнити.
Від представника відповідача ОСОБА_3 22.04.2024 надійшла заява про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 22.04.2024 розгляд справи відкладено.
Ухвалою суду від 01.05.2024 клопотання представника позивача ОСОБА_2 про витребування доказів задоволено.
На адресу суду 16.05.2024 надійшов лист від АТ КБ «Приватбанк» про рух коштів по картковому рахунку № НОМЕР_2 . Згідно з наданої виписки за договором б/н за період 18.03.2020 встановлено, що на рахунок № НОМЕР_2 зараховано кошти у розмірі 1 800 грн., 6 204 грн., 7 000 грн., 3 950 грн.
Від представника відповідача адвоката Ратича Т.М. 05.06.2024, 03.07.2024 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
4 липня 2024 року через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_4 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 04.07.2024 розгляд справи відкладено.
13 серпня 2024 року через систему "Електронний суд" від представника позивача ОСОБА_2 надійшло клопотання про витребування у АТ КБ «Приватбанк» інформації щодо зарахування 18.03.2020 на картковий рахунок № НОМЕР_3 коштів у сумі 7 000 грн.. а саме інформації з якого рахунку відбулось зарахування даних коштів, хто є платником даних коштів, призначення платежу за наявності.
На адресу суду від представника відповідачки адвоката Ратича Т.М. подано клопотання про долучення доказів , а саме копії рішення Миколаївського районного суду Львівської області у справі №447/1011/22 від 22.08.2022 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, згідно з яким виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Личука Тараса Володимировича про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» коштів визнано таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою суду від 13.08.2024 клопотання представника позивача ОСОБА_2 про витребування доказів задоволено.
На адресу суду 12.09.2024 надійшов лист від АТ КБ «Приватбанк» про рух коштів по картковому рахунку № НОМЕР_2 . Згідно з наданої виписки встановлено, що на рахунок № НОМЕР_2 , 18.03.2020 здійснено переказ коштів у розмірі 7 000 грн., інформація про платника відсутня.
У судовому засіданні представника позивача ОСОБА_2 просила позовні вимоги задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 просив відмовити у задоволенні позову.
За таких обставин, суд проводить розгляд справи на підставі письмових доказів відповідно до ст.223 ЦПК України.
Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Судом встановлено, що 18.03.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «Форза» (далі ТОВ «ФК «Форза») та ОСОБА_1 укладено договір про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0002003110666. Договір укладено в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) укладення договору про надання кредиту, що опублікована на веб-сайті www.forzacredit.com.ua, підписана електронним цифровим підписом ТОВ «ФК «Форза» та акцептована відповідачем 18.03.2020 шляхом підписання електронним підписом відповідача заяви-формуляра про акцептування оферти № 0002003110666 від 18.03.2020 про прийняття пропозиції ТОВ «ФК «Форза» укласти договір про надання позики у тому числі і на умовах фінансового кредиту на визначених умовах.
Відповідач здійснивши дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, отримала грошові кошти у розмірі 7 329 грн. (а.с.9-10).
Відповідно до п.п. 5 вказаного договору, кредитодавець надав відповідачу грошові кошти (кредит) у гривні на умовах передбачених договором позики № 0002003110666 у розмірі 7 329 грн., а відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором, з кінцевим терміном погашення не пізніше 01.04.2020 (п.п. 5), процентна ставка в день за користування коштами кредиту становить 2.0 (п.п. 5.11), у разі користування кредитном поза межами строку дії договору, процентна ставка за кожен день у разі прострочення 2,5 % (п.п.5.12). (а.с.9-10).
У паспорті споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора, визначено основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної вартості кредиту, порядок повернення кредиту та інші умови.(а.с.11).
Відповідно до вказаного договору сторонами погоджено графік платежів, згідно з яким дата платежу 01.04.2020, сума процентів 2198,70 грн., сума основного боргу 7 329 грн. Договір та додаток до нього укладені сторонами шляхом їх підписання електронними цифровими підписами. Відповідачка підписала вказані документи з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а.с.12).
Відповідно до вказаного договору сторонами погоджено графік платежів, згідно з яким дата платежу 22.04.2020, сума процентів 2198,70 грн., сума основного боргу 7 329 грн. Договір та додаток до нього укладені сторонами шляхом їх підписання електронними цифровими підписами. Відповідачка підписала вказані документи з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а.с.13).
Відповідно до договору факторингу №20210630-Ф2 від 30.06.2021 згідно з умовами якого, ТОВ «ФК «Форза» передає (відступає) ТОВ «ФК«Артеміда-Ф» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК«Артеміда-Ф» приймає належні ТОВ «ФК «Форза» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с.14-16).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 0002003110666 від 18.03.2020 станом на 16.11.2023 прострочена заборгованість за кредитом становить 22 241, 59 грн. з яких: заборгованість по тілу кредиту - 7 329 грн.; заборгованість за відсотками - 2 198.70 грн.; заборгованість по просторочених відсотках за користування(за період 01.07.2021-30.08.2021) - 10 993,510 грн.; інфляційне збільшення - 1 720,39 грн (а.с.22)
Згідно з витягом з Реєстру прав вимоги №1 до договору факторингу №20210630-Ф2 від 30.06.2021 ТОВ «ФК«Артеміда-Ф» набула права грошової вимоги до ОСОБА_1 на підставі кредитного договору № 0002003110666 від 18.03.2020 в сумі 9527,70 грн. з яких: 7 329 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 198,70 - сума заборгованості за відсотками (а.с.21).
Відповідно до повідомлення про відступлення вимог за договором про надання позики на умовах фінансового кредиту № 0002003110666, №114/207050344 від 09.07.2021, право вимоги за кредитним договором № 0002003110666 від 18.03.2020 укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Форза» будуть відступлені ТОВ «ФК«Артеміда-Ф» на підставі договору про відступлення прав вимоги №20210630-Ф2 від 30.06.2021 .
Норми права, які застосував суд
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, у відповідачки виник обов'язок повернути позивачу грошові кошти отримані за кредитним договором у розмірі та на умовах встановлених договором.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти.
Відповідно до ч.1,3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з нормами ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.
Судом встановлено сторонами, що 18.03.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «Форза» (далі ТОВ «ФК «Форза») та ОСОБА_1 укладено договір про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0002003110666 в електронній формі на умовах Пропозиції (оферти) укладення договору про надання кредиту, що опублікована на веб-сайті www.forzacredit.com.ua, підписана електронним цифровим підписом ТОВ «ФК «Форза» та акцептована ОСОБА_1 18.03.2020, шляхом підписання електронним підписом відповідача, вчиненим одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов укладеного договору, відповідачу надано кредит у розмірі 7 329 грн., з кінцевим терміном погашення не пізніше 01.04.2020, який перераховано на поточний/картковий рахунок № НОМЕР_1 .
У статті 3 Закону №675-VIII зазначено, що електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до додатку до договору про надання позики на умовах фінансового кредиту №00020031106.1 від 07.04.2020, строк погагення кредиту 22.04.2020, період користування 15 днів, сума основного боргу 7 329 грн (а.с.13).
Відповідно до листа наданого АТ КБ "Приватбанк" від 30.08.2024, на ім'я ОСОБА_1 на рахунок № НОМЕР_2 , 18.03.2020 здійснено переказ коштів у розмірі 7 000 грн.
Як встановлено у судовому засіданні, на ім'я відповідачки нараховано 7 000 грн., а кошти у розмірі 329 грн. знялись з відповідачки як страховий платіж за надання кредиту, крім того представником відповідачки не спростовано факту отримання цих коштів. Відтак, суд вважає що на рахунок відповідачки 18.03.2020 зараховували кошти у розмірі 7 000 грн. за кредитним договором № 0002003110666.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
В абзаці 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).
Суд зазначає, що вказаний вище Договір підписаний сторонами електронними цифровими підписами. При цьому відповідачка підписала Договір з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором z743950x, який відображений у розділі договору щодо реквізитів сторін.
Зважаючи на викладене вище, суд відхиляє посилання ОСОБА_1 про те, що позивачем не надано доказів щодо входу нею на сайти вказаного товариства.
Про укладення договору свідчить і те, що кредитор володіє інформацією про персональні дані відповідачки, які дають змогу її ідентифікувати (серія та номер паспорта, дата та орган його видачі; РНОКПП, адреса реєстрації місця проживання тощо). Вказані дані відповідають тим, що самостійно повідомлені відповідачкою у заявах по суті справи, а також тим, які вказані у копії її паспорта.
Будь-яких пояснень стосовного того, яким чином відповідні дані були отримані кредиторами відповідачка не надала.
Пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за основним боргом, просив стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами та інфляційне збільшення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 висловила думку про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також пеню, застосовувати штрафні санкції, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України.
Строк дії договору про надання позики на умовах фінансового кредиту №00200311066 від 18.03.2020 закінчився 22.04.2020 враховуючи умови додатку до договору про надання позики на умовах фінансового кредиту №00020031106.1 від 07.04.2020 .
З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору позики є безпідставним, тому підлягають стягненню проценти за користування кредитними коштами за договором про надання позики на умовах фінансового кредиту №00200311066 від 18.03.2020 - 22.04.2020.
Враховуючи те, що на підставі договору про надання позики на умовах фінансового кредиту №00200311066 від 18.03.2020 ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в розмірі 7 329 грн., з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» підлягають стягненню проценти за користування кредитними коштами за період з 18.03.2020 - 22.04.2020 в розмірі 2198,70 грн.
Як встановлено матеріалами справи, після укладення між ТОВ «Фінансова компанія «Форза» та ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» договору відступлення прав вимоги №20211630-Ф- від 30.06.2021, позивач 09.07.2021 скерував на адресу позичальника повідомлення про відступлення прав вимоги за Договором про надання позики на умовах фінансового кредиту №000200311066. У повідомленні також просив негайно сплатити заборгованість по кредиту в сумі 9 527,70 грн. за поданими реквізитами.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Суд розцінює вказане вище повідомлення, як вимогу нового кредитора сплатити заборгованість по Договору.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред'явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Звертаючись до суду після цієї скерування цієї вимоги, позивач, окрім заборгованості за договором про надання позики на умовах фінансового кредиту №000200311066 від 18.03.2020 по тілу кредиту в розмірі 7 329 грн. та заборгованості по відсотках 2 198,70 грн., також просив про стягнення заборгованості по прострочених відсотках за період з 01.07.2021-30.08.2021 у розмірі 10 993, 50 грн.
З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з позичальника нарахованих після настання строку виконання основного зобов'язання прострочених відсотків в розмірі 10 993,50 грн.
Щодо стягнення з відповідача суми інфляційних витрат у розмірі 1 720, 39 грн. за період з 01.04.2020 - 23.02.2022, то такі позовні вимоги до задоволення не підлягають з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Зокрема, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У пунктах 15,18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби COVID-19, або у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину, виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Крім цього, згідно із п.6 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов'язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (COVID-19) (втому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов'язань зі сплати платежів). Норми цього пункту поширюються у тому числі на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.Дія карантину була відмінена 01.07.2023.
Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та здійснено розрахунок інфляційних втрат за період 01.04.2020 - 23.02.2022, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи наявні докази у матеріалах справи у своїй сукупності та зважаючи на те, що майнове право позивача порушене відповідачем, а відтак підлягає захисту, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю, стягнувши з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» заборгованість у сумі 9 527,70 грн.
Розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1-3ст.137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Положення статті 134ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч.8ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано копію договору про надання правової допомоги №20231113/1 від 13.11.2023, укладеного між Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» та адвокатом Дзундзою О.В., у якому визначена загальна вартість послуг адвоката, що становить 10 000 грн., попередній розрахунок суми судових витрат за договором про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000200311 від 18.03.2020, ордер про надання правової допомоги.
З врахуванням вище наведеного, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу слід стягнути з відповідача на користь позивача на суму 4 200 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог
Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, слід стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви, що складає 1 148, 75 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12-13, 76-84, 89, 141, 164, 223, 259, 264-265, 268 ЦПК України суд, -
ухвалила:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання позики на умовах фінансового кредиту задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Артеміда-Ф» заборгованість у розмірі 9 527 (дев'ять тисяч п'ятсот двадцять сім) грн.. 70 (сімдесят) коп..
У решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Артеміда-Ф» сплачений судовий збір у розмірі 1 148 (одна тисяча сто сорок вісім) грн.. 75 (сімдесят п'ять) коп..
Стягнути з ОСОБА_1 на Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Артеміда-Ф» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 4 200 (чотири тисячі двісті) грн..
Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення суду відкладено на п'ять днів.
У зв'язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повні найменування та ім'я сторін
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Артеміда-Ф», місцезнаходження: вул. С.Бандери, 87, оф.54, м. Львів, 79013, ЄДРПОУ 42655697.
Відповідач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повний текст судового рішення складено 08.10.2024.
Суддя Друзюк М. М.