Справа №463/9350/24
Провадження №1-кс/463/7862/24
слідчого судді
08 жовтня 2024 року місто Львів
Слідча суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
встановила:
До Личаківського районного суду міста Львова надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, якою представник скаржника просить зобов'язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові внести до ЄРДР відомості за заявою про вчинення кримінального правопорушення та почати досудове розслідування.
Скарга мотивована тим, що 26.09.2024 представник заявника ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 звернувся до ТУ ДБР м. Львова із письмовою заявою про обставини, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч.2 ст.146, ч.1 371 КК України (заява зареєстрована за №350666), за фактом того, що 22.09.2024 близько 17.00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , невстановленими особами у складі трьох осіб (імовірно які є службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 ) було незаконно затримано, шляхом позбавлення подальшого самостійного пересування, із застосуванням погроз застосування фізичного насильства - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого примусово доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Окрім цього 2 невстановленими особами, ОСОБА_4 шляхом незаконного затримання та подальшого утримання доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 , з позбавленням можливості покинути приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 , після чого примусово доставлено (без можливості самостійного пересування) на медичний огляд військово-лікарською комісією, примушуючи до вказаного огляду та не вручаючи при цьому ОСОБА_4 будь яких документів, стосовно його затримання та можливої мобілізації. Місце знаходження ОСОБА_4 на теперішній час досі не встановлено, тому представник скаржника звернувся із заявою до ТУ ДБР у місті Львові про вчинення кримінальних правопорушень.
Протоколом автоматизованого визначення слідчого судді від 04.10.2024 визначено суддю ОСОБА_1 для розгляду скарги.
Ухвалою слідчого судді від 04.10.2024 відкрито провадження у справі за скаргою та призначено скаргу до розгляду на 08 жовтня 2024 року. Зобов'язано слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, надати суду до початку судового засідання інформацію про те: 1) чи надходила на адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, заява адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 від 25.09.2024 про вчинення кримінального правопорушення, 2) чи розглянута така заява та яке рішення, за результатами її розгляду прийнято (внесено відомості до ЄРДР чи відмовлено у їх внесенні шляхом скерування скаржнику відповідного інформаційного листа).
Адвоката ОСОБА_3 у поданій скарзі просив таку слухати у його відсутності, скаргу задовольнити.
Слідчий у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги в суді. Причини неявки суду не повідомив та заперечень на скаргу чи клопотань про розгляд скарги без його участі не надіслав.
Відповідно до ст. 306 КПК України, відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги.
Згідно з ч.4 ст. 107 КПК України, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
У зв'язку з наведеним, слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд скарги за фактичної явки учасників.
Слідча суддя, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, дійшла таких висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у тісному взаємозв'язку з ч. 1 ст.2 та ст. 11 КК України, згідно з якими підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою не будь-яких дій, а суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки конкретного складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 2 Глави 3 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020 № 298 (далі - Положення), відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч.1 та п.4 ч.5 ст. 214 КПК України, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань є виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення, об'єктивні дані, які свідчать про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Враховуючи приписи ч.1 ст.2, п.10 ч.1 ст.3, ч.1 та п.4 ч.5 ст. 214 КПК України можливо зробити висновок, що однією із обов'язкових умов для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань є повідомлення/виявлення діяння/бездіяльності, яке містить ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого особливою частиною КК України. Внесення до ЄРДР короткого викладу обставин, які вказують на наявні в діянні ознаки складу кримінального правопорушення, підтверджує обґрунтованість початку досудового розслідування.
Згідно висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року в справі № 818/15/18, за правилами п.1 ч.1 ст.303 КПК слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а тому, у розрізі такої думки Великої Палати Верховного Суду, слідчий суддя повинен з'ясувати наведені обставини судом касаційної інстанції, як такі, що підлягають установленню, у обсязі наявних та поданих до суду доказів, на час розгляду скарги.
Об'єктивна сторона кримінального правопорушення - це сукупність ознак, які визначають зовнішню сторону кримінального правопорушення і характеризують суспільно-небезпечне діяння (дію або бездіяльність), його негативні наслідки та причинний зв'язок між діянням та наслідками, який обумовив настання останніх, а також місце, час, обстановку, спосіб, знаряддя та засоби вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, крім іншого, вноситься інформація про сукупність ознак, які свідчили б про вчинення того чи іншого кримінального правопорушення, і дали змогу кваліфікувати дії або бездіяльність, про яку йдеться у повідомленні про кримінальне правопорушення, за відповідними статтями Кримінального кодексу України.
Обставини щодо наявності чи відсутності суспільно небезпечного діяння у діях чи бездіяльності особи можуть бути встановлені лише після проведення дій, визначених главою 20 КПК України.
Як вбачається із матеріалів справи, 26.09.2024 адвокат ОСОБА_3 в порядку ст. 214 КПК України направив до ТУ ДБР у місті Львові заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146, ч.1 371 КК України від 25.09.2024.
На час розгляду скарги відомості за його заявою до ЄРДР не внесено. Протилежного слідчим суддею не встановлено, так як представником ДБР не надано доказу внесення таких відомостей.
При дослідженні змісту заяви слідчим суддею встановлено, що у ній адвокат ОСОБА_3 обґрунтовує наявність достатніх підстав вважати щодо можливого вчинення невстановленими особами у складі трьох осіб (імовірно які є службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 ) кримінального правопорушення, за фактом незаконно затримання, шляхом позбавлення подальшого самостійного пересування, із застосуванням погроз застосування фізичного насильства до ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого, якого примусово доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 та примушування до медичного огляду військово-лікарською комісією,
Аналізуючи заяву представника скаржника про вчинення кримінального правопорушення та додатки до неї, слідча суддя встановила, що у такій заяві зазначений короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146, ч.1 371 КК України, тому її можна вважати належною правовою підставою для вжиття органом досудового розслідування дій, передбачених ст. 214 КПК України.
За вищенаведених обставин слідча суддя дійшла висновку, що з огляду на викладені представником скаржника факти у його заяві про вчинення кримінального правопорушення, неможливо однозначно стверджувати про відсутність подій чи складу кримінального правопорушення, натомість зазначені у заяві обставини мають бути перевірені органом досудового розслідування, шляхом внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування, за такого скарга підлягає задоволенню.
Беручи до уваги наведене, керуючись статтями 303-307, 369-372 КПК України, слідчий суддя
постановила:
скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, задовольнити.
Зобов'язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення від 25.09.2024 у строки, визначені ст. 214 КПК України
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідча суддя ОСОБА_1