Справа № 445/2348/24
Провадження № 1-кс/445/846/24
Іменем України
07 жовтня 2024 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Золочів скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого СВ Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 від 21.05.2024 про закриття кримінального провадження № 12024141210000187 від 16.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,
адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду із скаргою на постанову слідчого СВ Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 від 21.05.2024 про закриття кримінального провадження № 12024141210000187 від 16.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
В обґрунтування заявленої скарги покликається на те, що постанова є упереджена, незаконна, постановлена з грубим порушенням КПК України, прийнята передчасно, без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин, висновки слідчого не відповідають фактичним обставинам вчинених кримінальних правопорушень. Окрім цього, зазначає, що органом досудового розслідування не вжито всіх необхідних заходів для збирання доказів і забезпечення повного та всебічного досудового розслідування.
Враховуючи вищевикладене, просить вищевказану постанову скасувати.
Представник заявника - адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, однак подав до суду клопотання, в якому просив проводити розгляд скарги без його участі, скаргу підтримав.
Представник СВ Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області - слідча ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, хоча й була належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення такого.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали скарги в їх сукупності, приходжу до висновку, що скаргу слід задоволити з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно з ч. 1 ст.306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Відповідно до ст.2 КПК України - завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст.110 КПК України постанова слідчого про закриття кримінального провадження повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, тобто таке процесуальне рішення повинно відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на усі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Вичерпний перелік підстав закриття кримінального провадження міститься у ст. 284 КПК України, згідно якої кримінальне провадження закривається в разі встановлення відсутності в діянні особи складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Згідно ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК України порядку.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором, показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності. Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Крім того, слідчий суддя враховує, що згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст.17Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних права є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (рішення у справі «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
ЄСПЛ неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа "Ассенов та інші проти Болгарії"). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, серед іншого, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справі "Танрікулу проти Туреччини", "Ґюль проти Туреччини").
Обов'язком органу влади є проведення «ефективного офіційного розслідування», здатного призвести до встановлення фактів справи та, якщо скарги виявляться правдивими, до встановлення та покарання винних осіб (рішення ЄСПЛ у справі «Дєдовський та інші проти Росії»
Мінімальні стандарти ефективності, визначені практикою ЄСПЛ, включають в себе вимоги, що розслідування має бути ретельним, незалежним, безстороннім та підконтрольним громадськості, а також, що компетентні органи влади повинні діяти зі зразковою ретельністю і оперативністю (рішення ЄСПЛ у справі «Алексахін проти України»
Відповідно до рішення ЄСПЛ в справі "Коробов проти України" від 21 липня 2011 року вказано, що в доказуванні використовується принцип "раціонального сумніву", коли провина доводиться поза розумним сумнівом, що в даному спорі означає необхідність обґрунтування закриття кримінальної справи.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні № 11036/03 від 18 березня 2008 року у справі «Ладен проти Польщі», рішення суду повинно забезпечити не тільки право підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідчим суддею встановлено, що СВ Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024141210000187 від 16.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.
Постановою слідчого СВ Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 від 21.05.2024 було закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141210000187 від 16.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно до положень ст. 2, ст.284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із засобів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Аргументуючи висновок про закриття провадження слідча зазначає, що в ході досудового розслідування не здобуто доказів вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Згідно приписів п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України слідчий, прокурор зобов'язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування допущено неповноту досудового розслідування кримінального правопорушення, а відтак і прийняття рішення про закриття кримінального провадження є передчасним, оскільки матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що органом досудового розслідування були проведені вичерпні передбачені КПК України слідчі, а також процесуальні дії, необхідні для встановлення об'єктивних обставин даного кримінального провадження.
Так, згідно вимог ч.5 ст. 110 КПК України, якою передбачено, що мотивувальна частина рішення слідчого, викладеного у формі постанови повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цьогоКодексу.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Проте, як перевірено слідчим суддею, при винесенні оскаржуваної постанови слідчим в порушення вимог ч. 2 ст.9 КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, не надано належної правової оцінки обставинам, повідомленим заявником, та прийнято рішення про закриття кримінального провадження, яке не ґрунтується на достатніх, належних та допустимих доказах.
У зв'язку з цим слідчий суддя вважає, що існують обставини, що вказують на поверхневість здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження, та як наслідок рішення слідчого про закриття кримінального провадження слід оцінювати як невмотивоване.
Згідно з принципу публічності, закріпленого в ст.25 КПК України, слідчий зобов'язаний в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Відповідно до ч. 5 ст.38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Відповідно з п. 4 ч. 1ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, обставини, які є підставою для закриття кримінального провадження.
Положеннями ч. 1 ст. 92 КПК України встановлено, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - потерпілого.
Такі обставини беззаперечно свідчать про недотримання органом досудового розслідування вимог закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставин кримінального правопорушення, а також належної обґрунтованості прийнятої постанови, яка б не викликала жодних сумнівів в правильності прийнятого рішення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію та відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищезазначене, приходжу до висновку, що скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого СВ Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 від 21.05.2024 про закриття кримінального провадження № 12024141210000187 від 16.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України слід задоволити та скасувати вищевказану постанову слідчої.
Керуючись ст. ст. 214, 303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя ,-
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого СВ Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 від 21.05.2024 про закриття кримінального провадження № 12024141210000187 від 16.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України - задовольнити.
Скасувати постанову слідчого СВ Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 від 21.05.2024 про закриття кримінального провадження № 12024141210000187 від 16.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1