ЄУН: 336/3209/21
Провадження №: 2-п/336/49/2024
04 жовтня 2024 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., за участю секретаря судового засідання Олексієнко С.О., заявника ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 12.08.2021 по цивільній справі №336/3209/21 за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, -
Керуючись ст.ст. 287, 288, 354 ЦПК України, суд
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.08.2021 року по справі № 336/3209/21 було задоволено позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за надані у період з 01.01.2013 р. по 01.04.2021 р. послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в розмірі 35058,78 гривень та судові витрати у розмірі 2270,00 грн.
Відповідач ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеною заявою про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.08.2021 року. В обґрунтування якої зазначає, що з рішенням відповідач не погоджується, посилаючись на той факт, що заочне рішення було прийнято судом у відсутність відповідача. Зазначає, що про існування судового рішення не знала. Також зазначає, що позивач не додав до заяви документи, які підтверджують існування договірних відносин між позивачем та відповідачем, а саме договору про надання послуг за комунальні послуги укладеного між позивачем та відповідачем. Не оформивши належним чином договірні відносини з відповідачем - Концерн «Міські теплові мережі» не мав законних підстав приступати до надання послуг, а якщо і зробив це, то виключно за власною ініціативою, без її відома і згоди. Позивач не надав доказів правильності розміру розрахованих їм нарахувань при наданні комунальних послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Окрім того, позивач пропустив строк позовної давності стягнення заборгованості за надання комунальних послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Просила поновити строк для перегляду заочного рішення та скасувати заочне рішення від 12.08.2021.
Представник позивача у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомленні належним чином.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала заяву про перегляд заочного рішення в повному обсязі та просила її задовольнити.
Відповідно до ч. 1ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Частини 3, 4 ст. 284 ЦПК України передбачають, що учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Судом рішення суду проголошено 12.08.2021 року, ОСОБА_1 отримала копію зазначено рішення суду 10.02.2022 року та посилаючись на розпочату військову агресію російської федерації проти України, здійснення обстрілів міста та інше, вона була фізично неспроможна займатися судовою справою, у зв'язку з чим просить поновити строки на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Суд наголошує, що за приписами ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому, Велика Палата Верховного суду в своїй постанові від 09 листопада 2021 року у справі №214/5505/16, пр.№ 14-74цс21 дійшла висновку, згідно якого не у всіх випадках, коли до суду надійшли документи після спливу процесуального строку, ці документи слід залишати без розгляду. Якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою і третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України не звільняє суд від обов'язку застосувати порядок, визначений у ст.287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку.
Суд вважає за можливе поновити строк для подання заяви про скасування заочного рішення суду.
Відповідно до п.2 ч.2ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні лише у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд звертає увагу, що заявником не надано доказів, які могли б істотно вплинути на вирішення спору, і які не були надані суду з причини відсутності сторони в судовому засіданні. Відповідач посилається на відсутність укладеного договору між нею на Концерном «МТМ» про надання житлово-комунальних послуг, однак суд не бере це до уваги так як відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (Постанова Верховного суду України від 30.10.2013 р. по справі 6-59цс13 та інші подальші, якими підтримано таку позицію).
Відсутність укладеного між сторонами договору, обов'язковість укладання якого покладається і на споживача, і на теплопостачальну організацію, не виключає можливості стягнення зі споживача на користь теплопостачальної організації вартості послуг з теплопостачання, оскільки між сторонами склалися фактичні договірні відносини.
Законодавством передбачений двосторонній обов'язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв'язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Не зважаючи на відсутність договору, в цілях недопущення порушення конституційного права громадян (інших мешканців будинку) на забезпечення їх здоров'я (ст. 3 Конституції України) та права на достатній життєвий рівень для себе і своєї сімї (ст. 48 Конституції України), що включає право на житло, стягувач здійснював та продовжує надавати відповідачу послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.
За період надання послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання Концерном "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну «МТМ» Шевченківського району з боку споживача заперечень щодо неналежної якості надання послуг на адресу Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну «МТМ» Шевченківського району не надходило. Концерн «МТМ» надавав відповідачу як споживачу за вказаною адресою послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, а відповідач такі послуги прийняла, від їх отримання не відмовлялась.
Фактичне надання послуг і відкриття особового рахунку на ім'я відповідача слід вважати фактичним укладанням договору на умовах, передбачених та Правил надання послуги з постачання теплової енергії типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830.
Тобто, фактично відносини між сторонами з приводу надання послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води тривають. Відсутність укладеного між сторонами договору, обов'язковість укладання якого лежить на споживачеві і на теплопостачальній організації не виключає можливості стягнення з споживача на користь теплопостачальної організації вартості послуг з теплопостачання.
Також, суд зазначає, що відповідач надала квитанції про здійснення нею постійних періодичних сплат за надані послуги Концерном «МТМ», що, є підставою для переривання строку позовної давності, оскільки платежі були здійснені на погашення заборгованості, що дає підстави вважати, що відповідачу було відомо про борг.
Отже, строк позовної давності не був пропущений Позивачем при зверненні до суду із позовом по даній справі, оскільки постійно переривався здійсненими оплатами Відповідачем за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.
Статтею 288 ЦПК України визначено дві підстави за яких заочне рішення підлягає скасуванню, а саме, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. З огляду на роз'яснення, надані в абз. 5 п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2, суд скасовує заочне рішення, якщо визнає, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Зі змісту вказаної вище статті та роз'яснень Пленуму ВСУ вбачається, що скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом двох обставин одночасно: відповідач не з'явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Використання законодавцем в конструкції коментованої ст.288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Окрім того, в заяві відсутні посилання на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішенням по суті. В заяві про скасування заочного рішення заявником не зазначено сукупність умов, які можуть слугувати підставою для скасування заочного рішення.
Відповідно, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 конвенції, а також ст. 1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.
Обставини, на які посилається відповідач у своїй заяві про перегляд заочного рішення, на думку суду, не мають істотного значення для правильного вирішення справи, доказів на підтвердження заперечень проти позовної заяви відповідачем не наведено і до заяви не долучено. Як вбачається із заяви про перегляд заочного рішення суду, відповідач фактично просить скасувати заочне рішення суду не у зв'язку з наявністю доказів, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи та які не досліджено судом, а у зв'язку з тим, що вона не визнає позовні вимоги.
Крім того, відповідачем не надано суттєвих доказів, які б могли вплинути на зміст рішення по суті, а що стосується наведених у заяві аргументів, то зважаючи на положення норм глави 1 розділу V ЦПК України ці обставини можуть бути предметом розгляду суду апеляційної інстанції.
Заявником не надано відповідних доказів та тверджень, які можуть бути підставою для перегляду оскаржуваного заочного рішення суду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення прийнято судом відповідно до діючого законодавства, а відповідач ОСОБА_1 не надано відповідних доказів та тверджень, які могли б вплинути на зміст заочного рішення, та можуть бути підставою для перегляду оскаржуваного заочного рішення суду у зв'язку з чим підстав для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду немає.
У відповідності до ч.4 ст.287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст.3, 121, 263, 269-272, 284, 287, 288 ЦПК України, суд, -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання до суду заяви про перегляд заочного рішення від 12.08.2021 по цивільній справі №336/3209/21 за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, - задовольнити, поновивши вказаний строк, як такий, що пропущений з поважних підстав.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 12.08.2021 по цивільній справі №336/3209/21 за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч.4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 09.10.2024.
Суддя Ю.А.Галущенко