336/10047/24
1-кп/336/1297/2024
9 жовтня 2024 року
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув в спрощеному провадженні в судовому засіданні (за відсутності учасників судового провадження) кримінальне провадження,внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024087080000448 від 27.09.2024 р. по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має середню освіту, неодружений,офіційно не працює, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309,ч.1 ст.310 КК України,-
встановив:
Приблизно у червні-липні 2024 року (більш точної дати під час досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_3 , маючи умисел на незаконний посів, вирощування рослин роду конопель, з метою власного вживання, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , достовірно розуміючи, що посів і вирощування нарковмісних рослин (конопель) без передбаченого законом спеціального дозволу заборонено чинним законодавством України, маючи прямий умисел, направлений на незаконний посів та вирощування рослин роду конопель, вніс у ґрунт насіння рослин роду конопель, після чого, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне вирощування рослин роду конопель, культивував, поливав та прополював.
26 вересня 2024 року в ході огляду місця події, а саме території домоволодіння за місцем мешкання ОСОБА_3 , на яке останній добровільно дав свою згоду, а саме: АДРЕСА_1 , в присутності понятих нa території домоволодіння об 22 годині 09 хвилин було виявлено та вилучено: десять рослин, які було упаковано до поліетиленового пакету з відповідними написами та підписами всіх учасників слідчої дії.
Згідно з висновку експерта від 01.10.2024 року, надані на дослідження десять рослин, що мають коріння, центральні стебла, гілки, на яких с листя та верхівкові частини зеленого кольору, є рослинами роду коноплі, що містять психотропну речовину тетрагідроканабінол.
Крім того, ОСОБА_3 , маючи умисел на незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту для особистого вживання знаходячись за місцем свого мешкання: АДРЕСА_1 , достовірно розуміючи що виготовлення та зберігання наркотичних засобів заборонено чинним законодавством України, приблизно наприкінці серпня 2024 року умисно зірвав раніше посаджені ним кущі конопель, які висушив та подрібнив, тим самим виготовив вказану речовину і в той же день поклав у полімерний пакет на холодильник у коридорі та частину розклав у два паперових згортки та поклав на печі, чим почав зберігати наркотичний засіб, з метою подальшого власного вживання, без мети збуту, до 26 вересня 2024 року.
26 вересня 2024 року в ході огляду місця події, а саме території домоволодіння за місцем мешкання ОСОБА_3 , на яке останній добровільно дав свою згоду, а саме: АДРЕСА_1 , в присутності понятих на території домоволодіння об 22 годині 18 хвилин було виявлено та вилучено: поліетиленовий пакет із сухим листям, два паперових згортки з речовиною сіро-зеленого кольору, які було упаковано та опечатано з відповідними написами та підписами всіх учасників слідчої дії.
Згідно з висновку експерта від 01.10.2024 року, надана на дослідження речовина рослинного походження є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом, загальна маса якого в перерахунку на висушену речовину, склала 70,927 г.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 як кримінальний проступок,передбачений ч.1 ст.309 КК України,а саме: незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту,за ч. 1 ст. 310 КК України як незаконний посів, вирощування конопель у кількості від десяти до п'ятдесяти рослин.
Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акта за їх відсутності, а обвинувачений, представлений захисником, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку.
З урахуванням викладеного, суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин, відповідно до положень ч.2 ст. 382 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує наступні обставини.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
Обставин, які б обтяжували покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Також суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце проживання,тяжких наслідків від його дій не настало.
З урахуванням всіх цих обставин у сукупності з відомостями про особу обвинуваченого,його критичне ставлення до скоєного,що вказує на усвідомлення ними протиправності своїх дій та бажання стати на шлях виправлення,дозволяє зробити висновок,що обвинувачений загрози для суспільства не становить,є суспільно корисними,можливо прогнозувати,що в майбутньому його поведінка не буде спрямована на порушення існуючих у суспільстві норм та правил.
При визначені виду основного покарання,яке призначається обвинуваченому,суд виходить з того,що за відсутності у обвинуваченого доходів для сплати штрафу та місця постійної роботи для відбування виправних робіт,такі види покарання не можуть бути до нього застосовані,в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про те,що обвинувачений за станом здоров'я може відбувати таке покарання,як арешт,тому згідно санкції ч.1 ст.309,ч.1 ст.310 КК України обвинуваченому суд призначає покарання у виді обмеження волі.
Як випливає з положень ст. 75 ч.1 КК України, у разі, якщо суд при призначенні покарання у виді обмеження волі, враховуючи ступінь тяжкості злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Таке рішення має бути належним чином умотивовано.
Всі викладені вище відомості про особу обвинуваченого у сукупності із пом'якшуючими обставинами суттєво знижують ступінь суспільної небезпеки скоєного та дають підстави при призначенні покарання за ст.309 ч.1 КК України для застосування ст.75 КК України,оскільки забезпечити виправлення обвинуваченого можливо без реального відбування ним покарання,але в умовах контролю за його поведінкою та виконанням покладених на нього обов'язків органами з питань пробації протягом іспитового строку,який сам втілює в собі погрозу реального відбування призначеного покарання у разі невиконання обвинуваченим умов випробування,що є необхідним і достатнім обмеженням прав і свобод обвинуваченого з метою захисту суспільства.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Цивільний позов не заявлено.
Судові витрати у провадженні на проведення судової хімічної експертизи №СЕ-19/108-24/18828-НІПРАП від 01.10.2024 р.у розмірі 1591 гр.80 коп., судової хімічної експертизи №СЕ-19/108-24/18826-НІПРАП від 01.10.2024 р.у розмірі 2387 гр.70 коп суд на підставі ст. 118,124 КПК України при ухваленні обвинувального вироку стягує з обвинуваченого на користь держави.
Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374,375,376, 381-382 КПК України суд,-
Ухвалив:
Визнати винуватим ОСОБА_3 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 ,ч.1 ст.310 КК України та призначити йому покарання
по ч.1 ст. 309 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1(один)рік
по ч.1 ст. 310 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1(один)рік 6 місяців.
На підставі ст.70 ч.1 КК України,за сукупністю злочинів,застосувавши принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим ,призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 1(один)рік 6 місяців.
Відповідно до ст.75,76 КК України,обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі звільнити,якщо він протягом іспитового строку 1(один) рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки:періодично з'являтися на реєстрацію в уповноважений орган з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання.
Речові докази:
-поліетиленовий пакет з сухим листям,2 паперових згортки з речовиною сіро-зеленого кольору,верхню частину полімерної плішки з нашаруванням речовини бурого кольору та пристрій для паління,десять кущів роду конопель,поміщені у спец пакети № 6325729,6325728 та полімерний пакет з пломбою-стяжкою 24/18828-НЗПРАП інв.№ 2816, передані на зберігання до камери схову відділу поліції № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області по квитанції № 1074-знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 ,паспорт громадянина України СА409266,виданий 29.10.2021 р.Шевченківським РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області, на користь держави судові витрати у розмірі 3 979(три тисячі дев'ятсот сімдесят дев'ять)гривень 50 копійок..
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до положень ч.1 ст. 394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Головуючий суддя ОСОБА_1