ЄУН 337/5133/24
3/337/1948/2024
07 жовтня 2024 року Суддя Хортицького районного суду м.Запоріжжя Мурашова Наталія Анатоліївна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-4 КУпАП, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №61/08-01-24-10, складеним 17.09.2024р. головним державним інспектором Вознесенівського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області Шикулою Т.В., ОСОБА_1 , будучи фізичною особою-підприємцем в порушення ст.119,176 Податкового кодексу України несвоєчасно (19.08.2024, граничний строк - 09.08.2024) подала до податкового органу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 2-й квартал 2024р., чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-4 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину в скоєні адміністративного правопорушення не визнала та суду пояснила, що вона є приватним виконавцем та відповідно суб'єктом незалежної професійної діяльності, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру, від 21.12.2020р. Статусу фізичної особи-підприємця вона не має, а тому на неї не розповсюджується обов'язок подавати звітність у порядку, визначеному саме для ФОП.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Згідно з ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
П.2 ст.6 Конвенції про основні права та свободи людини і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення вини «поза розумним сумнівом» лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
При цьому, у зв'язку із застосуванням принципу презумпції невинуватості саме уповноважена посадова особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна зібрати докази наявності події і складу адміністративного правопорушення, винуватості особи, тобто «поза розумним сумнівом» довести наявність законних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Також суд виходить з того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст.258 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП.
При цьому, за усталеною практикою ЄСПЛ суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення №61/08-01-24-10 від 17.09.2024р. ФОП ОСОБА_1 несвоєчасно подала розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, за 2-й квартал 2024р., чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-4 КУпАП.
Ч.1 ст.163-4 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, у вигляді попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п.16.1.3 ст.16 ПКУ платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з п.49.2 ст.49 ПКУ платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Відповідно до п.49.18.2 ст.49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
Згідно з п.51.1 ст.51 ПКУ платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу.
Відповідно до пп. «б» п.176.2 ст.176 ПКУ особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Проаналізувавши вищевикладені норми права та оцінивши обставини справи, суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений з порушенням ст.256 КУпАП, оскільки, не містить підпису особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відмітки про роз'яснення прав, передбачених ст.268 КУпАП, та її пояснень.
Фактично протокол складений у відсутність ОСОБА_1 . Достовірні та достатні відомості про отримання нею запрошення для складання протоколу та надання пояснень в матеріалах справи відсутні. Акт про неявку особи для підписання протоколу, який міститься в матеріалах справи, складений посадовими особами ГУ ДПС в Запорізькій області, тобто заінтересованими особами. Доказів ознайомлення ОСОБА_1 з копією протоколу про адміністративне правопорушення в матеріалах справи немає.
За таких обставин суд вважає зазначений протокол недопустимим доказом.
Крім того, до протоколу не додано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, передбачених ст.251 КУпАП, на підтвердження того, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, як зазначено в протоколі.
В той же час, згідно з наданими суду документами ОСОБА_1 є приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області, тобто суб'єктом незалежної професійної діяльності, що відповідно до п. 14.1.226 ст.14 Податкового кодексу охоплюється терміном «Самозайнята особа».
Зобов'язання нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення цих обов'язків, поширюється на осіб, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, в тому числі тих самозайнятих осіб, які нараховують (виплачують, надають) доходи фізичним особам.
Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) подають всі податкові агенти незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати) доходу (у грошовій або негрошовій формі). Виключення становлять лише випадки, коли протягом звітного періоду податковий агент не нараховував доходи платнику податків.
Однак матеріали справи не містять відомостей про те, чибули нараховані ОСОБА_1 як податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду певні суми доходу платнику податку - фізичній особі та чи виник у неї відповідно до пп. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України обов'язок подавати відповідний розрахунок.
Також до протоколу не додано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, передбачених ст.251 КУпАП, на підтвердження того, що порушення строків подачі вказаного розрахунку мало місце саме через цілеспрямовані дії чи бездіяльність ОСОБА_1 , враховуючи при цьому, що подача вказаного розрахунку може здійснюватись в електронному вигляді і платники податків не можуть бути притягнені до адміністративної відповідальності за несвоєчасне його подання у зв'язку з некоректною роботою програмного забезпечення податкового органу.
В даній справі відсутні докази, які б виключали несвоєчасність подачі розрахунку через некоректну роботу програмного забезпечення податкового органу, та достовірно підтверджували винуватість саме ОСОБА_1 у відповідному порушенні.
Таким чином, виходячи з вимог ст.7,245,252,280 КУпАП, оцінивши обставини справи та надані докази, керуючись законом та правосвідомістю, суд вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП, належними та допустимими доказами поза розумним сумнівом не доведений, що в силу принципу презумпції невинуватості трактується судом на її користь.
На підставі вищевикладеного, суд вважає необхідним провадження у цій справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП.
Керуючись ст.7,ч.1 ст.163-4,245,247,268,280,283 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.163-4 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Суддя Н.А. Мурашова
07.10.2024