1Справа № 335/3915/24 2/335/1891/2024
04 жовтня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Воробйов А.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Махно Катерини Іванівни до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітнього сина,-
Позивач ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Махно К.І. звернулася до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітнього сина.
При вирішенні питання про відкриття провадження по вказаній позовній заяві було встановлено, що зазначена цивільна справа не підсудна Орджонікідзевському районному суду м. Запоріжжя, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.
Статтею 187 ЦПК України передбачено, що суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.
Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів, щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції. Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції.
Згідно ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
У відповідності до ч. 6 ст. 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Відповідно до відповіді Департаменту реєстраційних послуг Управління державної реєстрації фізичних осіб від 11.04.2024 року за відомостями Департаменту реєстраційних послуг ЗМР інформація про реєстрацію ОСОБА_2 в реєстрі територіальної громади м.Запоріжжя відсутня.
Відповідно до відповіді УДМС у Запорізькій області від 29.04.2024 відповідач ОСОБА_2 зареєстрованим /знятим з реєстрації місця проживання по м. Запоріжжю та Запорізькій області не значиться.
Згідно відповіді Міністерства соціальної політики України від 03.10.2024 року станом на 01.10.20204 року в ЄІБД ВПО інформація про ОСОБА_2 відсутня.
Таким чином відомості щодо реєстрації місця проживання відповідача ОСОБА_2 в Вознесенівському районі м.Запоріжжя відсутні.
Отже, місце проживання (реєстрації) відповідача не відноситься до територіальної юрисдикції Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, при цьому позивач при зверненні до суду не посилалася щодо підсудності за ч.1 ст.27 ЦПК України.
Згідно ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Так, до позовної заяви позивачем не надано доказів на підтвердження того, що останнє відоме місце проживання або перебування відповідача, зареєстроване у встановленому законом порядку, саме у Вознесенівському районі м. Запоріжжя.
Крім того, з матеріалів позовної заяви не вбачається можливим встановити, що майно відповідача або його місце роботи, також знаходяться на території Вознесенівського району м. Запоріжжя.
Разом з тим, згідно ч.1 ст.28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Так, згідно довідки від 01.12.2023 року №2327-5003055640 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/ перебування, АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01.10.2014 № 509, абзацом 2 пункту 1 якої визначено, що довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Згідно з пунктом 9 Правил реєстрації місця проживання, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 (в редакції, яка була чинна до 15.08.2017 включно), відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, а відомості про реєстрацію місця перебування до довідки про звернення за захистом в Україні та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.
09.08.2017 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 579 Про внесення зміни до пункту 9 Правил реєстрації місця проживання, якою внесено зміни до пункту 9 «Правил реєстрації місця проживання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», а саме виключено в абзаці першому слова «та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи».
Разом із цим, згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Зазначені норми вказують на те, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на певний період. Положеннями ч. 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» зазначену довідку віднесено до документів, що підтверджують місце проживання особи.
Таким чином, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи можна визнати документом, що підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування позивача при визначені підсудності розгляду справ.
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що дана справа не підсудна Орджонікідзевському районному суду м. Запоріжжя, а підсудна Комунарському районному суду м. Запоріжжя.
Пунктом 1 ч. 1ст.31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Зазначене узгоджується із ст. 378 ЦПК України, за якою судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи, що при вирішенні питання судом про відкриття провадження по даній справі, судом встановлено, що справа не підсудна Орджонікідзевському районному суду м. Запоріжжя, тому суд вважає за необхідне направити цю справу до Комунарського районного суду м. Запоріжжя, для розгляду за підсудністю.
Керуючись ч. 2 ст. 28, п. 1, 3 ст.31 ЦПК України, суддя -
Цивільну справу №335/3915/24, провадження 2/335/1894/2024 за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Махно Катерини Іванівни до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітнього сина - направити за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
Копію ухвали направити позивачу.
Передачу справи здійснити не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження цієї ухвали, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення скарги без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення, до Запорізького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: А.В.Воробйов