Заводський районний суд м. Запоріжжя
вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua
Справа № 332/2426/24
Провадження №: 1-кп/332/348/24
13 вересня 2024 р.м. Запоріжжя
Заводський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, кримінальне провадження № 12024082030000151 від 23 лютого 2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має не повну середню освіту, не одруженого, який не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
21.01.2023 до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя направлено обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за ст. 186 ч.4 КК України по кримінальному провадженню № 12022082080001828,
31.03.2023 направлено до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 12023082080000345 від 23.02.2023 року, за ч. 4 ст. 185 КК України,
03.05.2023 направлено до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 12023082080001844 від 23.11.2022 року, за ч. 4 ст. 185 КК України , який знаходиться під вартою по кримінальному провадженню № 12022082080001828
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим відповідним законом № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє по теперішній час.
18 лютого 2024 року, у період часу з 00 годин 00 хвилин по 03 годин 00 хвилин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийшов у гості до потерпілої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , з метою вживання алкогольних напоїв.
В подальшому перебуваючи в приміщенні спальної кімнати, вказаної вище квартири, він звернув увагу на плазмовий телевізор марки «Хіаоmі», розміром - 32 дюйма, в корпусі чорного кольору, моделі L32M6-6ARG, що належить ОСОБА_6 , який знаходився на дерев'яній тумбі у вказаній спальні кімнаті, та достовірно знаючи, що на території України, згідно Указу Президента України, введено воєнний стан, з метою особистого збагачення, вирішив таємно його викрасти.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, знаходячись у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , переконавшись, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав плазмовий телевізор марки «Хіаоmі», розміром - 32 дюйма, в корпусі чорного кольору, моделі L32M6-6ARG, ринкова вартість якого, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 801 від 28.02.2024 року, складає 5850, 00 грн. (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят гривень 00 копійок).
Після цього ОСОБА_4 , разом з викраденим майном залишив місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальний збиток у розмірі 5850, 00 гривень.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з*явилась, надала суду заяву, в якій просила розглядати кримінальне провадження без її участі, претензій майнового або морального характеру до обвинуваченого не має.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою провину визнав повністю, щиро покаявся, суду пояснив, що 18.02.2024 він прийшов до ОСОБА_6 з метою вживання алкогольних напоїв. Користуючись моментом, коли його не бачила потерпіла, він викрав телевізор з її спальні. Наразі телевізор повернули ОСОБА_6 .
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються.
Таким чином, суд вважає доведеним пред'явлене обвинувачення та кваліфікує дії обвинуваченого за ст.185 ч. 4 КК України за ознаками таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
При призначенні обвинуваченому покарання, у відповідності до ст.ст. 65-67 КК України, суд враховує:
ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення - за ст. 185 ч. 4 КК України є тяжким злочином.
дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, не працевлаштований, не одружений, не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, не перебуває під наглядом лікарів нарколога та психиатора, з 2012 неодноразово був оглянутий лікарем психіатром в останнє 27.02.2019 діагноз несоціалізований розлад поведінки.
обставиною що пом*якшує покарання суд визнає щире каяття,
обставин, що обтяжують покарання не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, наявність обставин, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових злочинів, є призначення покарання у виді позбавлення волі, що на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
Враховуючи щире каяття обвинуваченого, обставини вчинення злочину , наявність постійного місця проживання у обвинуваченого, відсутність на момент розгляду кримінального провадження матеріальної шкоди спричиненої злочином у з*вязку з поверненням викраденого потерпілій, відсутність у потерпілої будь яких майнових або моральних претензій до обвинуваченого суд вважає , що виправлення обвинуваченого можливо без відбування покарання у відповідності до ст..ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком.
Цивільний позов не заявлений.
Запобіжний захід не обирався.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України, та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі .
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік.
Відповідно до ст.76 КК України, у зв'язку із звільненням від відбування покарання з випробуванням, покласти на ОСОБА_4 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання , роботи або навчання.
Речовий доказ - телевізор марки «Хіаоmі», розміром - 32 дюйма, в корпусі чорного кольору, моделі L32M6-6ARG , що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_7 , повернути власнику ОСОБА_6 .
Речовий доказ - аркуш паперу з написом «CH3209/131100008124» зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок подається до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд міста Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, що знаходиться під вартою в той же строк з моменту отримання копії вироку. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1