Дата документу 09.10.2024Справа № 554/825/24
Провадження № 2/554/2970/2024
09.10.2024 року м. Полтава
Октябрськийрайонний судм.Полтави в складі:
Головуючого судді - Тімошенко Н.В.,
за участю секретаря судових засідань Рябченко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець Мельник Роман Іванович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
встановила:
26.01.2024 року ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець Мельник Роман Іванович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягнення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави.
Позивачка прохала визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 17884, який вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславовичвід 01.02.2021 року, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» грошових коштів у сумі 13352,33 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» на користь ОСОБА_1 грошові кошти набуті без достатньої правової підстави у сумі 1010 грн., та витрати на правову допомогу у сумі 3000 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що з реєстру виконавчих проваджень через мобільний додаток «Дія» дізналась, що є боржником по виконавчому провадженню № 64653334, що перебуває на виконанні у приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Мельника Романа Івановича із 26.02.2021 року про стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», коштів в розмірі 13352, 33 грн. на підставі виконавчого напису № 17884 виданого 01.02.2021 року приватним нотаріусом ЖМНО Горай Олегом Станіславовичем.
Позивачка звернулася із заявою до приватного виконавця Мельника Р.І. про отримання доступу до матеріалів виконавчого провадження. Листом № 1586 від 24 січня 2024 року отримала постанову про відкриття виконавчого провадження від 26.02.2021 року. Із матеріалів виконавчого провадження, дізналася, що стягнення на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» проводиться на підставі Договору про надання споживчого кредиту № 002-16512-170512 від 17 травня 2012 р, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК».
Позивач з вчиненим виконавчим написом не погоджується, вважає, що його вчинено з численними порушеннями законодавства, а тому є таким, що не підлягає виконанню.
Вказує, що нотаріус не перевірив надіслання вимоги та отримання її боржником, що унеможливили подання нотаріусові заперечень. При вчиненні виконавчого напису у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості є безспірним.
На підставі викладеного, а також з урахуванням доводів, викладених у позовній заяві, позивач звернувся за судовим захистом.
Ухвалою суду від 05.02.2024 року задоволено заяву про забезпечення позову, зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 64653334 за виконавчим написом, який вчинено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, 01.02.2021 року, зареєстрованим в реєстрі за № 17884, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» заборгованості в сумі 13352,33 грн.
Ухвалою судді від 05.02.2024 року відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача та треті особи, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання повторно не з'явилися, причини своєї неявки суду не повідомили, відзив на позов та пояснення по суті спору не надали.
За таких обставин суддя ухвалила провести заочний розгляд справи на підставі ст.ст. 280-281 ЦПК України.
На підставі ч.2ст. 247 ЦПК України у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суддя прийшла до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.02.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславовичвидано виконавчий напис № 17884, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» грошових коштів у сумі 13352,33 грн.
26.02.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Табінським О.В. відкрито виконавче провадження № 64653334 щодо виконання виконавчого напису № 17884, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславовичвід 01.02.2021 року, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» грошових коштів у сумі 13352,33 грн.
Відповідно дост. 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першоїстатті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат»(далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цимЗаконом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗаконом «Про нотаріат»та іншими актами законодавства України (ч. 1ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженийнаказом Міністерства юстиції України22 лютого 2012 року № 296/5та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Згідно п. 3.1 глави 16 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженогонаказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012№ 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
При цьому, безспірною є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що відповідно виключає можливість судового спору між сторонами з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі, якщо, нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені вЗаконі України «Про нотаріат»та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьомустаття 50 Закону України «Про нотаріат»передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону України «Про нотаріат»захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.(Постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16).
Оскільки суд позбавлений можливості дослідити спірний виконавчий напис, в зв'язку з його ненаданням третьою особою - приватним нотаріусом, суд дійшов висновку, що сам по собі факт подання стягувачем нотаріусу відповідних документів не свідчить про наявність у позивача заборгованості та відсутність спору стосовно її розміру.
Таким чином, розмір боргових зобов'язань позивача перед відповідачем, який визначений у виконавчому написі нотаріуса, не є підтвердженим випискою по рахунку позивача за договором кредиту, що є порушенням вимоги п. 3.5 ст. 3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, а також відсутні докази належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень у не менш ніж тридцятиденний строк, що є обов'язковою вимогою відповідно до п. 6 ч. 10ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», тому за відсутності доказів наявності з боку позивача кредитного боргу у визначеному відповідачем розмірі, у останнього були відсутні правові підстави звернення до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису щодо стягнення такого боргу.
Згідно ч. 1ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Крім того судом установлено, що на виконання виконавчого напису нотаріуса № 17884 з ОСОБА_1 стягнуто 1010, що підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ «Приватбанк» про здійснення стягнення згідно виконавчого документу.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення 83 глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.
У даному випадку правовою підставою набуття відповідачем грошових коштів у вказаній сумі став виконавчий напис нотаріуса. Разом із тим, виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню, а тому правова підстава для отримання відповідачем грошових коштів від ОСОБА_1 відпала, і вказані кошти у сумі 1010 грн. підлягають поверненню позивачу.
Що стосується витрат на правничу допомогу, то суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті133та частин 1 - 3 ст.137 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частини 1-3статті 134 ЦПК Українивизначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як встановлено судом, 23.01.2024 року між позивачем та адвокатом Петьком А.В. укладено договір про надання правової допомоги.
Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат в зв'язку з розглядом справи за позовом ОСОБА_1 було надано правову допомогу та витрати, пов'язані із розглядом справи, складають 3000 гривень.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 гривень.
Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову в розмірі 605,60грн.
Ураховуючи, що позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,76-83,95,258,259,263-265 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець Мельник Роман Іванович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 17884 , виданий 01.02.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», коштів в розмірі 13352, 33 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» на користь ОСОБА_1 грошові кошти набуті без достатньої правової підстави у сумі 1010 грн., судовий збір у сумі 605,60 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 3000 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Копію повного судового рішення направити учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні протягом 2 (двох) днів з дня його складання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районнийсуд міста Полтави протягом 30 (тридцяти) днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про сторін:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Паспорт НОМЕР_1 , виданий13.09.2007 року Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання : АДРЕСА_1 ;
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6, код ЄДРПОУ 37616221;
третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округуГорай Олег Станіславович,10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд.35;
третя особа: Приватний виконавець Мельник Роман Іванович, 02125, м.Київ, вул. Старосільська, 1, офіс 10.
Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Н.В.Тімошенко