Справа № 541/3598/24
Номер провадження3/541/1289/2024
09 жовтня 2024 року м. Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Шатілова Л.Г, розглянувши матеріали, які надійшли з Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої і проживаючої в АДРЕСА_1 , місце роботи не встановлено, РНОКПП не встановлено,
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
31.08.2024 року о 16 годині 40 хвилин ОСОБА_1 ухилялася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання неповнолітніх дітей, а саме син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керував мотоциклом «SPARK» д.н.з. НОМЕР_1 не маючи посвідчення водія відповідної категорії на право керування у АДРЕСА_2 . Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Диспозиція ч.1 ст.184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, за обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, виражається в ухиленні від виконання батьківських обов'язків.
Разом із цим, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення неповнолітній син ОСОБА_2 керував мотоциклом «SPARK» д.н.з. НОМЕР_1 не маючи посвідчення водія відповідної категорії на право керування у АДРЕСА_2 , тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 КУпАП.
Частина 3 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи, суд не має права у будь-який спосіб конкретизувати пред'явлене посадовою особою адміністративне обвинувачення та його змінювати, оскільки це суперечить загальним засадам судочинства, які передбачені ст. 129 Конституції України.
У справах «Малофєєва проти Росії»(«Malofeyevav.Russia»,рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Оскільки внесення змін у протокол про адміністративне правопорушення, який є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, неможливо, за відсутністю в протоколі вірної правової кваліфікації дій ОСОБА_1 , що є істотним порушенням її прав, це унеможливлює притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України.
У відповідності до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на викладене та на зазначений конституційний припис, оскільки під час розгляду справи встановлено, що докази, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, у справі відсутні, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 184, 251, 252, 280, 283 - 285, 294 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.
Суддя Миргородського
міськрайонного суду Л. Г. Шатілова