Провадження № 2/537/1448/2024
Справа № 537/4536/24
30.09.2024 року Крюківський районний суд міста Кременчука в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Чигирин Т.В., розглядаючи у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Українські вертольоти» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, -
У провадженні Крюківського районного суду міста Кременчука перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Українські вертольоти» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.
02.09.2024 року ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.
17.09.2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.
18.09.2024 року представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду із клопотанням про витребування доказів, просив суд витребувати від позивача ОСОБА_1 належним чином засвідчену копію його паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відмітками прикордонних служб про перетин кордону після 18 лютого 2024 року - для залучення до матеріалів справи, а також оригінал паспорта громадянина України для виїзду за кордон - для огляду у судовому засіданні. Клопотання обґрунтоване тим, що позивач посилається на те, що прогулу він не допускав, авіакомпанія порушила порядок його звільнення та не провела розрахунку. У позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що у зв'язку з тим, що авіакомпанія перестала виплачувати йому заробітну плату, він був змушений в подальшому повернутись в Україну та на підставі п. 4.2 трудового договору від 01 листопада 2022 року, укладеного між ОСОБА_1 та авіакомпанією, продовжувати роботу в режимі очікування. Водночас доказів, які б задовольняли вимоги статей 77-80 ЦПК України, на підтвердження вказаних обставин позивач в порушення вимог статті 81 ЦПК України не надав. Відповідно до п. 4.2. згаданого трудового доовору ОСОБА_1 по закінченню виконання посадових обов'язків у відрядженні зобов'язаний був прибути в офіс авіакомпанії для проходження відповідних процедур звітності та перевірки стану здоров'я (якщо вимагається). Вибуття Ппозивача після завершення відрядження до місця постійного проживання для виконання посадових обов'язків в режимі очікування мало бути здійснене за розпорядженням директора департаменту льотної експлуатації. В порушення вимог зазначених приписів ОСОБА_1 після закінчення відрядження до офісу авіакомпанії для проходження відповідних процедур звітності та перевірки стану здоров'я не прибув, розпорядження директора департаменту льотної експлуатації на вибуття до місця постійного проживання для виконання посадових обов'язків в режимі очікування не отримував. Під час комунікації з авіакомпанією ОСОБА_1 поважних причин неповернення до України не навів, повідомити місце свого перебування відмовився. Належним доказом прибуття ОСОБА_1 до України після закінчення відрядження є, зокрема, відмітки прикордонних служб про перетин кордону, зроблені у паспорті громадянина України для виїзду за кордон Представник ОСОБА_2 також зазначив, що зазначені вище відомості, відповідач не може самостійно надати.
Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про витребування доказів від позивача ОСОБА_1 підтримав, просив задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання представника відповідача про витребування доказів заперечував, звертав увагу суду, що сторона відповідача у порушення положень пункту 4 частини 2 статті 84 ЦПК України не вчинила жодних дій для отримання зазначених доказів самостійно.
Суд, вислухавши думки учасників судового засідання, дослідивши клопотання представників відповідача та матеріали справи, приходить до наступних висновків:
Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 84 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Окрім того, відповідно до положень пункту 4 частини 2 статті 84 Цивільного процесуального кодексу України, у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Однак, в порушення зазначеної вище норми чинного законодавства, представниками відповідача не вказано на неможливість отримання заявлених до витребування доказів, не надано жодного підтвердження щодо вжиття заходів отримання заявлених до витребування доказів самостійно.
За викладених обставин, приймаючи до уваги той факт, що суду не надано доказів щодо неможливості самостійного отримання та надання заявлених до витребування доказів, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання представників відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про витребування доказів.
Керуючись статтями 84, 260, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Представникам відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про витребування доказів від позивача ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала суду є остаточною та не підлягає апеляційному оскарженню.
Суддя Д.О. Зоріна
Повний текст ухвали виготовлено 04 жовтня 2024 року.