154/2899/24
2/154/955/24
08 жовтня 2024 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Лутая А.М.,
за участю секретаря судового засідання - Жолоб К.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Устилузької міської ради Володимирського району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно,
Позивач ОСОБА_1 у серпні 2024 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Устилузької міської ради Волинської області про визнання права власності на спадкове майно, який обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 .
Після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, а саме на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
На випадок смерті ОСОБА_3 залишив заповіт посвідчений секретарем П'ятиднівської сільської ради року Волинської області 14.05.2009 року, в якому залишив наступне заповітне розпорядження: все майно з чого б воно не складалось та де б воно не знаходилось та взагалі все те, на що він буде мати право за законом чи заповітом заповідає своїм дітям ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Інших спадкоємців немає.
Відповідачка ОСОБА_2 відмовилась від спадщини за заповітом на користь позивача, про що подала відповідну заяву до нотаріальної контори у встановлений законом строк. Пережилого подружжя не має, так як дружина спадкодавця ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач вказує, що звернувшись до нотаріуса для оформлення спадщини, він отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з ненаданням правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Зважаючи на викладене просить визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 04.09.2024 на підставі вказаної позовної заяви відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Позивач у підготовче засідання не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача Устилузької міської ради в підготовче засідання також не з'явилися, подавши суду заяви, в яких просять проводити розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги визнають у повному обсязі та не заперечують проти задоволення позову.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи те, що учасники справи в підготовче засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з ч.2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Зважаючи на те, що відповідачі визнають позовні вимоги і визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити за результатами підготовчого провадження.
Суд, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов таких висновків.
Спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України), Законом України "Про нотаріат", іншими законами та підзаконними нормативними актами, як нормами матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до вимог ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1218, ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України внаслідок смерті особи відкривається спадщина, до складу якої входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч.1 ст.1222 ЦК України).
Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ч.1 ст.1233 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 , 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно, який, відповідно до вимог ст. 69 Закону України «Про нотаріат», при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом перевіряє факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна.
Отже, діючим законодавством України чітко визначений порядок отримання спадкоємцем документа, який посвідчує його право на успадковане майно - свідоцтва про право на спадщину, видачу якого, відповідно до норм цивільного законодавства та Закону України «Про нотаріат», покладено на нотаріальний орган. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку (п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року).
Верховний Суд України у постанові Пленуму № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» в п.23 роз'яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 - батько позивача та відповідача ОСОБА_2 . Вказані обставини підтверджуються копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис № 13, свідоцтвами про народження позивача та відповідача ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , та копією свідоцтва про одруження відповідача ОСОБА_2 серії НОМЕР_4 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на спадкове майно, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Наявність у спадкодавця права власності на вказане нерухоме майно підтверджується витягом з погосподарської книги №3 за 2006-2010 роки наданого 21.06.2024 Устилузькою міською радою.
За життя ОСОБА_3 залишив заповіт, який складений та посвідчений 14.05.2009 секретарем П'ятиднівської сільської ради року Володимир-Волинського району Волинської області, зареєстрований в реєстрі за № 08, в якому він на випадок своєї смерті зробив розпорядження про те, що все належне йому на день смерті майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, заповідає ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах.
Позивач відповідно до положень ст.ст.1223,1269 ЦК України є спадкоємцем за заповітом та вважається таким, що прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , оскільки звернувся до нотаріуса з відповідною заявою у встановлений законом строк, що підтверджується спадковою справою №20/2015.
Інший спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 відмовилась від спадщини за заповітом на користь позивача, про що подала відповідну заяву до нотаріальної контори у встановлений законом строк.
Наявність інших спадкоємців за законом чи за заповітом судом не встановлена.
20.06.2024 року позивач звернувся до нотаріуса із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , проте, згідно постанови державного нотаріуса Володимирської державної нотаріальної контори Волинської області Хоми Ю.М від 20.06.2024 №701/02-31 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв'язку з тим, що у нього відсутні правовстановлюючі документи на зазначене спадкове майно, та запропоновано звернутися до суду.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст.2 ЦПК України).
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
На підставі викладеного, суд вважає, що право позивача на успадкування прав померлого ОСОБА_3 , щодо яких він зробив своє розпорядження у заповіті, підлягає захисту в судовому порядку, оскільки через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, він не може оформити спадкові права в нотаріальному порядку, тож вимоги про визнання за ним у порядку спадкування за заповітом після смерті батька права власності на спадкове майно є цілком обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 4, 13, 81, 142, 206, 265 ЦПК України, ст. ст. 328, 392, 1216-1218,1297 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Устилузької міської ради Володимирського району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_5 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_6 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Устилузька міська рада Володимирського району Волинської області, ЄДРПОУ 04051388, місцезнаходження: вул.Володимирська, 40, м.Устилуг, Волинська область.
Головуючий А.М. Лутай