Справа № 510/960/24
Провадження № 2/510/1088/24
09.10.24 р.
Суддя Ренійського районного суду Одеської області Дудник В.І.,
розглядаючи матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа - ОСОБА_3 ) про позбавлення батьківських прав, -
Позивачка ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 із вимогами про позбавлення батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дослідивши зміст поданої позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Так, відповідно до положень частини 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст. 177 ЦПК України, згідно якої у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Статтею 175 ЦПК України передбачені вимоги до позовної заяви, що подається до суду. Так, відповідно до цієї статті:
«1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
3. Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
5. У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Вищевказані вимоги при оформленні та подачі позовної заяви до суду позивачкою не виконані. Так, зі змісту позову взагалі незрозуміло, які вимоги висуває позивачка до відповідача, відсутня прохальна частина позовної заяви, позовна заява взагалі не відповідає вимогам ділового документу. Відсутні будь-які посилання на нормативно-правові акти, а також не зазначено підставу для позбавлення відповідача батьківських прав. У матеріалах позову відсутні докази сплати судового збору , а в разі, якщо припустити, що у позивачки наявні підстави для звільнення від його сплати, то таке звільнення (від сплати судового збору) взагалі нічим не регламентовано, у справі відсутнє посвідчення дитини-інваліда, що дає право звільнити позивачки від сплати судового збору. Крім того, у тексті позову позивачки вказує, що їй невідомо теперішнє місцезнаходження відповідача, в той же час вказує адресою відповідача - АДРЕСА_1 , - не зазначаючи чи це є його реєстрація місця мешкання або його останнє відоме місце мешкання.
Також суд звертає увагу на те, що позивачкою у позові була вказана третя особа - ОСОБА_3 , 2014 р.н., яка і є дитиною відносно якої порушено позивачкою питання про позбавлення відповідача батьківських прав. Законодавством України надано право позивачці (матері дитини) звертатися до суду із вимогою про позбавлення батьківських прав (крім батька або матері, можуть опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор та навіть сама дитина, якщо їй вже є 14 років). Малолітня фізична особа не володіє цивільною процесуальною дієздатністю. Процесуальним засобом реалізації батьками права на судовий захист своєї дитини, гарантованим ст. 55 Конституції України, є процесуальне представництво. Воно забезпечує участь у цивільному процесі батьків, надає їм можливість використовувати всі передбачені законодавством юридичні можливості для ведення цивільних справ у суді й захисту суб'єктивних прав та інтересів дитини. Батьки мають право виступати представниками дитини, зокрема, у цивільному процесі.
Також не дотримана вимога щодо вказання всіх учасників процесу у позові за даним видом спору , а саме: не вказана третя особа - служба у справах дітей (орган опіки та піклування) району, в якому проживає дитина, яка повинна буде скласти висновок про доцільність позбавлення батьківських прав.
Окремо суд зауважує, що у провадження Ренійського суду Одеської області вже надходили дві аналогічні справи (№ 522/5369/24-Е, № 946/3313/24) за майже тотожними позовами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа - ОСОБА_3 ) про позбавлення батьківських прав.
Ухвалою судді Ренійського районного суду Одеської області від 03.09.2024р. (справа № 522/5369/24-Е) позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав разом із всіма доданими до неї документами було повернуто позивачці на підставі п. 6 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Ухвалою судді Ренійського районного суду Одеської області від 09.10.2024р. (справа № 946/3313/24) позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа - ОСОБА_3 ) про позбавлення батьківських прав разом із всіма доданими до неї документами було повернуто позивачці також ( у зв'язку із неусуненням недоліків, вказаних судом за ухвалою про залишення позову без руху).
Відповідно до ч. 1 п. 2, ч. 2 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Згідно ч. 3 ст. 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Частиною 4 ст. 44 ЦПК України передбачено, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
З урахуванням вищевказаних положень законодавства, суд звертає увагу позивачки на недопущення зловживання нею процесуальними правами та виконання вимог ст. 175, 177 ЦПК України щодо форми та змісту позову.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до частин 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, окремо викладе та подасть клопотання про витребування доказів у справі, - позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься неподаною і підлягає поверненню позивачеві.
Керуючись ст.ст. 84, 175, 177, 184, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа - ОСОБА_3 ) про позбавлення батьківських прав - залишити без руху.
Надати позивачу (його представнику) п'ять днів з дня отримання ним ухвали для усунення недоліків позовної заяви і оформлення її відповідно до вимог чинного законодавства.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернена позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вячеслав ДУДНИК