Провадження № 3/734/2424/24 Справа № 734/3904/24
іменем України
09 жовтня 2024 року смт Козелець
Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Бузунко О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої державним реєстратором відділу з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
у присутності ОСОБА_1 ,
прокурора Козелецької окружної прокуратури Чернігівської області Бабича О.М.,
встановив:
ОСОБА_1 , перебуваючи з 05 лютого 2021 року по 10 березня 2023 року на посаді державного реєстратора відділу з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації Чернігівської районної державної адміністрації, будучи державним службовцем категорії «В», тобто у відповідності до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VI від 14.10.2014 року є суб?єктом відповідальності за правопорушення пов?язані з корупцією, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 та т. 2-7 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, подала, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік, за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції, а саме подала таку декларацію 12.02.2024, хоча зобов?язана була подати не пізніше 31 січня 2024 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Також ОСОБА_1 , перебуваючи з 05 лютого 2021 року по 10 березня 2023 року на посаді державного реєстратора відділу з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації Чернігівської районної державної адміністрації, будучи державним службовцем категорії «В», тобто у відповідності до пл. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014 року є суб?єктом відповідальності за правопорушення пов?язані з корупцією, у порушення вимог абзацу частини 2 статті 45 та пункту 2-7 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», після припинення діяльності, пов?язаної з виконанням функцій держави, несвоєчасно, без поважних причин, подала, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, декларацію при звільненні (за період, не охоплений раніше поданими деклараціями), за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції, а саме подала таку декларацію 12 лютого 2024 року, хоча зобов?язана була подати не пізніше 31 січня 2024 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
ОСОБА_1 під час судового засідання свою вину визнала та повідомила суду, що з початком війни перебувала в депресивному стані, що викликало в неї апатію, проходила відповідне лікування. Декларацію подала 12 лютого 2024 року.
Прокурор в судовому засіданні підтримав протоколи про адміністративні правопорушення та просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки нею були порушені вимоги антикорупційного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , думку прокурора Бабича О. М., суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фотоі кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції № 449/21 від 23.07.2022, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня, та охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Законом можуть бути встановлені інші строки подання щорічної декларації.
Відповідно до пункту 27 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» №3384 прийнятий 20.09.2023, набрав чинності 12.10.2023.
Таким чином, суб'єкти декларування зобов'язані були подати щорічну декларацію за 2021, 2022 рік до 31.01.2024.
Відповідно до роз'яснень НАЗК щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку) від 13.11.2023 № 4 (зі змінами) обов'язок подавати щорічну декларацію виникає в суб'єкта декларування щороку протягом строку здійснення діяльності, яка передбачає обов'язок подання декларації, або перебування на посаді та після відновлення декларування суб'єкти подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.
Отже, ОСОБА_1 зобов'язана була подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування,за 2021-2022 рік до 00:00 год. 01.02.2024.
Однак, як вбачається з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік, лише 12.02.2024, а декларацію при звільнені, лише 12.02.2024, тобто несвоєчасно.
Згідно з ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до роз'яснень, викладених в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року, під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
Поважні причини щодо несвоєчасного подання щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік, та при звільненні у ОСОБА_1 відсутні.
Інших доказів та доводів, які б спростовували вищевказані дані та обставини про вчинене адміністративне правопорушення, при розгляді справи не встановлено.
Тобто, ОСОБА_1 , будучи особою, на яку відповідно до підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, без поважних причин, подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік та при звільненні, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення суд враховує, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Суд враховує характер вчиненого правопорушення, той факт, що ОСОБА_1 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік та після звільнення, хоча і після закінчення встановленого законодавством строку з запізненням на 12 днів, має малолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , страждає на тривожно-депресивний розлад (що підтверджується відповідними консультативними заключеннями), раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, ступінь її вини, обставину, яка пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення це щире розкаяння винної, ту обставину, що вона усвідомила протиправність своєї поведінки та є підстави вважати, що в подальшому не буде вчиняти правопорушень, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а тому, суд дійшов висновку, що вказані обставини суттєво знижує ступінь суспільної небезпеки вчиненого та, як наслідок, призводить до малозначності діяння в цьому конкретному випадку.
Відповідно до вимог ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення орган, посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
На переконання суду, застосування такого заходу, як усне зауваження, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Згідно з ч. 2 ст. 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та звільнити її від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП за малозначністю, оголосивши їй усне зауваження, а провадження у справі закрити.
Керуючись ст. 22, ч. 1 ст. 172-6, ст. 283, 284, 285 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП на підставі ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обмежившись усним зауваженням, а провадження в справі закрити.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів із моменту її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
Суддя Олена БУЗУНКО