Справа № 766/1589/23
н/п 1-кп/766/1346/24
07.10.2024 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
захисника: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Херсона в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №22023230000000202 від 21.04.2023, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Цюрупинськ Цюрупинського району Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
-у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, -
І. Формулювання обвинувачення, яке пред'явлене і визнане судом доведеним.
Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Всупереч нормам міжнародного гуманітарного права президент РФ ОСОБА_6 , а також інші представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 №36/103, від 16.12.1970 №2734 (XXV) від 21.12.1965 №2131 (XX), від 14.12.1974 №3314 (XXIX), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних Сил (далі - ЗС) РФ на територію України.
Так, о 04 годині 30 хвилин 24.02.2022 ЗС РФ, діючи з метою фактичного знищення держави - Україна, зміни меж території та державного кордону України, вчинили військову агресію відносно народу України, безпосередньо акти насильства щодо цивільного населення, з метою тероризування населення та поєднані з убивствами цивільних осіб, а також напади на об'єкти військової та критичної інфраструктури держави.
У зв'язку з цим, 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Зазначений Указ затверджений прийнятим Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ. У подальшому, воєнний стан неодноразово продовжувався, останній раз Указом Президента від 06.02.2023 №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 07.02.2023 .№2915, продовжено дію воєнного стану з 5 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб.
Так, 24.02.2022 військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію України через державні кордони в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин указаної території.
З 24.02.2022 більшу частину території Херсонської області захоплено військовослужбовцями ЗС РФ у томі числі АДРЕСА_2 , яка знаходилась під окупацією держави-агресора.
Відповідно до п. 7 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована РФ територія України (далі - тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування РФ та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування РФ встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації РФ.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 Олешківську міську територіальну громаду включено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ з 24.02.2022 по теперішній час.
З метою встановлення контролю на території тимчасово окупованого м. Олешки Херсонської області невстановлені особи з числа військових та представників спецслужб РФ створили незаконний правоохоронний орган у м. Олешки, а саме - так званий «Алешковский РОП ГУ МВД», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та почали підшукувати осіб з числа місцевого населення, у тому числі діючих та колишніх правоохоронців, які б співпрацювали з ними у вищевказаному новоствореному окупаційною владою незаконному правоохоронному органі.
Достовірно знаючи про вищевказані обставини, які є загальновідомим фактом, ОСОБА_5 , являючись громадянином України, фактично проживаючи у АДРЕСА_1 з ідеологічних та корисливих мотивів, достеменно знаючи про факт захоплення м. Олешки, Херсонської області збройними формуваннями РФ, діючи умисно, підтримуючи воєнну агресію РФ на території України, у невстановлений досудовим розслідуванням час (точний час в ході досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 06.07.2022), за невстановлених органом досудового розслідування обставин, погодився на пропозицію невстановлених осіб з числа представників окупаційної влади та добровільно зайняв посаду так званого «временно исполняющего обязанности полицейского комендантского взвода Алешковского районного отделения полиции ГУ МВД в Херсонской области», тобто посаду у незаконно створеному окупаційною владою на тимчасово окупованій території Херсонської області правоохоронному органі.
З моменту призначення на посаду та по теперішній час ОСОБА_5 , переслідуючи свої злочинні наміри та цілі, виконував покладені на нього службові завдання, обов'язки та повноваження в незаконно створеному правоохоронному органі.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 7 ст. 111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
ІІ. Підстави для здійснення судового розгляду у кримінальному провадженні за відсутності обвинуваченого (in absentia).
Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia) з урахуванням та дотриманням загальних засад, встановлених процесуальним законом для такого розгляду.
У судовому засіданні допит обвинуваченого ОСОБА_5 не здійснювався через проведення судового розгляду в порядку спеціального судового провадження на підставі ч. 3 ст. 323 КПК України, при цьому обвинувачений викликався до суду через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження шляхом розміщення оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області, однак у судове засідання не з'явився.
Стороною обвинувачення та судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
Процедура заочного судового розгляду не є деталізованою процесуальним законом, не має тривалої історії застосування у судовій практиці, а тому суд виходив із загальних засад кримінального провадження.
До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань.
При цьому згідно з ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
Так, за змістом ч. 3 ст. 323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, тимчасово окупованою територією є вся територія Великокопанівської сільської територіальної громади Херсонського району Херсонської області. На сьогодні АТ «Укрпошта» не здійснює свою господарську діяльність на території України, які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), у зв'язку з чим надсилання судом судових викликів засобами поштового зв'язку на адресу проживання обвинуваченого ОСОБА_5 : АДРЕСА_1 , є неможливим.
Водночас за змістом ч. 8 ст. 135 КПК України передбачено, що повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
Вказані положення кримінально-процесуального закону судом були дотримані.
Так, у газеті «Урядовий кур'єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення із повісткою про виклик до суду ОСОБА_5 у підготовчі судові засідання на 07.09.2023 об 11:00 годині, 09.10.2023 об 11:45 годині, 27.11.2023 об 11:45 годині, 16.01.2024 о 10:00 годині, 04.03.2024 о 10:00 годині, 18.03.2024 о 13:30 годині, 18.04.2024 о 10:30 годині, 08.05.2024 о 10:00 годині та судові засіданні, призначені на 30.05.2024 о 10:00 годині, 17.06.2024 о 10:00 годині, 01.07.2024 о 10:00 годині, 22.07.2024 о 13:10 годині, 23.09.2024 о 10:00 годині, 25.09.2024 о 10:30 годині, 07.10.2024 об 11:00 годині до Херсонського міського суду Херсонської області. Також повістки про виклик в судові засідання були направлені для опублікування на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та були вручені захиснику обвинуваченого ОСОБА_4 .
Крім того, повідомлення про виклик до суду обвинуваченого ОСОБА_5 були опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області.
Зважаючи на правила ст. 42, 135 КПК України, дотримання прав особи, яка тимчасово не проживає за місцем реєстрації або переховується від органів досудового розслідування, полягає не в обов'язку інших осіб, якими отримано процесуальний документ, призначений для неї, повідомити про надходження процесуального документу, а в тому, що про наявність цих процесуальних документів особа може дізнатися не тільки від правоохоронних органів чи суду, а й з інших, доступних для неї джерел.
Відповідно до ч. 5 ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
Так, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 28.06.2023 постановлено про здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №22023230000000202 від 21.04.2023.
Під час досудового розслідування повістки про виклик ОСОБА_5 та повідомлення про підозру публікувалися в засобах масової інформації у газеті «Урядовий кур'єр», на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Постановою старшого слідчого слідчого відділу УСБУ в Херсонській області від 21.04.2023 ОСОБА_5 оголошено в розшук.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 49 КПК України суд зобов'язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог ст. 52 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. В інших випадках обов'язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні, серед іншого, щодо осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження, - з моменту прийняття відповідного процесуального рішення (п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК України).
Стосовно ОСОБА_5 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК України участь захисника у цьому кримінальному провадженні є обов'язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.
Так, постановою старшого слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Херсонській області від 08.04.2023 постановлено про залучення захисника до участі у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 через Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській та Миколаївській областях.
Згідно доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській та Миколаївській областях від 08.04.2023 №014-140000520 захисником ОСОБА_5 було призначено адвоката ОСОБА_7 (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю від 28.08.2017 №001205).
На підставі ухвали Херсонського міського суду від 07.09.2023 для здійснення захисту ОСОБА_5 залучено захисника ОСОБА_4 (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю №237/234 від 28.02.2003).
Також, ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 08.05.2024 задоволено клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 .
На виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України копії процесуальних документів направлялись захиснику, який крім того був обізнаний з матеріалами кримінального провадження. Будь-які клопотання від підозрюваного на стадії досудового розслідування та обвинуваченого на стадії судового розгляду на адресу суду не надходили.
Враховуючи наведене та з урахуванням здійснення у даному кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування і спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення було дотримано всіх можливих передбачених КПК заходів та способів повідомлення ОСОБА_5 , щоб забезпечити останньому можливість безпосередньо та через призначеного захисника реалізовувати права підозрюваного на стадії досудового розслідування та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
Захисник обвинуваченого, який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській областіне заперечував щодо розгляду даного кримінального провадження в порядку спеціального судового провадження та здійснював активні дії, спрямовані на захист ОСОБА_5 : приймав участь у дослідженні доказів, виступав у дебатах та просив ухвалити законне рішення.
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України) суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого, як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених законом.
ІІІ. Позиція учасників кримінального провадження.
Прокурор під час судових дебатів просив визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення згідно пред'явленого обвинувачення за ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 15 (п'ятнадцять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, займатися правоохоронною діяльністю або органах, що надають публічні послуги на строк 15 (п'ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна. Речові докази у кримінальному провадженні відсутні, цивільні позови не заявлялися, судові витрати відсутні. Запобіжний захід до вступу вироку у законну силу не змінювати та залишити у вигляді тримання під вартою.
Захисник просив суд ухвалити законне рішення на підставі наявних доказів.
IV. Докази, досліджені судом на підтвердження обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Вина ОСОБА_5 у вчиненні поставленого йому у провину кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується наступними показами свідків, допитаних в ході судового засідання.
Допитана в судовому засіданні в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_8 пояснила, що на момент окупації 24.02.2022 до моменту деокупації м. Херсон 11.11.2022 знаходилася в м. Херсоні за місцем свого проживання. З 24.02.2022 по 22.06.2022 була діючим працівником Національної поліції України, займала посаду старшого оперуповноваженого Управління карного розшуку ГУНП в Херсонській області, була звільнена. З 23.06.2022 по 12.09.2022 займала посаду у незаконному правоохоронному органі, а саме з 23.06.2022 по 30.06.2022 була інспектором кадрового забезпечення експертно-криміналістичного центру ГУМВД Херсонської області. З 30.06.2022 по 19.07.2022 займала посаду начальника кадрового забезпечення експертно-криміналістичного центру ГУМВД Херсонської області. З 19.07.2022 по 12.09.2022 займала посаду заступника начальника Управління по роботі з персоналом ГУМВД Херсонської області. В травні 2022 року окупаційна влада (адміністрація) видала розпорядження щодо створення незаконного правоохоронного органу по всій території Херсонської області, назва якого була Головне управління Міністерства внутрішніх справ Херсонської області, до нього входили: Головне управління МВД в Херсонській області, райвідділи у м. Херсоні (Суворовський, Корабельний, Дніпровський) та інші райвідділи, які працювали до моменту окупації м. Херсон, тобто якщо це було ОСОБА_9 відділення поліції, то стало ОСОБА_9 районний відділ ГУМВД, які виконували правоохоронні функції. Були списки керівників, але прізвища тих, хто очолив ОСОБА_10 свідок не пам'ятає, так само як і не пам'ятає когось з числа працівників вказаного відділу поліції. Також свідок зазначила, що до кола її обов'язків входило перевірка наказів по особовому складу, тобто призначення, переведення, звільнення, відпустки та здійснення статистичної звітності для керівництва. Її безпосереднім керівником та начальником Управління по роботі з персоналом був ОСОБА_11 . 25.11.2022 за адресою проживання свідка було проведено обшук, в ході якого свідок добровільно видала ноутбук та флеш-носій, на якому зберігалася службова інформація під час здійснення її працевлаштування в незаконному правоохоронному органі. Також було видно мобільний телефон, в якому були російські номери працівників та деякі фото працівників експертно-криміналістичного центру. На флеш-носії були накази на призначення та звільнення працівників за період з кінця травня 2022 року до початку вересня 2022 року. Крім того, там знаходилися таблиці щодо формування особового складу ГУМВД Херсонської області по всій області. У вказаних таблицях вказувалися прізвище, ім'я, по батькові, посада, паспортні дані, дати народження, номера телефонів працівників. Вказані таблиці створювалися інспекторами кадрового забезпечення по роботі з персоналом та вони відповідають оригіналам. З обвинуваченим ОСОБА_5 особисто не знайома, його не пам'ятає, які функціональні обов'язки він виконував не може сказати. Коли надала вала покази під час досудового розслідування можливо по документам та пред'явленим фото і пам'ятала, але особисто з обвинуваченим не спілкувалася та вказану особу не пам'ятає. Також зазначила, що посаду в органі окупаційної влади зайняла не добровільно.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 (зміна прізвища відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ) суду пояснила, що знайома з обвинуваченим ОСОБА_5 . З травня 2022 року свідок проживала в м. Олешки. ОСОБА_5 є знайомим її подруги, але особисто з ним не знайома, знає його по місту як місцевого жителя. Один раз бачила ОСОБА_13 на місцевому центральному ринку в м. Олешки, де він разом з ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , будучи одягненими у поліцейську форму, ходили зі зброєю та змушували місцевих жителів, які тримали там бутіки переоформляти документи на російські, оскільки на той час окупаційна влада вже змушувала платити податки. У поліцейській формі бачила ОСОБА_5 на початку серпня 2022 року, форма була синього кольору з російськими прапорами. Крім цього, бачила ОСОБА_5 декілька раз біля райвідділу поліції, коли проходила повз. З м. Олешки свідок виїхала 14.09.2022.
Окрім показань свідків, винуватість ОСОБА_5 також підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:
-витягом з ЄРДР по кримінальному провадженню №22023230000000202 від 21.04.2023, який підтверджує факт внесення відомостей до ЄРДР з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 7 ст. 111-1 КК України та коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 добровільно вступив до незаконного правоохоронного органу, створеного окупаційними військами РФ на тимчасово окупованій території Херсонської області та зайняв посаду «полицейского комендантского взвода Алешковского районного отделения полиции Главного управления МВД;
-рапортом старшого оперуповноваженого ВОР Херсонського управління ДВБ НП України від 09.08.2022, відповідно до якого Херсонським управлінням ДВБ НП України при проведенні оперативно-розшукових заходів слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні отримано інформацію відносно мешканців м. Олешки та Олешківської ОТГ, які перейшли на бік окупаційної влади, добровільно зайняли посади в незаконно створеному органі «Алешковского ОВ УМВД» та у співпраці з нею здійснюють інформаційну діяльність на підтримку дій держави-агресора. На посаду дільничного офіцера поліції у вказаному незаконно створеному органі добровільно пішов працювати мешканець с. Великі Копані ОСОБА_5 ;
- протоколом огляду від 25.08.2022 з доданим DVD-R диском до нього та додатками, згідно з яким за участі спеціаліста об'єктом огляду є інформаційний ресурс «Telegram», на якому виявлено фотографії ОСОБА_5 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . За посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 » виявлено новину під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з описом новини «Вручение компьютеров и ноутбуков сотрудникам Алешковского ВО УМВД». При огляді фотоматеріалів вказаної статті виявлено фотографії із зображенням ОСОБА_5 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 ;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімком від 26.09.2022, відповідно до якого свідок ОСОБА_12 впізнала чоловіка, зображеного на фото №3 як ОСОБА_5 , який працює в незаконно створеному правоохоронному органі поліції в м. Олешки та займає посаду дільничний офіцер поліції;
-протоколом огляду від 26.09.2022, згідно з яким за участі свідка ОСОБА_12 об'єктом огляду є Інтернет ресурс «Telegram» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 », на якому 29.07.2022 об 11:05 годині було розміщено новину в публічній групі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з описом новини « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та на одному зі знімків свідок ОСОБА_12 впізнала особу, зазначену на фото №3 як чоловіка на ім'я ОСОБА_18 , який приблизно в серпні 2022 року в м. Олешки на території «Центрального ринку» в поліцейській формі зі зброєю ходив по приватним підприємцям та примушував переоформлювати документи та підприємства в ВГА;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімком від 09.10.2022, відповідно до якого свідок ОСОБА_19 впізнав чоловіка, зображеного на фото №3 як ОСОБА_5 , який працює в незаконно створеному правоохоронному органі поліції в м. Олешки та займає посаду дільничний офіцер поліції;
-протоколом огляду від 09.10.2022, згідно з яким за участі свідка ОСОБА_19 об'єктом огляду є Інтернет ресурс «Telegram» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 », на якому 29.07.2022 об 11:05 годині було розміщено новину в публічній групі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з описом новини « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та на одному зі знімків свідок ОСОБА_19 впізнав особу, зазначену на фото №3 як чоловіка на ім'я ОСОБА_18 , який приблизно на початку серпня 2022 року в м. Олешки на території «Центрального ринку» в поліцейській формі зі зброєю ходив по приватним підприємцям та примушував переоформлювати документи та підприємства в ВГА;
-протоколом огляду від 04.04.2023, згідно з яким об'єктом огляду є додаток до супровідного листа Головного слідчого управління Служби безпеки України від 02.03.2023 за вихідним №6/2307, який представляє собою паперовий конверт сірого кольору з надписом «Додаток до вих.№6/2307 від 02.03.2023», в якому знаходиться CD-R диск. При завантаженні зазначеного диску та перегляді вмісту файлів та папок виявлено папку з назвою «Приказ 06.07.2022 )))))).doc», який міститься в папці «ИЮЛЬ 2022», вказаний файл представляє собою документ з вмістом « ІНФОРМАЦІЯ_5 , приказ по личному составу от 06.07.2022 №18 л/с» на 5 аркушах, в якому зазначено про призначення на посаду «В целях нормализации и стабилизации криминогенной обстановки, обеспечения законности и правопорядка на территории Херсонской области НАЗНАЧИТЬ: АВДАЛОВА ОСОБА_20 на должность временно исполняющего обязанности полицейского комендантского взвода Алешковского районного отделения полиции Главного управления МВД Херсонской области с 06.07.2022. Основание: заявление ОСОБА_5 от 30.06.2022» в нижній частині документу міститься надпис «Начальник генерал-майор полиции ОСОБА_21 ». В подальшому, в ході аналізу та перегляду вмісту файлів та папок виявлено файл з назвою «сотрудники на 5.09.xlsx», при завантаженні якого вбачається, що він складається з таблиць, у вкладках «сотрудники, уволены, кандидаты, хлам». При перегляді вкладки «сотрудники» в таблиці під порядковим номером 141 виявлено відомості стосовно ОСОБА_5 з зазначенням номера реєстрації особової справи, дати народження, серії та номера ДУЛ УКР, ідентифікаційного коду, посади - «полицейский комендантского взвода Алешковского РОП ГУ МВД», дати прийому - «06.07.2022», підрозділу - «Алешковский МО».
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначений КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, надано не було.
Одночасно слід зазначити, що суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, інші матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення, оскільки за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними процесуальними особами.
V. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.
Відповідно до вимог ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 - «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» («Kobets v. Ukraine») (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» («Avsar v. Turkey»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Так, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні наведені вище письмові докази та покази свідків та надавши їм належну правову оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, враховуючи, що показання свідків є послідовними, відповідають іншим обставинам справи та підтверджуються дослідженими письмовими доказами, які, на думку суду, є належними та допустимими, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає. Перелічені вище джерела інформації, отримані з телеграм-каналів, Інтернет ресурсів суд оцінює за правилами документа (ст. 99 КПК України), а відомості, що вони містять, визнає належними та допустимими. Враховуючи цілковиту узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв'язок за часом та характером подій, суд визнає наведені та проаналізовані вище документовані дані достовірними доказами обвинувачення, на підставі яких суд приймає рішення у справі. Жодної із передбачених законом обставин для визнання зазначених доказів недопустимими судом не констатовано та в ході кримінального провадження не встановлено, як і порушень фундаментальних прав і свобод обвинуваченого ОСОБА_5 , гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, при проведенні досудового розслідування та збиранні і оформленні доказів стороною обвинувачення.
Положеннями ст. 62 Конституції України передбачено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні серед іншого підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат. Відповідно до змісту статті 92 КПК України, обов'язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна встановити об'єктивну істину та на неї покладається обов'язок доказування, доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.
За викладених підстав суд дійшов до висновку, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України в об'ємі пред'явленого обвинувачення, надані докази суд визначає допустимими доказами, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України, будь-яких порушень вимог діючого законодавства під час руху кримінального провадження не встановлено.
За викладених обставин, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, суд, оцінивши сукупність зібраних доказів, які єналежними та допустимими, узгоджуються між собою, ставити їх під сумнів підстав немає та доводять факт вчинення обвинуваченим протиправних дій, а також за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.
VI. Призначення покарання.
Суд при призначенні покарання має враховувати дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання у відповідності до вимог статей 50, 65 КК України має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Так у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» визначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на грунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю
злочину, відшкодували завдані збитки тощо. Тобто, суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України та такі злочини є найбільш суспільно небезпечними посяганнями, дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є громадянином України, згідно довідки (характеристики) за час проживання на адміністративній дільниці Херсонського району Великокопанівської ОТГ на обліку в Відділенні поліції №2 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області не перебуває, до адміністративної відповідальності впродовж року не притягувався, за місцем мешкання характеризується опосередковано.
Обставин, що пом'якшують покарання судом не встановлено. Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Враховуючи викладене, думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з позбавленням права обіймати певні посади на строк 15 років та з конфіскацією майна та захисника, який просив ухвалити законне рішення, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 7 ст. 111-1 КК України, у вигляді позбавлення волі, обмежень для призначення якого з огляду на вимоги ст. 63 КК України не вбачається, а також з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах та займатися діяльністю, пов'язаною з наданням публічних послуг, з конфіскацією всього належного йому майна, що на думку суду буде відповідати принципам та меті призначення покарання, що відповідатиме завданням та цілям кримінального покарання і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю є обов'язковим додатковим покаранням, передбаченим санкцією частини 7 статті 111-1 КК України.
Відповідно до ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Санкцією частини 7 статті 111-1 КК України передбачена можливість застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
Підстав для застосування статей 69 та 75 КК України в даному кримінальному провадженні не встановлено.
VІІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 28.06.2023 відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який до затримання обвинуваченого та приведення вироку до виконаннясуд вважає за доцільне залишити без змін.
Строк додаткового покарання слід обчислювати відповідно до ч. 3 ст. 55 КК України.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 у вигляді позбавлення волі слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання.
Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.
Речові докази та витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст. 297-1, 323, 368, 373, 374, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 (п'ятнадцять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах та займатися діяльністю, пов'язаною з наданням публічних послуг на строк 15 (п'ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 28.06.2023 - залишити без змін до затримання обвинуваченого та приведення вироку до виконання.
Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з дня його фактичного затримання.
Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади ворганах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах та займатися діяльністю, пов'язаною з наданням публічних послуг, обчислювати з моменту відбуття ОСОБА_5 основного покарання.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику обвинуваченого, якому вручались всі процесуальні рішення у цьому провадженні на підставі ч. 2 ст. 297-5 КПК України, та з урахуванням положень ч. 4 ст. 46 КПК України про те, що захисник користується процесуальними правами обвинуваченого, захист якого він здійснює. Також копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати обвинуваченому.
Повідомлення про ухвалений вирок опублікувати на офіційному веб-сайті суду, в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, де і здійснювались публікації повісток про виклик обвинуваченого протягом всього судового розгляду.
Суддя: ОСОБА_1