09 жовтня 2024 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду в складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні надані матеріали справи у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 12024262020003487 від 13 вересня 2024 року, за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівців від 01 жовтня 2024 року, -
Цією ухвалою клопотання слідчого СВ Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 - задоволено.
Застосовано до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Кельменецького району Чернівецької області, проживаючого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, раніше судимого вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06.08.2024 року за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років, з іспитовим строком один рік; підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Чернівецькій слідчий ізолятор» на строк до 15 години 28 листопада 2024 року.
Одночасно для забезпечення належного виконання обов'язків, передбачених КПК України, визначено ОСОБА_6 заставу в розмірі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_6 , обов'язки, передбачені пунктами 1-3 ч. 5 ст. 194 КПК України.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням
ЄУНСС: 725/9325/24 Слідчий суддя: ОСОБА_9
Номер провадження: 11-сс/822/303/24 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, підозрюваний ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, з якої вбачається, що він просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати йому запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема у виді домашнього арешту або особистого зобов'язання.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що наведені в клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є лише припущенням сторони обвинувачення, які жодним чином не підтверджені.
Вважає, що зазначивши в клопотанні, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним відповідних процесуальних обов'язків, слідчий цей висновок ніяк не обґрунтував, а суд це питання взагалі залишив без уваги, що є суттєвим порушенням вимог кримінально-процесуального закону.
Вказує, що застосовуючи до ОСОБА_6 найсуворіший запобіжний захід, суд не врахував, що він прибув добровільно до суду, те, що він є військовозобов'язаним та перебуває на лікуванні, у зв'язку із отриманими на Сході нашої країни пораненнями та контузією.
Від інших учасників судового розгляду апеляційних скарг та заперечень не надходило.
Не надходила на адресу апеляційного суду і особиста заява від підозрюваного ОСОБА_6 про бажання бути присутнім при апеляційному розгляді його апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, позицію прокурора ОСОБА_5 , який просив ухвалу районного суду, як законну залишити без змін, а апеляційну скаргу підозрюваного, як необґрунтовану без задоволення, дослідивши матеріали провадження, вивчивши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , включаючи наявні матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, в рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по вказаних матеріалах, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно вимог п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що органи досудового слідства підозрюють ОСОБА_6 у вчиненні умисного, корисливого, тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого в умовах воєнного стану, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 (п'яти) до 8 (восьми) років, а в матеріалах справи є достатньо доказів для його обґрунтованої підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Із врахуванням вищенаведеного та вимог п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя виніс законне та обґрунтоване рішення, обравши ОСОБА_6 саме такий запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою.
А тому, на думку колегії суддів, необґрунтованими є посилання у апеляційній скарзі підозрюваного на те, що ухвала слідчого судді є незаконною.
Що стосується ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та зазначених в клопотанні слідчого, то колегія суддів вважає, що їх наявність доведена матеріалами кримінального провадження.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.
Запобіжний захід обирається з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
До того ж, ОСОБА_6 ніде офіційно не працює, тобто не має постійного та законного джерела доходу, не є особою похилого віку, без будь-яких фізичних чи психічних вад, не містять матеріали справи підтвердження про наявність на його утриманні дітей, а тому із урахуванням вищенаведених обставин, колегія суддів приходить до обґрунтованого висновку про те, що слідчим суддею було вірно враховано усі ці обставини і вірно зроблено висновок про наявність ризиків, що підозрюваний, перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та санкцію інкримінованої статті і безальтернативний вид покарання. При цьому, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі, рішення у справах: «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року, «Ілійков проти Болгарії»; вчинити інше кримінальне правопорушення (враховуючи останню судимість підозрюваного, його схильність до вчинення протиправних дій, та з огляду на те, що останній не має постійного джерела доходів).
Наведені вище докази, на думку колегії суддів, свідчать про те, що будь-які інші запобіжні заходи, окрім як тримання під вартою, не зможуть запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України та зазначених у клопотанні слідчого.
Посилання апелянта на те, що він є військовозобов'язаним, не є достатньою підставою для застосування до нього іншого запобіжного заходу, аніж фактично обраний.
Прохання підозрюваного в поданій апеляційній скарзі про застосування до останнього запобіжного заходу не пов'язаного з утриманням під вартою, є необґрунтованим, оскільки слідчим суддею, при обранні основного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
До того ж, слідчим суддею було визначено альтернативу запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою - заставу, в межах передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Судова колегія апеляційного суду погоджується із визначеним розміром застави та вважає суму застави, такою, яка буде дисциплінувати і мотивувати підозрюваного виконувати покладені на нього обов'язки, а також зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановленні слідчим суддею, і з існуванням яких погоджується апеляційний суд.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що підозрюваному обґрунтовано обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави у відповідності до вимог ч. 4, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Підстав для зміни підозрюваному, обраного запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкоджали прийняттю у даному кримінальному провадженні законного та обґрунтованого рішення, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 422, 423 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_10 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівців від 01 жовтня 2024 року, якою клопотання слідчого, погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задоволено та застосовано до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор» терміном до 15 години 28 листопада 2024 року, із визначенням застави, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: Судді:
_____________ _______________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3