Справа № 642/162/23 Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/439/24 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: Крадіжка
03 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду у м.Харків апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_7 на вирок Ленінського районного суду м.Харкова від 20 жовтня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному 17 листопада 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221220001203, за обвинуваченням
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Кегичівка, Кегичівського району, Харківської області, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , неодноразово судимого, останній раз: 12 грудня 2018 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.263, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Звільненого 06 травня 2022 на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 28 квітня 2022 року умовно-достроково на невідбутий строк 4 місяці 12 днів,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Федорівка Бахмутського району, Донецької області, не працюючого, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, -
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини:
Вироком Ленінського районного суду м.Харкова від 20 жовтня 2023 року засуджено:
- ОСОБА_10 за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- ОСОБА_9 за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 4 місяці.
Цим же вироком цивільний позов АТ «Укртелеком» в особі Харківської філіїзадоволено частково. Стягнуто з обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на користь АТ «Укртелеком» в особі Харківської філії на відшкодування матеріальної шкоди солідарно 8255 гривень 32 копійок.
Стягнуто з обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчих експертиз в розмірі 1132 грн. 62 коп., по 566 грн. 31 коп. з кожного.
Згідно з вироком суду, 17 листопада 2022 року приблизно о 08:40 год. ОСОБА_9 разом з ОСОБА_10 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_5 , вступивши у злочинний зговір щодо таємного викрадення кабелів електрозв'язку, після чого діючи в умовах воєнного стану за попередньою змовою, спільно через незачинені двері проникли до підвалу за вищевказаною адресою, яке є місцем призначення зберігання комунікацій, звідки за допомогою заздалегідь підготовленого канцелярського ножа та ножа із зубцями, принесеним з собою в темно-синьому рюкзаку, шляхом розпилу, таємно викрали кабель електрозв'язку торгової марки «ТППеп 100x2x0,5» довжиною 43,76 метри, що належить АТ «Укртелеком», вартість якого складає - 8255 гривень 32 копійок. Свій злочинний намір ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до кінця не довели з причин, які не залежали від їхньої волі, оскільки виконавши усі дії, які вони вважали необхідними для доведення злочину до кінця, їх було затримано з викраденим майном працівниками поліції УПП в Харківській області.
Своїми злочинними діями ОСОБА_9 , діючи повторно, у співучасті з ОСОБА_10 вчинили закінчений замах на викрадення майна АТ «Укртелеком» та спричинили матеріальну шкоду на загальну суму 8255 грн. 32 коп.
В судове засідання представник потерпілого АТ «Укртелеком» ОСОБА_11 не з'явилася та надала до суду заяву з проханням апеляційний розгляд провести без їх участі.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
Обвинувачений ОСОБА_10 в апеляційній скарзі просить оскаржуваний вирок щодо нього змінити в частині призначеного покарання та призначити йому покарання із застосуванням вимог ст.69, 75 КК України.
В обґрунтування посилається на те, що він не судимий, має постійне місце проживання, де мешкає разом з цивільною дружиною, вину визнав частково, оскільки він не знав, що за даний вчинок є кримінальна відповідальність.
Водночас, подав клопотання з проханням застосувати до нього Закон України №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який 09 серпня 2024 року набув чинності.
Захисник ОСОБА_7 в апеляційній скарзі змінивши її доводи просить скасувати вирок Ленінського районного суду м.Харкова від 20 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_9 та призначити новий розгляд кримінального провадження щодо нього у тому ж суді першої інстанції.
В обґрунтування посилається на те, що в ході судового розгляду вина обвинуваченого ОСОБА_9 встановлена не була, належних та допустимих доказів, наданих стороною обвинувачення, які доводять поза розумним сумнівом вину ОСОБА_9 , надано не було.
Вказує на відсутність у ОСОБА_9 умислу на заволодіння чужим майном та корисливого мотиву.
Зазначає, що матеріали кримінального провадження не містять жодного належного та допустимого доказу, що саме ОСОБА_9 відрізав дроти та намагався їх викрасти. Відсутні такі докази, як фото, відео чи негласні слідчі дії, а є лише припущення, які базуються на показах свідків, які є співробітниками поліції та обвинуваченого ОСОБА_10 , який підтвердив факт перебування його та ОСОБА_9 на місці, де вони були затримані.
Водночас зазначає про необхідність застосування ст.17 КК України - інституту добровільної відмови від вчинення злочину, оскільки ОСОБА_9 з власної волі відмовився від вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 КК України, та він спав там, де його було затримано працівниками поліції.
Вказує, що сам факт виявлення у обвинуваченого викраденого майна не доводить самого факту крадіжки.
Окрім цього, зазначає, що кваліфікація «вчинення крадіжки в умовах воєнного стану» не може бути застосована, оскільки стороною обвинувачення не надано доказів, що обвинуваченими було скоєно крадіжку саме з використанням умов воєнного стану.
Обвинувачений ОСОБА_9 в апеляційній скарзі просить вирок Ленінського районного суду м.Харкова від 20 жовтня 2023 року щодо нього скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження щодо нього у тому ж суді першої інстанції.
Під час апеляційного розгляду повторно: допитати свідків - працівників АТ «Укртелеком» та поліції; дослідити (переглянути) відео допиту свідків.
В обґрунтування посилається на відсутність в його діях складу кримінального правопорушення.
Також зазначає, що суд необґрунтовано послався на покази представника потерпілого ОСОБА_12 , оскільки він подав заяву про розгляд справи без його участі та не був допитаний судом.
Посилається на те, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні його клопотання про повторне дослідження речового доказу - кабелю довжиною 42 м., оскільки органом досудового розслідування зазначено, що вилучено один відрізок кабелю довжиною 42 м., а стороною обвинувачення було надано речовий доказ, який складався з двох відрізків кабелю невідомої довжини, які не відповідають відрізам кабелю, які були вилучені у ОСОБА_10 . Вказує, що речовий доказ не відповідає опису, та не підтверджує його причетності до злочину.
Суд не взяв до уваги покази ОСОБА_10 про те, що відрізки кабелю вони побачили після того, як увійшли до підвалу. Саме ОСОБА_10 запропонував взяти відрізки кабелю з собою, на що ОСОБА_9 відмовився. Після того, як ОСОБА_9 заснув, ОСОБА_10 вирішив забрати ці відрізки кабелю собі, оскільки у нього була вагітна дружина та йому бракувало коштів. Так само ОСОБА_10 пояснював й співробітникам поліції при їх затриманні.
Також вказує на те, що судом не розглянуто версію, що вказаний злочин могли вчинить інші особи.
Судом не було взято до уваги, що стороною обвинувачення не призначено експертизи на встановлення, що саме інструментами ОСОБА_10 було відрізано кабель. Крім того, не доведено його відношення до рюкзака та інструментів, які належать ОСОБА_10 .
Просить врахувати, що під час допиту свідки пояснювали, що вони не бачили, що б обвинувачені робили якісь противоправні дії.
Окрім цього, вказує, що судом необґрунтовано не взято до уваги те, що він не міг в час вчинення злочину знаходитись у зазначеному підвалі, оскільки стосовно нього в цей час поліцейським складався протокол про порушення ПДР.
Посилається на те, що в показах свідків маються неточності.
Просить врахувати, що на його одязі не було виявлено слідів металу (іржи), а тільки бруд - пісок та глина.
В доповненнях до апеляційної скарги зазначає, що при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження, він був позбавлений можливості ознайомитись з технічним записом судових засідань, оскільки вони були пошкоджені. У зв'язки з чим він позбавлений був можливості надати додаткові пояснення.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор в судовому засіданні просила апеляційні скарги захисника ОСОБА_7 та обвинувачених ОСОБА_9 і ОСОБА_10 залишити без задоволення, а вирок суду без змін.
Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник в судовому засіданні вимоги апеляційних скарг підтримали в повному обсязі, наполягали на їх задоволенні, просили вирок скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження у тому ж суді першої інстанції,
Обвинувачений ОСОБА_10 та його захисник в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_10 підтримали в повному обсязі та наполягали на її задоволенні.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинувачених та їх захисників на підтримку апеляційних скарг, зваживши на доводи прокурора, обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів, з урахуванням положень ст.404 КПК України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги, дійшла наступного висновку.
Мотиви суду
Відповідно до ч.3 ст.404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року по справі №676/5972/17, незгода з оцінкою певних конкретних доказів судом першої інстанції не є підставою для їх повторного дослідження в суді апеляційної інстанції.
Таким чином, оскільки обвинуваченим ОСОБА_9 та його захисником у своєму клопотанні не зазначено у чому виразилася неповнота дослідження судом першої інстанції доказів чи які порушення були допущені при їх дослідженні, тому клопотання про повторне дослідження доказів колегією суддів залишено без задоволення.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з вимогами ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Надаючи оцінку доводам апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника про недоведеність вини ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, колегія суддів зазначає наступне.
Проаналізувавши матеріали справи, а також зміст оскаржуваного вироку, колегія суддів дійшла висновку, що винуватість ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, повністю та об'єктивно підтверджується дослідженими у ході судового розгляду доказами, які, в свою чергу, є належними, достовірним і допустимими, а також взаємодоповнюючими, та при їх системному аналізі, достатніми для вирішення кримінального провадження.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, під час судового розгляду судом першої інстанції було допитано та надано об'єктивну оцінку показанням, а саме:
-показанням самого обвинуваченого ОСОБА_9 , який в судовому засіданні пояснив, що17 листопада 2022 року вранці він зустрівся з ОСОБА_10 та в подальшому зайшли до відкритого підвалу за адресою АДРЕСА_5 , де побачили відрізаний електрокабель та декілька обрізків від нього. ОСОБА_10 запропонував почистити кабель від обмотки, забрати та здати на його металобрухт. У нього був лише гаманець та телефон, а у ОСОБА_10 - рюкзак з інструментами (ніж з зубцями та канцелярський ніж).
- показанням обвинуваченого ОСОБА_10 , який в судовому засіданні пояснив, що 17 листопада 2022 року вранці він зустрівся з ОСОБА_9 в подальшому зайшли до відкритого підвалу за адресою АДРЕСА_5 , де побачили вже обрізаний кабель довжиною приблизно 43 метри та шматки кабеля біля нього. Він хотів почистити обмотку шматків кабелю, оскільки хотіли їх забрати. ОСОБА_9 сказав, що за це може бути жорстке покарання. Після того, вони випили пляшку горілки і заснули, а в подальшому їх розбудили співробітники ОСОБА_13 та працівники поліції. Що він відповідав поліцейським не пам'ятає. В його рюкзаку були інструменти: канцелярський ніж та ніж з зубцями, які він використовував на ринку ОСОБА_14 при монтажі. Шматки кабелю в підвалі будинку чистив він.
- показам представника потерпілого ОСОБА_12 про те, що 17 листопада 2022 року вранці на пульт диспетчера було отримано інформацію про пошкодження кабельної мережі, оскільки вона знаходиться під охоронною сигналізацією. На об'єкт за адресою: АДРЕСА_5 було направлено бригаду кабельників-спаювальників під керівництвом ОСОБА_15 , а також викликано патрульну поліцію. ОСОБА_16 з патрульною поліцією виявила у підвалі двох осіб, які розрізали кабель на шматки та знімали ізоляцію.
- показам свідка ОСОБА_17 , який в судовому засіданні показав, що працює в патрульній поліції і під час знаходження на службі в листопаді 2022 р. в денний час доби на службовий планшет надійшло повідомлення з « ОСОБА_13 » щодо крадіжки кабелів з підвалу будинку за адресою: АДРЕСА_5 . По приїзду їх зустріли працівники «Укртелекому», які пояснили, що виявили крадіжку кабелів з підвалів будинку, та привели до приміщень, де були виявлені ушкоджені та відрізані кабелі. В будинку було два входи у підвали. У другому підвалі також було встановлено викрадення кабелю та виявлено двох молодих чоловіків, один з яких лежав на трубі, а іншій сидів у кутку. Поруч з зазначеними особами знаходився рюкзак та інструменти (пласкогубці і ножі). При спілкуванні з зазначеними особами, яких він впізнав у судовому засіданні, було з'ясовано, що вони прийшли викрасти данні кабелі. Після того була викликана слідчо-оперативна група і були виявлені в одному приміщенні підвалу приблизно 50 м. викрадених кабелів, а в другому - відрізані кабелі частинами.
- показам свідка ОСОБА_18 , згідно яких приблизно в листопаді 2022 р. він працював в екіпажі патрульної поліції і в день на службовий планшет надійшло повідомлення з « ОСОБА_13 » щодо крадіжки кабелів з підвалу будинку по АДРЕСА_5 . По приїзду з працівниками «Укртелекому» вони обстежили приміщення підвалу будинку де побачили відрізані кабелі. Потім співробітники « ОСОБА_13 » зазначили, що в іншій частині будинку в підвалі є також пошкодження кабелів. Його напарник з працівниками «Укртелекому» пішли до іншого приміщення, а він зробив фото пошкоджень на службовий планшет та відправив їх до відділку. В подальшому йому зателефонував напарник, який зазначив, що в іншому приміщенні підвалу виявлено 2-х осіб. Він прийшов до другого приміщення та викликав слідчо-оперативну групу, після чого вони з напарником охороняли місце події та встановлювали анкетні данні двох хлопців. Громадяни, яких він впізнав у судовому засіданні, надали свої дані, зазначили, що пошкодили кабелі, оскільки потрібно годувати сім'ю і у одного хлопця дружина була вагітна. Поряд з зазначеними хлопцями був рюкзак, канцелярський ніж та куски дротів. Працівники «Укртелекому» повідомили, що було викрадено приблизно 150 м. кабелю.
-показам свідка ОСОБА_15 , який в судовому засіданні пояснив, що працює інженером АТ «Укртелекому», 17 листопада 2022 року після 9 год. йому зателефонував диспетчер, який повідомив про спрацювання охоронної сигналізації кабелів. З бригадою кабельників вони здійснили огляд траси проходження даного кабелю, де було виявлено в одній частині підвалу пошкодження, а в другій вирізання кабелів за адресою: АДРЕСА_6 . Він повідомив про це диспетчера та здійснив виклик поліції. З патрульною поліцією вони здійснили фотографування відсутності кабелю в одній частині підвалу, потім перейшли в іншу половину, де на підлозі виявили шматки кабелю. Крім того, у вказаному приміщенні знаходились невідомі хлопці у брудному одязі, поряд з якими були якісь інструменти. Також в цьому приміщенні він бачив куски жил та оболонку кабелю. Далі він зустрічав слідчо-оперативну групу, у складі якої був дільничний інспектор. В подальшому перемірявся кабель, який був відрізаний, але залишився у підвалі і який був довжиною приблизно 40 м. Взагалі було пошкоджено в одному та другому приміщенні підвалу по 75 м. кабелю, а всього 150 м. В двох будинках стіна сумісна, а підвали різні. У одному підвалі кабелю не було, а в другому підвалі будинку кабель був відділений.
-показам свідка ОСОБА_19 , який пояснив, що працює кабельником - зварювальником в АТ «Укртелеком», 17 листопада 2022 року приблизно о 9 год. 30 хв. після спрацювання охоронної сигналізації вони виїхали бригадою за адресою: АДРЕСА_5 , де в одному з підвалів виявили відсутність кабелю зв'язку, а в іншому приміщенні підвалу виявили шматок кабелю, який лежав на землі. Інженер викликав поліцію, яким по приїзду показував місце викрадення кабелів з підвалів будинків 152 та 152 А. В одному з приміщень підвалу було виявлено двох хлопців у брудному одязі, яких він впізнав у судовому засіданні, поряд з якими лежав порізаний кабель з жилами, рюкзак та ножі, один з яких з тонким лезом. В цьому приміщенні вони також знайшли відрізаний шматок кабелю довжиною приблизно 42 м. В іншому приміщенні підвалу також були знайдені купка ізоляції від кабелю.
Обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не заперечували щодо показів вищезазначених свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_15 і ОСОБА_19 , та підтвердили їх.
Поряд з цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначені вище показання об'єктивно підтверджуються, узгоджуються та доповнюються ще й наступними доказами:
- заявою АТ «Укртелеком» від 17 листопада 2022 року до ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Х/О про спрацювання охоронної сигналізації о 08 год. 40 хв. і виявлення крадіжки кабелю ТППеп 100x2x0,5 - 75 м та кабелю ТППеп 100x2x0,5 - 75 м, при цьому затримано двох підозрюваних за адресою: АДРЕСА_5 в підвалі, що є сховищем для зберігання кабелів діючих ліній зв'язку АТ «Укртелеком», що спричинило товариству шкоду та тимчасове припинення зв'язку для 41 абонентів. (т.1 а.с.99).
- рапортом інспектора патрульної поліції ОСОБА_17 , відповідно до якого, прибувши на місце виклику в складі екіпажу 3102, було виявлено працівника Укртелекому, який повідомив, що здійснено крадіжку понад 100 метрів телефонного кабелю з підвалів буд. АДРЕСА_7 . При обстеженні підвального приміщення будинків в підвалі буд. 152-А по гарячим слідам застали двох чоловіків, а саме ОСОБА_10 і ОСОБА_9 , у яких було виявлено в рюкзаку кабелі без обмотки, останні пояснили, що кабелі вони викрали в цьому підвалі. На місце події викликано слідчо-оперативну групу(т.1 а.с.98)
-протоколом огляду місця події від 17 листопада 2022 року з ілюстративною таблицею до нього, за повідомленням «102» слідчим ОСОБА_20 в присутності понятих та представника АТ «Укртелеком» ОСОБА_15 було оглянуто підвал багатоповерхового будинку АДРЕСА_5 . Під час огляду в підвалі виявлено двох громадян, що представились як ОСОБА_10 і ОСОБА_9 , одяг яких був зі значними слідами бруду, піску та глини, біля яких знаходились три відрізки кабелю приблизно довжиною 1 метр з маркуванням ТППеп 100x2x0,5, відрізок кабелю довжиною приблизно 42 метри з маркуванням ТППеп 100x2x0,5, рюкзак синього кольору, всередині якого знаходились два ножі (канцелярський ніж жовтого кольору та кухонний ніж з рукояткою чорного кольору) та велика кількість дротів різного кольору. Рюкзак з його вмістом (велика кількість кабельних дротів різного кольору та два ножі) було вилучено до експертного пакету №1917775, а відрізок кабелю ТППеп 100x2x0,5 загальною довжиною 42 метри вилучено та опечатано бірками (т.1 а.с.103-108).
- дослідженими в судовому засіданні речовими доказами та протоколом огляду речей і документів від 06 січня 2022 року, вилучених в ході проведення огляду місця події від 17 листопада 2022 року та постановами слідчого від 18.11.2022 р. та 12.12.2022 р. визнаних речовими доказами, а саме: відрізок кабелю електрозв'язку марки «ТППеп 100x2x0,5» загальною довжиною 42 метри, чотири відрізки (мотки) кабелю довжиною по 44 см. кожен, рюкзак синього кольору, два ножі без маркування (один ніж з рукояткою чорного кольору із зубцями, другий - канцелярський з рукояткою жовтого кольору) (т.1 арк. 122-126).
Таким чином, суд першої інстанції дослідив усі обставини, які мали значення для прийняття рішення у даному провадженні, повно та всебічно перевірив зібрані під час досудового розслідування докази та дав їм кожному окремо та у сукупності належну оцінку, що вказує наведений у вироку аналіз доказів, з яким погоджується і колегія суддів та наводити її вдруге вважає недоцільним.
Посилання обвинуваченого ОСОБА_9 про те, що суд у вироку необґрунтовано послався на покази представника потерпілого ОСОБА_12 , оскільки він не був допитаний судом не є слушними, оскільки відповідно до журналу судового засідання від 28 лютого 2023 року в судовому засіданні в присутності, зокрема обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_7 був допитаний представник потерпілого АТ «Укртелеком» ОСОБА_12 , при допиті йому задавались питання у тому числі й обвинуваченим ОСОБА_9 . В цьому ж судовому засіданні, представником потерпілого, було подано цивільний позов, який був вручений всім учасникам судового розгляду (т.1 а.с.135-136 ).
Доводи обвинуваченого ОСОБА_9 , що він не міг в цей час знаходитись у зазначеному підвалі, оскільки стосовно нього в зазначений час поліцейським складався протокол про порушення ПДР, є безпідставні, оскільки доказів про фіксацію правопорушення обвинуваченим не надано і в матеріалах справи такі відомості відсутні. Поряд з цим, як убачається з витягу інформаційно-облікової бази НПУ ОСОБА_9 притягався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 та ч.1 175-1 КУпАП о 9:00 год. та о 09 год. 20 хв. 13 листопада 2022 року і до нього було застосовано адміністративне стягнення у виді попередження.
Також не є слушними доводи обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що вони в підвалі будинку побачили вже відрізані кабелі, щодо відсутності спільного умислу на крадіжку, а також покази ОСОБА_9 , що особисто крадіжки він не вчиняв, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, а саме: обвинувачені ОСОБА_9 і ОСОБА_10 були безпосередньо затримані працівники поліції та Укртелекому після вчинення замаху на викрадення майна АТ «Укртелеком» в підвалі багатоповерхового будинку АДРЕСА_5 . При цьому на обвинувачених був одяг зі значними слідами бруду, піску та глини, а поряд було виявлено відрізок кабелю довжиною приблизно 42 метри і чотири відрізки кабелю з маркуванням ТППеп 100x2x0,5, а також рюкзак синього кольору, в якому знаходились два ножі та велика кількість дротів різного кольору відрізаного кабелю.
Сукупність очевидних ознак на місці події та одязі обох обвинувачених беззаперечно вказує, що саме ці особи щойно вчинили злочин, час і місце якого зафіксовано також шляхом спрацювання охоронної сигналізації кабелів, розміщених в указаному підвальному приміщенні.
Посилання обвинуваченого ОСОБА_9 на те, що речовий доказ не відповідає опису, та суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні його клопотання про повторне дослідження речового доказу - кабелю довжиною 42 м., є безпідставним, оскільки в судовому засіданні були досліджені речові докази та протокол огляду речей і документів від 06 січня 2022 року, вилучених в ході проведення огляду місця події від 17 листопада 2022 року та постановами слідчого від 18.11.2022 р. та 12.12.2022 р. визнаних речовими доказами, а саме: відрізок кабелю електрозв'язку марки «ТППеп 100x2x0,5» загальною довжиною 42 метри, чотири відрізки (мотки) кабелю довжиною по 44 см. кожен, рюкзак синього кольору, два ножі без маркування (один ніж з рукояткою чорного кольору із зубцями, другий - канцелярський з рукояткою жовтого кольору) (т.1 арк. 122-126). При цьому будь-яких зауважень обвинувачений ОСОБА_9 не заявляв.
Також не є слушними доводи обвинуваченого ОСОБА_9 про те, що стороною обвинувачення не призначено експертизи на встановлення, що саме інструментами ОСОБА_21 було відрізано кабель, оскільки сам обвинувачений ОСОБА_10 частково визнав вину та не заперечував цього факту.
Щодо доводів апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_9 , що при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження він був позбавлений можливості ознайомитись з технічним записом судових засідань, оскільки вони були пошкоджені, у зв'язки з чим він був позбавлений можливості надати додаткові пояснення, то вони є безпідставними, оскільки всі наявні в матеріалах кримінального провадження диски відтворюються та мають чіткий і якісний запис судових засідань.
Посилання захисника ОСОБА_7 про необхідність застосування ст.17 КК України - інституту добровільної відмови від вчинення злочину, оскільки ОСОБА_9 з власної волі відмовився від вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 КК України, не є слушними та спростовуються показами зазначених свідків, в тому числі працівників поліції ОСОБА_17 та ОСОБА_18 про те, що ними в підвалі (на місці злочину) були безпосередньо виявлені обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які визнали, що прийшли саме викрасти дані кабелі, про що також об'єктивно свідчила обстановка та деталі місця вчинення злочину, зафіксовані в протоколі огляду.
При цьому, обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не заперечували щодо показів вищезазначених свідків та підтвердили їх.
Посилання захисника ОСОБА_7 про те, що кваліфікація «вчинення злочину в умовах воєнного стану» не може бути застосована, оскільки стороною обвинувачення не надано доказів, що обвинуваченими було скоєно крадіжку саме з використанням умов воєнного стану не є слушними, оскільки відповідно до правових висновків, які містяться у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 січня 2024 року, кримінальна відповідальність за ч.4 ст.185 КК України передбачена за вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного або надзвичайного стану на території, на якій він введений.
Доводи обвинувачених та захисників про те, що знайдений кабель був безхазяйним, не є слушними та спростовуються заявою про вчинення кримінального правопорушення АТ «Укртелеком» в особі Харківської філії; актом встановлення зловмисного пошкодження (крадіжки) майна; актом оцінки вартості викрадених, знищених або зловмисно пошкоджених лінійно кабельних споруд і відповідною довідкою про вартість, а також дефектним актом, датованими 17 листопада 2022 року.
Враховуючи викладене, порушень вимог ст.290 КПК України колегією суддів не встановлено, а тому суд обґрунтовано взяв до уваги та поклав в основу вироку ті докази, які були відкриті сторонам та безпосередньо досліджені у судовому засіданні.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно, з додержанням вимог ст.94 КПК України, критерію «поза розумним сумнівом» оцінив усі наявні докази, прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні злочину та цілком вірно кваліфікував їх дії саме за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, а тому доводи захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_9 в апеляційних скаргах про неповноту та неправильність судового розгляду, недоведеність вини обвинуваченого ОСОБА_9 та відсутність в його діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, не є слушними і не підлягають задоволенню.
Покарання обвинуваченому ОСОБА_9 призначено в межах санкції та правил закону України про кримінальну відповідальність.
Щодо доводів обвинуваченого ОСОБА_10 про застосування до нього Закону України від 18 липня 2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набув чинності 09 серпня 2024 року, то вони не є слушними з огляду на наступне.
Так, 09 серпня 2024 року набув чинності Закон України 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч.1 ст.51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст.51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Зі змісту вироку вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 вчинили 17 листопада 2022 року.
Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2481 грн., а 50 відсотків від його розміру, відповідно, 1240, 50 грн.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_10 і ОСОБА_9 злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.185 КК України, становив 2481 грн (1240,50?2=2481).
Як убачається з досліджених судом першої інстанцій матеріалів кримінального провадження та вироку, діями ОСОБА_10 та ОСОБА_9 було заподіяно матеріальну шкоду потерпілому АТ «Укртелеком» на загальну суму в розмірі 8255 грн. 32 коп.
Ураховуючи те, що вартість таємно викраденого ОСОБА_10 і ОСОБА_9 майна становила 8255 грн. 32 коп., тобто ця сума була більшою за розмір, до якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України відсутня кримінальна відповідальність, а саме 2481 грн, то колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних доводів ОСОБА_10 в цій частині.
Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_10 , суд першої інстанції з урахуванням вимог та обставин, передбачених статтями 50, 65-67 КК України, правових позицій, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вірно врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставини та наслідки їх вчинення, данні про особу винного, який не судимий, неодружений, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_10 , судом не встановлено.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає призначене ОСОБА_10 покарання (його вид та строк) таким, що цілком відповідає загальним засадам призначення покарання та його меті, є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів, відповідає вимогам ст.50, 65 КК України, є пропорційним і співмірним ступеню тяжкості вчиненого та його наслідкам.
При цьому, колегія суддів не вбачає підстав вважати призначене судом першої інстанції покарання, явно несправедливим внаслідок суворості, оскільки воно призначено в мінімальних межах санкції статті закону України про кримінальну відповідальність.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_10 , а також попередження вчинення ним нових злочинів не можливе без його ізоляції від суспільства, а звільнення обвинуваченого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України - не стане ефективним та дієвим для досягнення мети щодо його виправлення.
За таких обставин, апеляційні вимоги обвинуваченого ОСОБА_10 про зміну вироку та застосування до обвинуваченого вимог ст.75 КК України, з урахуванням наведених ним доводів, належить вважати безпідставним та такими, що не підлягають задоволенню.
З огляду на зазначені обставини та дані про особу обвинуваченого, відсутність обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, колегія суддів також не вбачає правових підстав для застосування до ОСОБА_10 вимог ст.69 КК України та подальшого пом'якшення покарання, як на цьому акцентує в апеляційній скарзі обвинувачений.
Апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_10 не містять переконливих доводів, які би ставили під сумнів законність висновків місцевого суду щодо правильності призначеного ОСОБА_10 покарання та справедливості обраного йому заходу примусу. При цьому вказані обвинуваченим в апеляційній скарзі обставини, що на його думку, суттєво могли пом'якшити покарання, враховані судом першої інстанції при призначенні покарання, у зв'язку з чим, покарання й було призначено обвинуваченому в мінімальних межах санкції статті закону України про кримінальну відповідальність.
Таким чином, вирок суду щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є законним, обґрунтованим і вмотивованим, відповідає вимогам ст.370 КПК України, підстав для його скасування або зміни, як на тому наполягають захисник та обвинувачені в апеляційних скаргах, колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Ленінського районного суду м.Харкова від 20 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_10 , ОСОБА_9 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Кримінального касаційного суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженими, які тримаються під вартою, в той самий строк з дня вручення їм копії судового рішення.
Колегія суддів:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4