Провадження № 33/803/2200/24 Справа № 205/4259/24 Суддя у 1-й інстанції - Калініченко Г. П. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.
24 вересня 2024 року м. Дніпро
Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу адвоката Філіповського В.В., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2024 року в справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
за участю:
адвоката - Філіповського В.В.,
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 коп.
Судом першої інстанції встановлено, що 31 березня 2024 року о 21 годині 25 хвилин ОСОБА_1 керував автомобілем Опель, реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Ю. Кондратюка, в районі будинку 34а в м. Дніпро в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проведено за допомогою алкотестера Драгер, відповідно до результатів якого у ОСОБА_1 виявлено 0,60%0 алкоголю.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР України за що відповідальність передбачена за ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Філіповський В.В. порушує питання про скасування постанови судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2024 року як незаконної та необґрунтованої, та просить закрити провадження по справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Разом з апеляційною скаргою адвокат подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання адвокат зазначив, що справа була розглянута без участі ОСОБА_1 . Копії постанови суд не направляв ані захиснику, ані особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності. Просив визнати причини пропуску строку поважними.
Вважав, що вказане рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
Посилається на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД№690558 від 31.03.2024 працівники поліції зазначили неправдиві відомості. Так, у протоколі невірно вказано час складання протоколу, невірно викладена диспозиція ст. 130 КУпАП.
Вказує, що долучений до матеріалів справи, не відкрився ані під час ознайомлення з матеріалами справи, ані під час перегляду суддею одноособово. Вважав, що суддя першої інстанції в порушення практики Європейського суду, надав запит до УПП в Дніпропетровській області про витребування відеозапису.
Вказав, що автомобіль Опель, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 не був зупинений працівниками поліції, а стоїть припаркований на узбіччі, коли працівники поліції під'їхали до нього.
Крім того, адвоката вказує, що працівниками поліції порушено Закон та Інструкцію про порядок проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що виразилося у тому, що протокол про адміністративне правопорушення мав складатися у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. В даному випадку один працівник поліції розмовляв із ОСОБА_1 , а інший в цей час складав протокол про адміністративне правопорушення, невірно зазначивши час складання протоколу та диспозицію ст. 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а не за керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння.
На думку адвоката, суд має прийти до висновку про відсутність постановленого у вину органом патрульної поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Розгляд справи було призначено на 13 годину 10 хвилин 10 вересня 2024 року, однак будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Філіповський В.В. у судове засідання не з'явились.
На адресу Дніпровського апеляційного суду за вхідним № ЕП-11778/24-Вх від 10.09.2024 року надійшло клопотання адвоката Філіповського В.В. про відкладення розгляду справи у зв'язку з його зайнятістю в іншому процесі.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 17 вересня 2024 року, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , підтримав доводи апеляційної скарги сторони захисту та пояснив суду, що 31 березня 2024 року о 21 годині 25 хвилин він перебував зі своїми знайомими в автомобілі Опель, р.н. НОМЕР_1 , який був припаркований по вул. Ю. Кондратюка, в районі будинку 34а в м. Дніпро. Зазначив, що до нього під'їхали працівники поліції, перевірили його документи. Запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, на що він погодився. Зазначив, що працівники поліції ввели його в оману, не роз'яснили йому його права та не зазначили ознаки сп'яніння, які вони вбачали.
Допитаний за клопотанням захисника Філіповського В.В., свідок ОСОБА_3 пояснив суду, що 31 березня 2024 року о 21 годині 25 хвилин він перебував зі своїми знайомими в автомобілі Опель, р.н. НОМЕР_1 . За кермом сидів ОСОБА_1 Автомобіль був припаркований в районі будинку 34а по вул. Ю. Кондратюка в м. Дніпро. Вказав, що до них під'їхали працівники поліції, попросили ОСОБА_1 надати документи. В подальшому ОСОБА_1 вийшов з автомобіля та спілкувався з працівниками поліції на вулиці. Зазначив, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою Драгера.
З метою перевірки наданих в суді апеляційної інстанції пояснень ОСОБА_1 , а також за клопотанням сторони захисту про допит працівників поліції, у розгляді справи було оголошено перерву до 10-30 години 24 вересня 2024 року для виклику свідків.
В судове засідання апеляційного суду, 24 вересня 2024 року, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Враховуючи думку захисника Філіповського В.В., який не заперечував проти розгляду апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає можливим проведення апеляційний розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 відповідно до приписів ч. 6 ст. 294 КУпАП.
В судовому засіданні апеляційної інстанції захисник Філіповський В.В. підтримав доводи поданої апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, просив апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Також, захисник підтримав своє клопотання про фіксування судового процесу звукозаписувальними засобами.
Вислухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Розглядаючи клопотання про поновлення апелянту строків апеляційного оскарження зазначеної судової постанови, апеляційний суд вважає доводи захисника слушними, оскільки ним пропущено строк апеляційного оскарження з підстав, які не залежали від нього. Так, матеріалами справи встановлено, що зміст оскаржуваної постанови ОСОБА_1 та його захиснику Філіповському В.В. став відомий 15 серпня 2024 року. Матеріали справи не містять відомостей про направлення оскаржуваного судового рішення захиснику або безпосередньо ОСОБА_1 . Тому, на думку апеляційного суду, наявні підстави для поновлення строків апеляційного оскарження постанови як пропущені із поважних підстав.
Щодо клопотання сторони захисту про здійснення фіксування судового засідання слід зазначити наступне.
Нормами чинного КУпАП не передбачено здійснення фіксування судового процесу при здійсненні розгляду справ про адміністративні правопорушення. Фіксація судового провадження передбачена положеннями кримінального процесуального кодексу, цивільного процесуального кодексу та кодексом адміністративного судочинства України, а тому дане клопотання захисника задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.
Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст. 280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, зокрема на: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №690558 від 31.03.2024, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП; відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, на якому зафіксована процедура проходження огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння; висновок газоаналізатора Драгер №2916 та акт огляду на стан сп'яніння від 31.03.2024, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено 0,60%о алкоголю; рапорт працівників поліції.
Вказані докази були перевірені та досліджені під час апеляційного розгляду.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №690558 від 31.03.2024 року (а.с.1), складеного у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП вбачається, що 31 березня 2024 року о 21 годині 25 хвилин ОСОБА_1 керував автомобілем Опель, реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Ю. Кондратюка, в районі будинку 34а в м. Дніпро в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проведено за допомогою алкотестера Драгер, відповідно до результатів якого у ОСОБА_1 виявлено 0,60%0 алкоголю. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР України за що відповідальність передбачена за ст. 130 КУпАП.
У протоколі зафіксовано, що вилучено документ, а саме посвідчення водія НОМЕР_2 від 25.12.2024 року, видане Центром Даї 1203, видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом НОМЕР_3 , особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП і повідомлено місце та час розгляду справи. У графі "Особа, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи" та у графі "Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності" - особистий підпис ОСОБА_1 .
Відповідно до рапорту поліцейського взводу 2 роти 4 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 (а.с.2), 31.03.2024 року перебуваючи у складі автопатруля "Легіон 421" сумісно з командиром взводу 2 роти 4 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області Скляр Р.С., та лейтенантом поліції ОСОБА_5 о 21-25 годині в м.Дніпро, Новокодацький район, вул. Юрія Кондратюка, 34а,згідно п. 3 ч. 1 ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію" було зупинено транспортний засіб Опель, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування у водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, та виражене тремтіння пальців рук. Водієві було запропоновано пройти огляд за допомогою Алкотестеру Драгер 6820 ARHK-0502, результат огляду на стан сп'яніння позитивний - 0,60 проміле. На водія складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП та постанову за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Вилучено посвідчення водія та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом. Відповідно до ст. 266 КУпАП водія ОСОБА_1 попереджено про заборону подальшого керування транспортним засобом, автомобіль передано тверезому водію.
Відповідно до роздруківки чеку Alkotest Drager 6820 (а.с.3), 31.03.2024 року проведено огляд водія ОСОБА_1 на перебування у стані алкогольного сп'яніння, результат склав - 0,60 ‰.
Згідно Акту огляду водія на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4), огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Огляд проведений за допомогою приладу Alcotest 6820, тест 2916. Результати огляду на стан сп'яніння - 0,60‰. З результатами огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 погодився, про що свідчить його підпис у вказаному акті. Огляд було зафіксовано на камери: 265955, 470850, 469438.
За клопотанням сторони захисту, в судовому засіданні була допитана в якості свідка ОСОБА_5 , пояснила, що є інспектором взводу 1 роти 4 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області. Під час несення служби 31.03.2024 року перебуваючи у складі автопатруля "Легіон 421" сумісно з командиром взводу 2 роти 4 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області Скляр Р.С., та поліцейського взводу 2 роти 4 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області Щербаковим А.В., о 21-25 годині здійснювали патрулювання м. Дніпра, направляючись по вул. Юрія Кондратюка, в районі будинку 34а побачили, як з провулку з прибудинкової території виїхав автомобіль Опель, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та побачивши патрульний автомобіль зупинився на узбіччі проїзної частини. Надалі, вони розвернули службовий автомобіль та під'їхали до автомобіля Опель, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , оскільки вказана поведінка водія викликала сумніви у працівників поліції. Під час спілкування у водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, та виражене тремтіння пальців рук. Водієві було запропоновано пройти огляд за допомогою Алкотестеру Драгер 6820 ARHK-0502, результат огляду на стан сп'яніння позитивний - 0,60 проміле. На водія складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вилучено посвідчення водія та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом. Відповідно до ст. 266 КУпАП водія ОСОБА_1 попереджено про заборону подальшого керування транспортним засобом, автомобіль передано тверезому водію. На запитання суду, пояснила, що протокол про адміністративне правопорушення складала вона, нею водієві було роз'яснено його права та обов'язки, повідомлено про розгляд адміністративної справи у Ленінському районному суді м. Дніпропетровська. Водій ознайомився з протоколом та поставив свій підпис.
Крім того, свідок пояснила, що водій був зупинений у 21-25 годині 31.03.2024 року, а протокол було складено після перевірки документів та проходження водія огляду на стан сп'яніння о 21-47 годині.
Також на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_4 , в якій останній зазначив, що є поліцейським взводу 2 роти 4 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області, просив розглянути справу без його участі, надав свої письмові пояснення.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Судом апеляційної інстанції переглянуто відеозапис з нагрудної камери працівника поліції щодо досліджуваних подій.
Так, з відеофайлу, який складається з декількох фрагментів відеозапису з різних нагрудних камер працівників поліції: № 265955, 3470850, №469438, з яких вбачається, що поліцейські зупинили автомобіль Опель, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час перевірки документів, на запитання працівників поліції водій ОСОБА_1 пояснив, що він їде додому, з друзями та надав своє посвідчення водія для перевірки. Працівник поліції попросив вийти з автомобіля. Знаходячись біля автомобіля, на запитання працівника поліції ОСОБА_1 пояснив, що він не вживав алкогольні напої, зазначив: "У меня все в порядке, ребята пьют, я не пил. Точно не пил, я не пьяный. Только глоточек». Працівники поліції запропонували водієві пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру Драгер. При цьому працівники поліції роз'яснили водієві наслідки проходження огляду. Водій ОСОБА_2 погодився. Результат огляду на стан сп'яніння позитивний - 0,60 проміле. Водієві було роз'яснено, що він відсторонений від керування транспортним засобом, та буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_2 будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку оформлення протоколу працівниками поліції відносно нього, не зазначав, так і не виказував незгоду з результатами огляду.
Надалі відеозаписом зафіксовано процедуру складання протоколу про адміністративне правопорушення. Водія ознайомлено з вказаним протоколом, останній його підписав, зауважень не надходило.
Дослідивши відеозапис, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що працівниками поліції було дотримано всі законні вимоги щодо їх дій при складанні адміністративного протоколу відносно водія ОСОБА_2 в частині, що стосується складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, порушень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - з переглянутого відеозапису виявлено не було.
Зазначеній на вказаних відеофайлах фактичні обставини, а також зміст викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення інформації спростовують твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_2 не керував транспортним засобом.
Твердження адвоката про те, що працівники поліції не пропонували водію пройти огляд на перебування у стані сп'яніння у медичному закладі та про те, що ОСОБА_2 не відмовлявся від проведення такого огляду - необґрунтовані. Так, огляд водія було проведено з його згоди на місці за допомогою газоаналізатора Драгер, ОСОБА_2 погодився з результатом вказаного огляду та виказував незгоди.
Отже, зазначені на цих відеофайлах фактичні обставини, а також зміст викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення та акті огляду на стан алкогольного сп'яніння інформації, спростовують твердження апелянта про те, що він не перебував у стані алкогольного сп'яніння, а також те, що працівниками патрульної поліції було порушено встановлений у ст. 266 КУпАП та Інструкції порядок проходження огляду водія на стан алкогольного сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги з приводу недопустимості відеозапису, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки жодних об'єктивних даних, які б свідчили про збирання цього доказу з порушенням вимог закону судом не встановлено.
Згідно загальних положень, що містяться у п. 1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як зазначено у п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.п. 1, 2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння на національному рівні закріплений у КУпАП, розділі ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (затверджена наказом МВС 07.11.2015 №1395, зареєстрована в Мінюсті України 10.11.2015 №1408/27853), розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджена спільним наказом МВС та МОЗ 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрована в Мінюсті України 11.11.2015 за № 1413/27858) і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (затверджений постановою КМУ 17.12.2008 № 1103, з наступними змінами).
З огляду на вищевикладене суд апеляційної інстанції вважає, що працівниками патрульної поліції було дотримано усіх приписів Інструкції щодо проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_2 на місці зупинки транспортного засобу, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині суперечать наявним в матеріалах справи доказам.
Згідно розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 09 листопада 2015 року, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
З оглянутого судом відеозапису, який визнаний судом належним та допустимим доказом, встановлено, що процедура проходження огляду ОСОБА_2 з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння була проведена відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015№ 1452/735.
При цьому, водій погодився з показниками проведеного тесту та не виявляв бажання пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, про що працівниками поліції, йому було роз'яснено. Також не заперечував проти проведення огляду за допомогою алкотестера «Drager Alkotest 6820».
У свою чергу апелянтом в поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду про наявність належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_2 у вчиненні вказаного правопорушення.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію", поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Тому долучений відеозапис відповідає зазначеним вимогам та положенням ст. 251 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено номери нагрудних камер працівників поліції, ці ж номери камер зазначені і на відеозаписі, долученому до матеріалів провадження.
Відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_2 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортним засобом з явними ознаками сп'яніння, пройшов огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку та погодився з результатом огляду.
Досліджений судом відеозапис має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі.
Твердження адвоката про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення вказано неправдиві відомості, оскільки у ньому вказано невірний час, на переконання апеляційного суду є хибними та спростовуються наявними доказами в матеріалах та відеозаписом.
Є хибними і твердження апелянта про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення невірно зазначено диспозицію ст. 130 КУпАП, яка, на думку адвоката, передбачає відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а не за керування транспортними засобом з ознаками алкогольного сп'яніння.
Згідно санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкгольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 690558 від 31.03.2024 року, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Опель, р.н. НОМЕР_1 по вул. Ю. Кондратюка, в районі будинку 34а в м. Дніпро в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проведено за допомогою алкотестера Драгер, відповідно до результатів якого у ОСОБА_1 виявлено 0,60%0 алкоголю, що було зафіксовано на нагрудні відеокамери № 265955, 3470850, №469438, чим порушив вимоги п.2.9 "а" ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 складений відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, у ньому правильно зазначено суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за вчинене правопорушення.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_2 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги захисника Філіповського В.В. є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 11 липня 2024 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Клопотання адвоката Філіповського Віктора Валентиновича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2024 року - задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу адвоката Філіповського Віктора Валентиновича, який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2024 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Ю. Іванченко