Справа № 761/35452/24
Провадження № 3/761/7837/2024
03 жовтня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Голуб О.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно непрацевлаштованого , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 , 03.09.2024 о 15 год. 50 хв., за адресою: м. Київ, вул. Д. Щербаківського, 4, керував транспортним засобом «Опель» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці та в медичному закладі, у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.9А ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, вказав, що дійсно мав перегар, оскільки за день вживав алкогольні напої, не погодився на проходження огляду на стан сп'яніння, у зв'язку із відсутністю часу. Просив розстрочити виплату штрафу на 10 місяців, у зв'язку із важким матеріальним становищем.
Суд, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії серії ААД № 963774 від 03.09.2024, переглянувши в судовому засіданні відеозапис з нагрудної камери, що міститься на DVD диску, який долучений до матеріалів адміністративної справи, направлення на проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, дійшов висновку, що обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
Досліджуючи в судовому засіданні відеозапис з нагрудної камери працівника патрульної поліції, суд вбачає, що працівниками патрульної поліції ОСОБА_1 роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння та запропоновано пройти медичний огляд на стан сп'яніння, крім того роз'яснено наслідки відмови від проходження в установленому законом порядку, на що ОСОБА_1 відмовився.
Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 не оспорював під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, що зафіксовано на відеозаписі, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже відмова водія від проходження відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнути останнього до адміністративної відповідальності в межах санкції, передбаченої вказаною статтею.
Відповідно до положень ст. 304 КУпАП, питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 301 КУпАП, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Суд, враховуючи майнове становище ОСОБА_1 , а також розмір штрафу, який був призначений судом як адміністративне стягнення, та який в свою чергу є достатньо великим в порівнянні з встановленою в Україні мінімальною заробітною платою, дійшов висновку, що сплата штрафу в розмірі 17 000 грн. одним платежем становитиме для правопорушника надмірний тягар, а тому клопотання ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови суду в частині сплати штрафу підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе відстрочити сплату штрафу у повному обсязі та призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком на 10 (десять) місяців.
Згідно ст. 303 КУпАП у разі відстрочки виконання постанови відповідно до КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
В порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 24, 33-35, 126, 221, 251-252, 268, 277, 283-285, 294 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
Встановити розстрочку ОСОБА_1 на виплату суми штрафу у розмірі 17 000 гривень строком на 10 (десять) місяців з виплатою штрафу по 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з дня набрання постанови законної сили.
Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку відстрочки.
Після закінчення строку встановленої розстрочки строк пред'явлення до примусового виконання постанови в частині накладання адміністративного стягнення в виді штрафу - протягом трьох місяців.
Постанова оскарженню не підлягає.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять) грн. 80 коп. на користь держави.
Роз'яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Шевченківський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя