печерський районний суд міста києва
Справа № 757/44377/24-к
02 жовтня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за клопотанням слідчого СГ Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12024000000001884 від 13.09.2024, -
01.10.2024 слідчий СГ Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором, звернулася до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12024000000001884 від 13.09.2024.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024000000001884 від 13.09.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
04.12.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Черкаси, громадянину України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому повідомлено про підозру в участі у злочинній організації; незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту психотропних речовин, а також незаконному збуті психотропних речовин, організованою групою в складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
23.09.2024 підозрюваному ОСОБА_5 та його захиснику повідомлено про завершення досудового розслідування, відкрито матеріали кримінального провадження № 12024000000001884 в порядку ст. 290 КПК України та надано до них доступ, а також доступ до речових доказів з можливістю ознайомлення з ними.
Так, слідчий вказує, що строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 закінчується 04.10.2024, однак є необхідність у продовженні строку тримання під вартою підозрвюаного.
Таак, продовження застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється забезпеченням виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, підозрюваному повідомлено про підозру у тому числі у вчиненні особливо тяжких злочинів, в складі злочинної організації, за які передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Повідомлення про підозру підтверджується матеріалами кримінального провадження, тому останній усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання його винним, яке пов'язане із позбавленням волі за вчинення вказаних кримінальних правопорушень, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у тому числі на території, яка тимчасово не підконтрольна владі України. Також, враховуючи сталість злочинної організації і зв'язки її членів в кримінальному середовищі, підозрюваний перебуваючи на волі зможе вжити заходів конспірації з метою уникнення від кримінальної відповідальності;
На даний час у даному кримінальному провадженні не встановленні всі обставини, які підлягають доказуванню, зокрема не встановлено всіх учасників злочинної організації, всіх епізодів вчинення злочинною організацією злочинів, місця перебування інших речей, предметів та документів, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому для уникнення покарання за скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів підозрюваний, входячи до складу злочинної організації, може самостійно, або за допомогою інших учасників знищити, сховати або спотворити речі і документи, які можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні та які на даний час не відшукані органом досудового розслідування.
Зокрема, перебуваючи на волі, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності, для себе, своїх спільників, може вчинити дії направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами. При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від них та дослідження їх судом.
Слідчий вказує, що існує ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки може бути виражений у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінальних правопорушень, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій. Також, зазначений ризик може бути реалізований підозрюваним шляхом зловживання процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення слідчих дій у справі чи затягуванні з отриманням та ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов'язковим під час проведення досудового розслідування. Окрім цього, перебуваючи на волі підозрюваний зможе попередити інших учасників злочинної організації, які наразі не встановлені органом досудового розслідування, надавши їм відповідні настанови та поради, щодо подальших спільних дій, а також обговорити з ними спільну версію своєї невинуватості у злочинах, таким чином перешкоджати провадженню іншим чином.
Окрім цього, слідчий вказує, що підозрюваний може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, так як тривалість вчинення вищевказаних злочинів вказує на систематичний характер неправомірних дій підозрюваного, необхідності в отриманні джерела доходів, для забезпечення його життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення аналогічних та інших кримінальних правопорушень, оскільки збут наркотичних засобів та психотропних речовин може приносити швидкий стабільний заробіток.
Також, на користь зазначених вище ризиків вказує і той факт, що злочини, які інкримінуються підозрюваному вчинені у складі злочинної організації, що в свою чергу свідчить про те, що усі члени цієї організації були обізнані з можливими наслідками, у випадку викриття їх злочинної діяльності правоохоронними органами, проте все одно продовжували вчиняти злочини у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, здійснюючи їх зухвало з порушенням нормальної життєдіяльності громадського суспільства, у тому числі у денну пору доби.
Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший більш м'який запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від досудового розслідування та суду, а також для запобігання ризикам, які зазначені в клопотанні.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Захисник та підозрюваний в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, зазначивши, що підозра є необґрунтованою, а ризики нічим не підтверджується.
Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Так, судомим розглядом встановлено, що 04.12.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Черкаси, громадянину України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому, а саме: 26.09.2006 Сосновським районним судом м. Черкаси, за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки; 15.05.2007 Сосновським районним судом м. Черкаси, за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки; 29.01.2010 Сосновським районним судом м. Черкаси, за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки;12.09.2016 Придніпровським районним судом м. Черкаси, за ч. 1 ст. 187 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки;26.11.2018 Сосновським районним судом м. Черкаси, за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки;06.12.2018 Апеляційним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 187 КК України до позбавлення волі, строком на 5 років; 18.03.2019 Черкаським районним судом Черкаської області, за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць; 27.12.2022 Сосновським районним судом м. Черкаси, за ч. 1 ст. 309 КК України до арешту строком на 2 місяці, було повідомлено про підозру в участі у злочинній організації;незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту психотропних речовин, а також незаконному збуті психотропних речовин, організованою групою в складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
04.12.2023 ОСОБА_5 затриманий у порядку п. 4 ч. 1 ст. 208 КПК України, оскільки існували обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого статтею 255 КК України.
05.12.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 31.01.2024, без альтернативи запобіжного заходу у вигляді застави.
05.01.2024 постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000000049 від 12.01.2023 продовжений до трьох місяців, тобто до 04.03.2024.
11.01.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000000049 від 12.01.2024 продовжений до дванадцяти місяців, тобто до 04.12.2024.
17.01.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 14.03.2024 включно.
04.03.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 02.05.2024 включно.
23.04.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 16.06.2024 включно.
11.06.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 09.08.2024 включно.
06.08.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 04.10.2024 включно.
Причетність підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності, а саме: протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи відносно ОСОБА_5 від 20.11.2023 № 55/1-8926т; протоколом видачі предметів від 18.09.2023; протоколом огляду та помітки грошей від 18.09.2023; протоколом огляду покупця та вручення грошей від 18.09.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 20.09.2023; протоколом проведення НСРД -контролю за вчинення злочину у формі «оперативної закупки» від 20.09.2023, № 55/1-7452т; висновком експерта № СЕ-19-23/60411-НЗПРАП від 01.11.2023; протоколом про результати НСРД - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 07.09.2023 № 55/1-7050т відносно ОСОБА_8 за номером НОМЕР_1 ; протоколом про результати проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи від 31.08.2023 № 55/1-6909т відносно ОСОБА_8 ;протоколом про результати НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 21.08.2023 № 55/1-6474т відносно ОСОБА_9 за номером НОМЕР_2 ;протоколом про результати проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи відносно ОСОБА_9 від 31.08.2023 № 55/1-6905т;протоколом про результати НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 22.08.2023 № 55/1-6509т відносно ОСОБА_10 ;протоколом за результатами проведення НСРД - спостереження за особою від 07.08.2023 № 55/6-5044т;протоколом за результатами проведення НСРД - аудіо, відеоконтроль особи відносно ОСОБА_10 від 20.09.2023 № 55/1-7455т;протоколом за результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_11 за номером НОМЕР_3 від 22.08.2023 № 55/1-6518т;протоколом за результатами проведення НСРД - спостереження за особою відносно ОСОБА_11 від 31.07.2023 № 55/6-4961т;протоколом про результати проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи відносно ОСОБА_12 від 31.08.2023 № 55/1-6912т;протоколом про результати НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_12 за номером НОМЕР_4 від 22.08.2023 № 55/1-6514т;протоколом за результатами проведення НСРД - спостереження за особою ОСОБА_12 від 07.08.2023 № 55/6-5045т; протоколом про результати проведення НСРД - аудіо, відеоконтроль особи відносно ОСОБА_13 від 31.08.2023, № 55/1-6911т;протоколом проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_14 за номером НОМЕР_5 від 26.05.2023, № 3465т/55/122/01-2023; протоколом за результатами проведення НСРД - спостереження за особою відносно ОСОБА_14 від 27.07.2023 № 55/6-4903т; протоколом за результатами проведення НСРД -спостереження за особою відносно ОСОБА_14 від 22.05.2023 № 3393т/55/122/01-2023; протоколом за результатами проведення НСРД -спостереження за особою від 25.09.2023 № 55/6-5845т відносно ОСОБА_14 ; протоколом про результати проведення НСРД -негласне отримання зразків від 20.09.2023 № 55/1-7454т; висновком експерта № СЕ-19-23/59175-НЗПРАП від 18.10.2023; протоколом за результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_15 за номером НОМЕР_6 від 22.05.2023 № 3395т/55/122/01-2023; протоколом за результатами проведення НСРД -спостереження за особою відносно ОСОБА_15 від 27.07.2023 № 55/6-4902т; протоколом за результатами проведення НСРД -спостереження за особою відносно ОСОБА_15 від 20.09.2023 № 55/6-5725т; протоколом за результатами проведення НСРД - візуальне спостереження за місцем від 21.08.2023 № 55/1-6472т; протоколом за результатами проведення НСРД - спостереження за особою відносно ОСОБА_13 від 25.09.2023 № 55/6-5843т; протоколом за результатами проведення НСРД -аудіо- відеоконтроль особи від 21.08.2023 № 55/1-6469т; протоколом за результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_13 за номером НОМЕР_7 від 22.05.2023 № 3397т/55/122/01-2023; протоколом за результатами проведення НСРД - спостереження за особою відносно ОСОБА_13 від 11.05.2023 № 3148т/55/122/01-2023; протоколом проведення НСРД -аудіо-, відеоконтроль особи відносно ОСОБА_13 від 01.06.2023, № 3661т/55/122/01-2023; протоколом за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 14.08.2023 № 55/6-5160т; протоколом про результати НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_10 за номером НОМЕР_8 № 55/1-8648т від 08.11.2023.
23.09.2024 підозрюваному ОСОБА_5 та його захиснику повідомлено про завершення досудового розслідування, відкрито матеріали кримінального провадження № 12024000000001884 в порядку ст. 290 КПК України та надано до них доступ, а також доступ до речових доказів з можливістю ознайомлення з ними.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України, при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України, за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Таким чином, при постановленні даного рішення, слідчий суддя вважає, що докази, які були надані органом досудового розслідування підтверджують причетність до вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 .
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя одночасно враховує, що вказані обставини та докази були встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та продовженні його дії.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про продовження строку тримання під вартою підозрюваного на даній стадії досудового розслідування, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів може виявитися не достатнім для забезпечення існуючих ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.
Крім того, суд враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Суд звертає увагу, що доцільність необхідності подальшого утримання підозрюваного під вартою буде перевірена через нетривалий час з урахуванням результатів подальшого розгляду кримінального провадження у судовому розгляді, під час якого також будуть перевірені доводи сторони захисту.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою у відповідності до положень ч.1 ст.94 КПК України.
Відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК України, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті. При цьому підстав для визнання доказів недопустимими, які передбачені в ч. 2 ст. 87 КПК України, стороною захисту суду не наведено.
З урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, в якому ОСОБА_5 оголошено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину та практики ЄСПЛ, суд вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість висунутої останньому підозри у вчиненні інкримінованих йому дій, а тому доводи захисника в частині відсутності обґрунтованої підозри, є безпідставними.
Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій виходячи лише з фактичних даних, що в містяться в матеріалах клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин.
У кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень є обґрунтованою, що дає підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою виконання поставлених цілей у кримінальному провадженні.
Також, суд звертає увагу, що для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
З врахуванням функцій, які виконував підозрюваний, та зазначених ризиків слідчим та прокурором, слідчий суддя вважає, що за таких обставин, враховуючи вік та стан здоров'я ОСОБА_5 обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає, що вказані дані в сукупності свідчать про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а тому, на думку суду, ризики, передбачені ст. 177 КПК України є доведеними, оскільки вони є сталими та обгрунтованими.
Таким чином, з врахуванням зазначених обставин, слідчий суддя приймаючи таке рішення, приходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Так, слідчий суддя у відповідність до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини, враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, характер та обставини вчинення злочину, так як вони сформульовані в повідомлені про підозру та приходить до висновку про доведеність ризиків.
Також, слідчим суддею встановлено, що на теперішній час у кримінальному провадженні досудове розслідування завершено та стороною обвинувачення відкрито матеріали досудового розслідування, проте обставиною, яка перешкоджає закінченню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді є необхідність виконати вимоги ст. 290 КПК України.
Варто зазначити, що виконання вимог ст. 290 КПК України має вирішальне значення для кримінального провадження, оскільки якщо сторона не здійснить відкриття матеріалів, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
Відтак, враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 дані про особу підозрюваного, його стан здоров'я, соціальні зв'язки, судимість, наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, з яких не може бути застосовано жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, враховуючи фактичні обставини справи, високу суспільну небезпечність інкримінованих діянь при постановленні ухвали про продовження строку тримання під вартою не визначає розмір застави щодо злочинів, передбачених статтями 255-255 -3 Кримінального кодексу України.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СГ Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12024000000001884 від 13.09.2024, - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 30.11.2024 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення..
Слідчий суддя ОСОБА_16