Справа № 636/5567/24 Провадження 1-кп/636/1046/24
09.10.2024 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора Лозівської окружної прокуратури - ОСОБА_3 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві кримінальне провадження №2024226290000080 від 14.03.2024, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129 КК України,
На розгляді суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129 КК України.
09.10.2024 до Чугуївського міського суду Харківської області надійшло клопотання обвинуваченого та його захисника про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, в якому просять скасувати арешт з пістолета з маркуванням ПМ-РФ №ВП53749, один магазин до нього з маркуванням №2905, який поміщено до сейф-пакету №4334515 з відповідними пояснювальними написами та підписами всіх учасників слідчої дії
На судовому засіданні обвинувачений та його захисник клопотання підтримали, просили його задовольнити, зазначили що на теперішній час протреба в такому заході забезпечення кримінального провадження відпала, очскількі всі слідчі дії із вказаними речовими доказами вже проведено.
Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, вказавши, що на теперішній час судове слідство не проведено, пістолет з маркуванням ПМ-РФ №ВП53749, один магазин до нього визнані речовими доказами, та у випадку необхідності проведення додаткових експертиз піфд час судового розгляду можуть виникнути певні труднощі.
Представник потерпілого проти задоволення клопотання також заперечував, підтримавши позицію прокурора.
Суд, ознайомившись із клопотанням, встановив наступне.
Так, ухвалою слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 11.06.2024 накладено арешт на предмет, ззовні схожий на пістолет з маркуванням ПМ-РФ №ВІ153749 один магазин до нього з маркуванням №2905, який поміщено до сейф-пакету №4334515 з відповідними пояснювальними написами та підписами всіх учасників слідчої дії, в рамках кримінального провадження за №2024226290000080 від 14.03.2024.
Право на зберігання, носіння пістолету з маркуванням ПМ-РФ кал. 9мм №ВІ153749 належить обвинуваченому ОСОБА_6 .
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Також, згідно положень статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Суд зазначає, що обвинувальний акт по кримінальному провадженню №2024226290000080 від 14.03.2024, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129 КК України, надійшов до суду 24.07.2024 та перебуває на стадії підготовчого судового розгляду.
Згідно ч.1 ст. 332 КК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Згідно ч.1 ст. 333 КПК України у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії.
Згідно § 3 КПК України допит учасників справи, свідків, дослідження речових доказів та документів відбувається на стадії судового розгляду.
Згідно ч. 3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; 3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; 4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
Враховуючи викладене, заперечення прокурора проти задоволення клопотання про скасування арешту, а також те, що станом на 09.10.2024 не вирішено питання щодо можливості призначення справи до судового розгляду, порядку і об'єму дослідження доказів; те, що учасники не позбавлені права в майбутньому заявити клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій та/або проведення експертиз, для проведення яких може знадобитись речові докази, а саме предмет, ззовні схожий на пістолет з маркуванням ПМ-РФ №ВІ153749, один магазин до нього з маркуванням №2905, визнані такими постановою дізнавача СД Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області від 07.06.2024, суд вважає за доцільне відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту.
Крім того суд зазначає, що захисник та обвинувачений у клопотанні просять скасувати арешт з пістолета з маркуванням ПФ_РФ №ВП53749, в той час як ОСОБА_6 надано право на зберігання та носіння пістолету ПФ-РФ НОМЕР_1 , на який ухвалою слідчого судді від 11.06.2024 накладено арешт.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 170-174, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, суд -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна - залишити без задоволення.
Копію ухвали направити учасникам по справі.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1