03.10.2024 Єдиний унікальний номер 205/11330/24
Провадження 2-н/205/519/24
Іменем України
03 жовтня 2024 року місто Дніпро
Суддя Ленінського районного суду міста Дніпропетровська Грона Д.С., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» про видачу судового наказу про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості по сплаті за комунальні послуги,
Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський трубний завод» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу, в якій просить солідарно стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості по сплаті за комунальні послуги за адресою АДРЕСА_1 , у розмірі 31633,37 грн., а також витрати за сплату судового збору в розмірі 302,80 грн.
Дослідивши заяву та долучені до неї матеріали, суд вважає, що у видачі судового наказу необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Зі змісту заяви Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» про видачу судового наказу вбачається, що боржники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
На виконання ч. 5 ст. 165 ЦПК України, в порядку ч. 7 ст. 165 ЦПК України, судом витребувано відомості та отримано відповідь відділу формування та ведення реєстру територіальної громади у сфері державної реєстрації департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради за № 02.3-26/957 від 12.09.2024 року за вх.№ 35737/24 від 02.10.2024 року, згідно якої інформація щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ЦПК України у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Згідно частин 1, 4 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Частинами 1, 2 ст. 544 ЦК України встановлено, що боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов'язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці.
Виходячи з аналізу наведених норм, враховуючи неподільність предмета зобов'язання при солідарному стягненні, право регресної вимоги у солідарних боржників, суд вважає, що у випадку наявності підстав для відмови у видачі судового наказу відносно одного з солідарних боржників, відсутні підстави для видачі наказу відносно другого боржника, оскільки таким шляхом суд змінює порядок стягнення, визначений заявником при подачі заяви, що є недопустимим в
наказному провадженні.
Таким чином, вважаю за необхідне відмовити у видачі судового наказу за заявою Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» про видачу судового наказу про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості по сплаті за комунальні послуги.
Керуючись ст.ст.161, 165, 260 ЦПК України, суддя,-
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» про видачу судового наказу про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості по сплаті за комунальні послуги.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1,2,8,9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Грона Д.С.
.
.