Справа № 192/1118/24
07 жовтня 2024 року суддя Криничанського районного суду Дніпропетровської області Лісняк В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст. 130 КУпАП -
22 квітня 2024 року о 22 год. 00 хв. на 916 км 817 м траси М-30, Кам'янського району, Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mazda 626, номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовився.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день розгляду справи сповіщений, заяви про відкладення розгляду справи до суду не надходило, про причину неявки не повідомив.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Причетність ОСОБА_1 до скоєного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та були дослідженими під час розгляду матеріалу адміністративної справи та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161. Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 742588 від 22 квітня 2024 року, який складений у відповідності до вимог ст.ст.256, 266 КУпАП і де викладено обставини скоєння адміністративного правопорушення, поясненнями ОСОБА_1 , відеозаписом, що міститься на диску та знаходиться в матеріалах справи, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, картками обліку адміністративного правопорушення, з яких вбачається, що ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався стягненню за ст.130 КУпАП.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ті обставини, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, суд приходить до висновку про застосування до правопорушника адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та без конфіскації транспортного засобу, оскільки зазначений транспортний засіб не перебуває у приватній власності ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 40-1, ст.130, ст. 284 КУпАП суддя,
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 605,60 грн. судового збору на користь держави.
Протягом 10 днів з дня її винесення постанова може бути оскаржена через Криничанський районний суд Дніпропетровської області до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: В. В. Лісняк