Справа № 204/6951/24
Провадження № 1-в/204/1113/24
27 вересня 2024 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
представників установи ОСОБА_5 ,
особи, щодо якої розглядається заява ОСОБА_6 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в м.Дніпро заяву представника Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» про зміну примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом відносно ОСОБА_7 , 1984 року народження,-
Ухвалою Недригайлівського районного суду Сумської області від 13 жовтня 2023 року, відносно ОСОБА_6 , який вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України, застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
В заяві, до якої додано висновок комісії лікарів-психіатрів №725 від 10.07.2024 року, зазначено, що на тлі медикаментозної терапії в психічному стані не відмічалось продуктивної психопатологічної симптоматики (маячних ідей, розладів сприйняття), відсутні розлади емоцій та поведінки, афективні розлади, що обумовили скоєне правопорушення. Мислення непослідовне. Суїцидальних думок чи намірів не має. Формально вірно оцінює свій психічний стан та тяжкість скоєних суспільно небезпечних діянь. Має позитивні соціальні та терапевтичні настанови. Таким чином, комісія вважає, що на теперішній час пацієнт небезпеки для себе та оточуючих не становить, продовження застосування примусових заходів медичного характеру в умовах психіатричної лікарні зі звичайним наглядом не потребує. Проведена оцінка ризику насильства в майбутньому за шкалою HCR-20V3.Відповідно до якої ризик насильства у майбутньому низький, ризик серйозної фізичної шкоди - низький, ризик неминучого насильства - низький. Таким чином, у теперішній час антисоціальних тенденцій в поведінці і висловлюваннях пацієнта не спостерігається, застосування примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом не потребує та для подальшого потребує зміни примусових заходів медичного характеру у закладі з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
В судовому засіданні представник установи підтримав вказану заяву, просив задовольнити, посилаючись на висновок комісії лікарів-психіатрів №725 від 10.07.2024 року.
Пацієнт ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав заяву про зміну примусових заходів медичного і просив задовольнити.
Захисник в судовому засіданні підтримав заяву про зміну примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 і просив задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про зміну примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 .
Вислухавши думку учасників процесу, ознайомившись з матеріалами справи, суд вважає, що заява представника Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ч. 5 ст. 94 КК України, госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах суворого нагляду.
У відповідності до ч.2 ст.514 КПК України, Зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров'я відпала потреба в раніше застосовуваних заходах медичного характеру.
Згідно ч.3 ст.514 КПК України, розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де тримається дана особа. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного особою незалежного лікаря-психіатра.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, ухвалою Недригайлівського районного суду Сумської області від 13 жовтня 2013 року, відносно ОСОБА_6 , який вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України, застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. ОСОБА_6 знаходиться на лікуванні з 08.11.2023 року по теперішній час. Діагноз: Шизотиповий розлад.
В обґрунтування необхідності зміни ОСОБА_6 виду примусових заходів медичного характеру у висновку комісії лікарів-психіатрів №725 від 10.07.2024 року зазначено, що на тлі медикаментозної терапії в психічному стані не відмічалось продуктивної психопатологічної симптоматики (маячних ідей, розладів сприйняття), відсутні розлади емоцій та поведінки, афективні розлади, що обумовили скоєне правопорушення. Мислення непослідовне. Суїцидальних думок чи намірів не має. Формально вірно оцінює свій психічний стан та тяжкість скоєних суспільно небезпечних діянь. Має позитивні соціальні та терапевтичні настанови. Таким чином, комісія вважає, що на теперішній час пацієнт небезпеки для себе та оточуючих не становить, продовження застосування примусових заходів медичного характеру в умовах психіатричної лікарні зі звичайним наглядом не потребує. Проведена оцінка ризику насильства в майбутньому за шкалою HCR-20V3.Відповідно до якої ризик насильства у майбутньому низький, ризик серйозної фізичної шкоди - низький, ризик неминучого насильства - низький. Таким чином, у теперішній час антисоціальних тенденцій в поведінці і висловлюваннях пацієнта не спостерігається, застосування примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом не потребує та для подальшого потребує зміни примусових заходів медичного характеру у закладі з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Також, в судовому засіданні встановлено, що згідно п.24 вказаного висновку комісії лікарів-психіатрів №725 від 10.07.2024 року, з часу госпіталізації до закладу був доступний формальному мовному контакту. Орієнтований всебічно вірно. Міміка одноманітна. Наявність розпадів сприйняття заперечував, поведінкою не виявляв. Мислення було безглуздим, нецілеспрямованим. Емоційно сплощений. Про скоєне повідомляв: «я тоді був якимов нервовим, легко спалахував, побив сусіда за що мене заарештували...». Погоджується з необхідністю прийому лікування та подальшого спостереження у лікаря-психіатра, будує реалістичні плани на майбутнє.
Враховуючи викладені обставини, суд робить висновок, що незважаючи на те, що психічний стан здоров'я ОСОБА_6 хоча і покращився та залишався стабільним, а саме: в психічному стані не відмічалось продуктивної психопатологічної симптоматики (маячних ідей, розладів сприйняття), відсутні розлади емоцій та поведінки, афективні розлади, що обумовили скоєне правопорушення. Мислення непослідовне. Суїцидальних думок чи намірів не має. Формально вірно оцінює свій психічний стан та тяжкість скоєних суспільно небезпечних діянь. Має позитивні соціальні та терапевтичні настанови. Таким чином, комісія вважає, що на теперішній час пацієнт небезпеки для себе та оточуючих не становить, продовження застосування примусових заходів медичного характеру в умовах психіатричної лікарні зі звичайним наглядом не потребує. Проведена оцінка ризику насильства в майбутньому за шкалою HCR-20V3.Відповідно до якої ризик насильства у майбутньому низький, ризик серйозної фізичної шкоди - низький, ризик неминучого насильства - низький. Однак, таке покращення не є тривалим і не може свідчити про можливість проведення реабілітаційних заходів в умовах спеціальних закладів з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом, а тому слід відмовити у задоволенні заяви представника Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» про зміну примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 .
Керуючись ст.ст. 94, 95 КК України, ст.ст.369-372, ст.ст.512, 514 КПК України, ст.19,22 Закону України «Про психіатричну допомогу» в редакції від 10.06.2018 року, суд,-
В задоволенні заяви представника Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» про зміну примусових заходів медичного характеру, призначених ухвалою Недригайлівського районного суду Сумської області від 13 жовтня 2023 року, відносно ОСОБА_7 , 1984 року народження - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляція протягом семи діб з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська.
Суддя ОСОБА_1