Справа № 202/7655/24
Провадження № 3/202/6126/2024
19 липня 2024 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Кухтін Г.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №174200 від 10.06.2024 року, 04.06.2024 року о 21:00 год, за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 не виконує батьківські обов'язки щодо виховання своєї малолітньої дитини - ОСОБА_2 2023 року народження, а саме дитина має неохайний вигляд, за місцем мешкання антисанітарні умови, батько дитини - ОСОБА_3 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, внаслідок чого дитина випала з візочка, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Суд на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП розглядає адміністративний матеріал за її відсутності.
Вирішуючи справу про адміністративне правопорушення виходжу з наступного.
Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Стаття 150 Сімейного Кодексу України містить перелік обов'язків батьків щодо виховання та розвитку дитини, серед яких зокрема, виховування дитини в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклування про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, підготовка до самостійного життя; повага до дитини; заборони будь-яких видів експлуатації батьками своєї дитини; заборони фізичних покарань дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
У п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Жорстоке поводження полягає у фізичному або психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини тощо.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП доведено в повному обсязі, що підтверджується зібраними матеріалами у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, який підписано ОСОБА_1 без зауважень; рапортом працівника поліції у відповідності до якого за заявою ОСОБА_4 було здійснено виклик працівників поліції за адресою: АДРЕСА_2 де перебував чоловік, якого встановлено як ОСОБА_5 у стані алкогольного сп'яніння з малолітньою дитиною, яку він впустив на землю внаслідок чого в нього подряпалося обличчя, згодом на місце прибула мати - ОСОБА_1 , яка повідомила, що залишила сина на бать щоб він за ним прослідкував; копією рапорту працівника поліції у відповідності якого було вилучено дитину та направлено до медичного закладу для надання допомоги за наявних тілесних ушкоджень; та іншими матеріалами справи.
Наявними даними встановлено, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, яка безвідповідально віднеслася до виконання своїх батьківських обов'язків і залишила свого малолітнього сина - ОСОБА_6 2023 року народження з його батьком - ОСОБА_5 , який мав ознаки алкогольного сп'яніння та посеред вулиці допустив падіння дитини на землю від чого та отримала тілесні ушкодження і її в подальшому було направлено до медичного закладу для надання допомоги, разом з тим було встановлено, що дитина має неохайний вигляд, а тому такі усвідомлені дії ОСОБА_1 призвели до негативних наслідків, що поставили під загрозу здоров'я її малолітнього сина.
При визначенні розміру і виду стягнення, з огляду на обставини справи, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці ступінь її вини, майновий стан та обставини, що обтяжують чи пом'якшують її відповідальність, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 , стягнення у вигляді штрафу, яке буде достатньою мірою відповідальності, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягнення судового збору в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.: 184; 40-1; 283-284; 287; 307-308 КУпАП,-
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти на неї стягнення вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить 1700 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,6 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст.ст. 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, через установу банку України.
Роз'яснити, що у разі не сплати штрафу в п'ятнадцяти денний строк постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом, котрий передбачає подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Г.О. Кухтін