Справа № 212/5325/24
6/212/233/24
09 жовтня 2024 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Борис О.Н., за участі секретаря судового засідання Годунової В.Г., представника заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу, у режимі відеоконференції, заяву представника Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» Рабко Т.О. про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я внаслідок виконання трудових обов'язків,
встановив:
У червні 2024 року на адресу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області через Електронний суд надійшла заява Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ПрАТ «ЦГЗК») про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я внаслідок виконання трудових обов'язків.
Заява обґрунтована тим, що рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.06.2024 року частково задоволено позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди (справа №212/5325/24). Вказаним рішенням суду стягнуто з ПрАТ «ЦГЗК» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 225 000,00 грн, а також судовий збір у розмірі 2250,00 грн. Відповідач має наміри в подальшому здійснити виконання вказаного рішення, що набуде законної сили, у добровільному порядку. Проте, позивачем не надано суду інформацію про його актуальні банківські реквізити, які можуть бути використані відповідачем для виконання судового рішення. Вказані обставини позбавляють відповідача можливості добровільного виконання рішення суду, що як наслідок призводить до обов'язку останнього понести додаткові фінансові витрати у вигляді стягнення в подальшому суми виконавчого збору та витрат, пов'язаних із примусовим виконанням рішення суду.
На підставі викладеного, представник відповідача ПрАТ «ЦГЗК» просила суд витребувати у позивача довідку, видану банківською установою, про наявність у нього рахунку для поповнення, а також змінити спосіб та порядок виконання вищевказаного рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.06.2024 року, вказавши банківський рахунок позивача для перерахування грошових коштів з метою виконання рішення суду.
У судовому засіданні представник заявника просила суд задовольнити заяву у повному обсязі.
Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду заяви був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.06.2024 року у цивільній справі №212/5325/24, 2/212/2675/24 було частково задоволено позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я внаслідок виконання трудових обов'язків, та стягнуто з ПрАТ «ЦГЗК» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 225 000,00 грн, а також судовий збір у розмірі 2250,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На підставі постанови Дніпровського апеляційного суду від 25.09.2024 року рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.06.2024 року змінено в частині розміру моральної шкоди, стягнутої з ПрАТ «ЦГЗК» на користь ОСОБА_2 , збільшивши цей розмір з 225000,00 грн до 360000,00 грн, без утримання податку з доходу фізичних осіб.
Відповідно до вимог ч.ч. 1 та 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню з наступного дня після його прийняття.
Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), може встановити чи змінити спосіб або порядок виконання рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється вжиття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Зі змісту вказаної норми вбачається, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту, при цьому, відстрочити або розстрочити, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення суд може лише у виняткових випадках. Тобто, зміна способу та порядку виконання судового рішення, відповідно до ст. 435 ЦПК України, може мати місце виключно в межах ухваленого судового рішення, при цьому суд не може змінити свого рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Як зазначається у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Войтенко проти України» неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном.
У справі «Чіжов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивний обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії §1 ст.6 Конвенції.
Слід звернути уваги на те, що згідно чинного законодавства з заявою про зміну способу виконання та порядку виконання рішення суду може звернутися первісний позивач (стягувач) чи виконавець (у випадках, встановлених законом), при цьому обов'язково зазначаючи обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, що передбачено ст. 435 ЦПК України.
Окрім того, наявність будь-яких обставин, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання судового рішення, доведено не було не, тому на думку суду правові підстави для задоволення даної заяви відсутні.
Посилання представника відповідача на відсутність відомостей про банківські рахунки позивача не є перешкодою для виконання судового рішення. Позивач має право на власний розсуд обирати або примусовий або добровільний спосіб виконання рішення суду.
Крім того, слід звернути увагу, що цивільне процесуальне законодавство не містить норми закону, що зобов'язує позивача при зверненні до суду зазначати його банківські рахунки, а тому відсутність в позові даної інформації жодним чином не порушує прав відповідача, як учасника справи.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 352, 354, 435 ЦПК України, суд,-
постановив:
Заяву представника Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» Рабко Т.О. про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я внаслідок виконання трудових обов'язків залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала складена та підписана 09 жовтня 2024 року.
Суддя О. Н. Борис