07 жовтня 2024 року Справа №160/2767/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Калугіної Н.Є., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/2767/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 у справі №160/2767/24 адміністративний позов - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано підпункт 2.17 пункту 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.08.2022 № 222, яким молодшого сержанта за призовом ОСОБА_1 визнано таким, що самовільно залишив розташування підрозділу.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення ОСОБА_1 у зв'язку з необґрунтованим призупинення служби у період з 03.11.2022 по 05.05.2023.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період необґрунтованого призупинення служби з 03.11.2022 по 05.05.2023.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди збільшеної до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, за період з 01.08.2022 по 21.08.2022.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду збільшену до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, за період з 01.08.2022 по 21.08.2022.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за періоди з 22.08.2022 по 31.08.2022, 22.10.2022, з 22.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, за періоди з 22.08.2022 по 31.08.2022, 22.10.2022, з 22.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди збільшеної до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням, отриманим 16.08.2022, пов'язаним із захистом Батьківщини, за періоди з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 21.10.2022, з 23.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 21.11.2022.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду збільшену до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням, отриманим 16.08.2022, пов'язаним із захистом Батьківщини, за періоди з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 21.10.2022, з 23.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 21.11.2022.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вказане рішення прийнято за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні).
Судове рішення не оскаржувалось та набрало законної сили 11.06.2024.
На виконання вказаних судових рішень позивачу видано виконавчий лист.
19.08.2024 представник позивача звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Згідно з довідкою від 02.09.2024 №271 Дніпропетровського окружного адміністративного суду, суддя Калугіна Н.Є. з 15.08.2024 по 30.08.2024 перебувала у щорічній щорічній відпустці.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 прийнято заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/2767/24 до розгляду. Повідомлено, що розгляд заяви здійснюватиметься у письмовому провадженні.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 подати до суду упродовж 5 днів з дня отримання даної ухвали докази на підтвердження виконання судового рішення у справі №160/2767/24.
Копію ухвали від 02.09.2024 доставлено до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 у підсистемі "Електронний суд".
Так, з довідки про доставку електронного листа, сформованої в автоматизованій системі діловодства спеціалізованого суду, судом встановлено, що копію ухвали доставлено до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 02.09.2024 о 23:50.
Відповідно до ч. 6 статті 251 КАС України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день вручення судового рішення під розписку, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електрону адресу особи.
Відповідно до п.5 ч.6 ст. 251 КАС України, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, з огляду на положення статтей 120, 251 КАС України, 03.09.2024 є датою вручення судового рішення.
Згідно з довідкою від 01.10.2024 №334 Дніпропетровського окружного адміністративного суду, суддя Калугіна Н.Є., відповідно до наказу голови суду від 04.09.2024 №561-к з 18.09.2024 по 20.09.2024 та наказу від 16.09.2024 №591-к з 20.09.2024 по 01.10.2024 перебувала у відрядженні.
Суд зазначає, що Військовою частиною НОМЕР_1 доказів на підтвердження виконання судового рішення у справі №160/2767/24 до суду не надано.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи.
Відповідно до частини 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997 зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
Так, у справі "Півень проти України" Європейський суд констатував порушення ст. 6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправдане недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання, та відсутністю у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади.
Так, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 набрало законної сили, а отже є обов'язковим до виконання.
Суд наголошує, що Військовою частиною НОМЕР_1 доказів на підтвердження виконання судового рішення на виконання ухвали від 09.05.2024 до суду не надано.
Відповідних доказів щодо виконання рішення суду у справі № 160/2767/24 матеріали справи не містять.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Керуючись 248, 256, 382 КАС України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/2767/24 - задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням Військовою частиною НОМЕР_1 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 у справі №160/2767/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення від 09.05.2024 у справі №160/2767/24, а також докази на підтвердження його виконання, відповідно до ст. 382 КАС України, протягом тридцяти днів з дня отримання даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Калугіна