07 жовтня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5695/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 , відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати грошового забезпечення ОСОБА_2 за період березень-липень 2022 року; зобов'язання виплатити вищевказане грошове забезпечення у розмірі встановленому згідно діючим законодавством.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що син позивачки ОСОБА_2 з 2020 року проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 та 25.02.2022 згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №42 його було відправлено у відрядження у район виконання завдання для бойових завдань на території України, з метою забезпечення національної безпеки і оборони України до особливого розпорядження.
Вказала, що з 10.03.2022 по 06.07.2022 син позивачки ОСОБА_2 вважався таким, що зник безвісти, а 08.07.2022 видано свідоцтво про його смерть серії НОМЕР_2 .
Зазначила, що 05.04.2022 звернулася до в/ч НОМЕР_1 про виплату грошового забезпечення сина за час, коли останній вважався безвісті зниклим, однак листом її повідомлено про необхідність подання додаткових документів, зокрема, свідоцтва про розлучення, свідоцтва про народження дітей, довідки про склад сім'ї та документи, що підтверджують факт проживання повнолітньої дитини окремо.
Зауважила, що усі вищеперелічені документи були надані відповідачу, проте жодної виплати не проведено, а 12.08.2022 надійшов лист від військової частини № НОМЕР_3 про те, що грошове забезпечення загиблого ОСОБА_2 не виплачено до з'ясування всіх обставин та встановлення права належності на грошове забезпечення.
Вважаючи протиправною таку бездіяльність відповідача, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 провадження в даній адміністративній справі зупинено до моменту припинення на території України воєнного стану.
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування цієї позиції зазначив, що відповідно до пункту 7 Порядку 884 виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. У разі письмової відмови однієї з осіб від виплати грошового забезпечення її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання.
Вказав, що зважаючи на той факт наявності у ОСОБА_2 дитини, то відповідно до положень пункту 1 розділу XXX Порядку 260 ОСОБА_1 не може претендувати на вказану виплату як мати.
Разом із тим ствердив, що вона може претендувати на вказану виплату як особа, яка перебувала на утриманні ОСОБА_2 у випадку доведення факту перебування на такому утриманні, проте в особовій справі загиблого не було вказано, що позивачка перебуває у нього на утриманні, а надана ОСОБА_1 довідка ВК Маневицької селищної ради № 3106 була видана 11.07.2022, в той час як ОСОБА_2 з березня 2022 вважався таким, що зник безвісти, а 04.07.2022 стало достовірно відомо, що він загинув.
Крім того, зауважив, що у результаті моніторингу мережі Інтернет з використанням аналітичної онлайн-системи для бізнесової аналітики, конкурентної розвідки та перевірки контрагентів «Ю-Контрол» (англ. YouControl) відносно ОСОБА_1 отримано інформацію, що вона є фізичною особою-підприємцем.
Вважає, що командування військової частини НОМЕР_1 діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 клопотання позивача про поновлення провадження у справі задоволено: поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на адресу суду від учасників справи не надходило.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
10.03.2020 ОСОБА_2 був зарахований у списки військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №51.
25.02.2022 ОСОБА_2 вибув у відрядження у район виконання завдання для виконання бойових завдань на території України, з метою забезпечення національної безпеки і оборони України до особливого розпорядження, що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.02.2022 №42.
09.03.2022 ОСОБА_2 зник безвісти, що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.03.2022 №55.
З 04.07.2022 ОСОБА_2 виключений зі списків особового складу частини у зв'язку з загибеллю, що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.07.2022 №174.
У період з 09.03.2022 по 03.07.2022 ОСОБА_2 у військовій частині вважався зниклим безвісти, а з 04.07.2022 вважається таким, що загинув.
З 09.03.2022 по 04.07.2022 ОСОБА_3 грошове забезпечення нараховувалось, але нікому не виплачувалось.
05.04.2022 ОСОБА_1 звернулася до в/ч НОМЕР_1 про виплату грошового забезпечення сина за час, коли останній вважався безвісті зниклим.
13.05.2022 листом в/ч НОМЕР_1 повідомлено про необхідність подання додаткових документів, зокрема, свідоцтво про розлучення, свідоцтво про народження дітей, довідку про склад сім'ї та документи, що підтверджують факт проживання повнолітньої дитини окремо.
Усі вищеперелічені документи були надані відповідачу, проте жодної виплати не проведено.
12.08.2022 ОСОБА_1 надійшов лист від військової частини № НОМЕР_3 про те, що грошове забезпечення загиблого ОСОБА_2 не виплачено до з'ясування всіх обставин та встановлення права належності на грошове забезпечення.
Вважаючи протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо невиплати грошового забезпечення ОСОБА_2 за період березень-липень 2022 року, ОСОБА_1 звернулася до суду із цим позовом.
При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 2 Закону № 2011-XII, ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Частиною 1 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У відповідності до частин 2-4 статті 9 Закону № 2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 6 статті 9 Закону № 2011-XII, за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців:
дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
У разі індексації грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів грошове забезпечення членам сімей військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, виплачується з урахуванням такої індексації - з дня прийняття рішення про проведення такої індексації.
Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
07.06.2018 наказом Міністерства оборони України № 260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260), який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Розділом ХХХ вказаного Порядку регулюється питання щодо виплати грошового забезпечення в разі захоплення в полон чи заручниками, смерті (загибелі) військовослужбовців або якщо вони визнані безвісно відсутніми чи оголошені померлими.
Відповідно до пункту 1 Розділу ХХХ Поряду № 260, у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей. У разі відсутності зазначених осіб належні суми грошового забезпечення виплачуються іншим спадкоємцям відповідно до чинного законодавства України.
Грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується зазначеним в пункті 1 цього розділу членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату. Грошове забезпечення зазначеним особам виплачується, якщо звернення за одержанням надійшло до закінчення трьох років із дня смерті (загибелі) військовослужбовця або з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім, оголошення померлим (пункт 2 Розділ ХХХ Порядку № 260).
Відповідно до пункту 3 Розділу ХХХ Порядку № 260 грошове забезпечення військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно), а також інтернованим в нейтральних державах або безвісно відсутнім, виплачується відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884 (далі - Порядок № 884), військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець.
Під терміном «безвісно відсутній військовослужбовець» слід розуміти зниклого безвісти під час захисту Вітчизни військовослужбовця, щодо якого понад 15 днів відсутні відомості про місце його перебування, крім відомостей про самовільне залишення військової частини або місця служби (пункт 2 Порядку № 884).
Пунктом 3 Порядку № 884 передбачено, що за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
Згідно із пунктом 4 Порядку № 884, виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
До заяви додаються: копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування); довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім'ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті); копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності); копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності); копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, - копія сторінки паспорта з такою відміткою).
Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку № 884, командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.
У рішенні про відмову у виплаті грошового забезпечення обов'язково зазначаються підстави для такої відмови.
Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) приймає рішення про відмову у виплаті у разі: подання заяви особами, що не зазначені в пункті 7 цього Порядку; подання не в повному обсязі документів, зазначених у пункті 4 цього Порядку; подання заяви з порушенням строків, визначених абзацами шостим і сьомим пункту 6 цього Порядку; з'ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, самовільного залишення військової частини (установи, організації), місця служби або дезертирування.
Прийняття рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення у зв'язку з поданням не в повному обсязі документів не позбавляє заявників права звернутися до командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації) повторно після усунення причин, що стали підставою для відмови у виплаті.
Рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення може бути оскаржено у судовому порядку.
Виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей:
військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах, - до дня їх звільнення включно;
військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.
Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (установи, організації).
Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється у разі, коли заява про його виплату надійшла до військової частини (установи, організації): до дня звільнення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах; протягом трьох років з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовців безвісно відсутніми або оголошення померлими, але не пізніше ніж до дня набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.
Виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей (абзац 1 пункту 7 Порядку № 884).
Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими та не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
При цьому, виплата грошового забезпечення здійснюється на підставі відповідної заяви члена сім'ї військовослужбовця, яку командир військової частини повинен розглянути протягом 15 днів та прийняти рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.
З позовної заяви вбачається, що спір полягає в тому, що ОСОБА_1 стверджує про наявність у неї права на отримання грошового забезпечення за час, коли її син ОСОБА_2 вважався безвісті зниклим. Підставою своїх вимог позивачкою визначено, зокрема, приписи Порядку № 884.
Згідно із пунктом 4 Порядку № 884, виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
До заяви додаються: копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування); довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім'ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті); копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності); копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності); копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, - копія сторінки паспорта з такою відміткою).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 05.04.2022 зверталась до в/ч НОМЕР_1 про виплату грошового забезпечення її сина ОСОБА_2 за час, коли останній вважався безвісті зниклим.
13.05.2022 листом в/ч НОМЕР_1 повідомлено позивачку про необхідність подання додаткових документів, зокрема, свідоцтва про розлучення, свідоцтва про народження дітей, довідки про склад сім'ї та документів, що підтверджують факт проживання повнолітньої дитини окремо.
Усі вищеперелічені документи були надані відповідачу, проте жодної виплати не проведено.
12.08.2022 ОСОБА_1 надійшов лист від військової частини № НОМЕР_3 про те, що грошове забезпечення загиблого ОСОБА_2 не виплачено до з'ясування всіх обставин та встановлення права належності на грошове забезпечення.
Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку № 884, командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.
У рішенні про відмову у виплаті грошового забезпечення обов'язково зазначаються підстави для такої відмови.
Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) приймає рішення про відмову у виплаті у разі: подання заяви особами, що не зазначені в пункті 7 цього Порядку; подання не в повному обсязі документів, зазначених у пункті 4 цього Порядку; подання заяви з порушенням строків, визначених абзацами шостим і сьомим пункту 6 цього Порядку; з'ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, самовільного залишення військової частини (установи, організації), місця служби або дезертирування.
Прийняття рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення у зв'язку з поданням не в повному обсязі документів не позбавляє заявників права звернутися до командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації) повторно після усунення причин, що стали підставою для відмови у виплаті.
Рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення може бути оскаржено у судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи та письмових пояснень учасників справи, будь-яке рішення, передбачене Порядком № 884, відповідач не приймав.
В свою чергу, Порядком № 884 передбачена можливість оскарження в судовому порядку рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення.
Так, у постанові від 18 лютого 2021 року в справі № 804/4633/17 Верховний Суд погодився з висновком суддів попередніх інстанцій, що звернення до суду із вимогою про зобов'язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення є передчасним, оскільки той орган (посадова особа), який вправі був вирішувати таке питання, в тому числі, рішень з цього питання не виносив (п.80).
Отже, належним способом захисту прав позивача за встановлених судом обставин є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 05.04.2022 та зобов'язання розглянути вказану заяву та прийняти по ній обґрунтоване рішення.
Аналогічна позиція щодо необхідності зобов'язання судом розглянути заяву при недотриманні в/ч вимог Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 при розгляді заяви про виплату грошового забезпечення за час, коли військовослужбовець вважався безвісті зниклим та прийняття за наслідками розгляду такої заяви відповідного рішення про задоволення чи відмову викладена у постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2024 у праві №360/836/23.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», суд
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 05.04.2022 про виплату грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_2 .
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.04.2022 про виплату грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_2 та прийняти обґрунтоване рішення за результатами такого розгляду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 )
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Суддя С.Ф. Костюкевич