07 жовтня 2024 року ЛуцькСправа № 140/9815/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Костюкевича С.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23.06.2023 у цій справі визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 05.11.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік) до фактичної зміни обставин чи зміни нормативно-правових актів, що були застосовані судом під час вирішення даного спору..
19.09.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 , подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.06.2023 у цій справі щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії, враховуючи прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом станом на 01.01.2022, а не станом на календарний рік виплати пенсії, та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Відповідно до частини п'ятої статті 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.
Заяву розглянуто в порядку письмового провадження протягом десяти днів з дня її отримання.
Відповідач письмових пояснень щодо вказаної заяви до суду не подав.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновків, що зазначену заяву необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Як установлено статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За правилами частин першої - третьої статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із частинами першою, другою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно із частиною шостою статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
За приписами частин першої, четвертої - шостої статі 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
Наведені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення у справі.
Судом встановлено, що у цій справі рішенням суду від 23.06.2023, яке набрало законної сили 25.07.2023, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 05.11.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік) до фактичної зміни обставин чи зміни нормативно-правових актів, що були застосовані судом під час вирішення даного спору.
Для примусового виконання рішення суду 08.11.2023 було видано виконавчий лист № 21855/2023р., який перебуває на цей час на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (постанова про відкриття виконавчого провадження від 18.01.2024 року ВП №73856649).
Як вбачається з рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №907080116290 від 25.07.2023, ОСОБА_1 з 05.11.2022 встановлено підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону №796-ХІІ (довічно), яке у 2022-2023 роках нараховано у розмірі 4 962,00 грн, тобто у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року.
Виконуючи рішення суду, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області керувалося пунктом 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №1774-VIII), який набрав чинності 01.01.2017, за змістом якого мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Статтею 7 Закону України від 02 грудня 2021 року №1928-ІХ “Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2 481,00 грн. Поряд з тим статтею 7 Закону України від 03.11.2022 року №2710-ІХ “Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено з 01 січня прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2 684,00 грн.
Отже, наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що нарахування та виплати в 2023 році підвищення до пенсії Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснило ОСОБА_1 без урахування зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023.
З приводу застосування окремих положень ЗУ “Про держбюджет на 2024 рік» Пенсійний фонд України у своєму листі до Міністерства соціальної політики №2800-0301-5/7868 від 30.11.2023, який досліджено судом та приєднано до матеріалів справи, сформував позицію, що за рішеннями суду, за якими зобов'язувалися судом органи Пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату доплат до пенсії, які набрали законної сили до 01.01.2024 та на виконання яких проведено перерахунок пенсії виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, з 01.01.2024 розмір такої пенсійної виплати в 2024 році органами пенсійного фонду не переглядається, а переглядаються лише ті рішення суду на виконання яких перерахунок та доплату до пенсії пенсійними органами не проведено станом на січень 2024 року.
Міністерство соціальної політики України у своїй відповіді №203150/2-23/54 від 15.12.2023 на вищевказаний лист, який досліджений судом, погодилось з позицією Пенсійного фонду України.
З 01.01.2024 відповідач здійснює нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії в розмірі 3 200,00грн із застосуванням статті 8 Закону України від 09 листопада 2023 року №3460-IX Про Державний бюджет України на 2024 рік (далі - Закон №3460-IX).
У результаті перерахунку на виконання рішення суду у цій справі розмір підвищення, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ОСОБА_1 з 01.01.2024 становить 3 200 грн.
Суд вважає такі дії відповідача щодо застосування статті 8 Закону № 3460-ІХ правомірними та відхиляє доводи позивача про те, що боржник протиправно здійснив нарахування підвищення до пенсії з 01.01.2024 саме у розмірі 3 200,00 грн, з огляду на таке.
З 01.01.2024 набрав чинності Закон №3460-ІХ, статтею 8 якого визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1 600 гривень. Тобто, зазначена норма застосовується у прямо визначених нею випадках.
Зважаючи на зміст резолютивної частини рішення суду від 15.12.2023 у цій справі, його виконання з 01.01.2024 повинно здійснюватися з урахуванням статті 8 Закону №3460-ІХ.
З вимог статті 39 Закону № 796-XII вбачається, що норма даної статті встановлює лише вид розрахункової величини: мінімальна заробітна плата.
Натомість, розмір мінімальної заробітної плати визначається шляхом прийняття Законів Про Державний бюджет на відповідні роки.
Як зазначалося вище, Законом № 3460-IX передбачено: визначити розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1 600 гривень.
Відповідно до статті 71 Закону № 796-XII, дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Водночас, необхідно зазначити, що Законом № 3460-IX жодним чином не призупинялася дія статті 39 Закону № 796-XII; Законом № 3460-IX не вносилися зміни до статті 39 Закону № 796-XII; норма статті 39 Закону № 796-XII встановлює лише вид розрахункової величини; а розмір розрахункової величини встановлений з 01.01.2024 саме Законом № 3460-IX.
Неспростовним є те, що розмір доплати позивача на виконання рішення суду в цій справі становить з 05.11.2022-- 4 962,00 грн, а з 01.01.2024 розмір такого підвищення становить 3 200,00 грн.
Таким чином, нарахування відповідачем доплати до пенсії відповідно до статті 39 Закону № 796-XII на виконання судового рішення починаючи з 01.01.2024 із застосуванням розрахункової величини 1 600,00 грн. є правомірним.
Враховуючи зміну розміру мінімальної заробітної плати, відповідач має обов'язок перераховувати та виплачувати доплату до пенсії у порядку статті 39 Закону № 796-XII з урахуванням таких змін.
Зазначене підвищення до пенсії носить не разовий, а постійний характер, а тому в резолютивній частині рішення не встановлено кінцевої дати проведення такого нарахування й виплати та застосовано вираз "що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік)", а не зазначено конкретного Закону.
При вирішенні заяви ОСОБА_1 суд враховує правову позицію, викладену в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій справі № 240/4937/18, яка полягає у такому.
Передбачена статтею 39 Закону № 796-ХІІ доплата є періодичним (щомісячним) платежем, виплата якого, за загальним правилом, не обмежена в часі. Вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суди, у разі відсутності спору про право особи на отримання такої доплати або встановлення такого права в судовому порядку, не мають підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві. У разі зміни чинного законодавства України, яким регулюються питання соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідач повинен керуватися нормами законів, чинних на час призначення (нарахування) виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Оскільки з 01.01.2024 змінилося правове регулювання спірних правовідносин у зв'язку із набранням чинності Законом № 3460-ІХ, стаття 8 якого підлягає застосуванню під час виконання рішення суду у цій справі, тому відповідач правомірно керувався нормою статті 8 Закону № 3460-ІХ (чинного на час нарахування позивачу, на виконання рішення суду у цій справі, підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону № 796-ХІІ), визначивши розмір такого підвищення з 01.01.2024 на рівні 3 200,00 грн.
Схожа позиція викладена в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2024 в справі №140/5968/23.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011 вказав, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, проте мають забезпечувати конституційне право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, гарантоване статтею 48 Конституції України.
Таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом, на що вказав Конституційний Суд України у Рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України. Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Оскільки рішення суду у цій справі в частині здійснення нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії у належному розмірі (тобто, із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законодавством станом на 1 січня календарного року виплати пенсії) у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 протиправно боржником не виконувалося, чим порушено вимоги статті 129-1 Конституції України, статей 14, 370 КАС України, тому суд дійшов висновку про наявність правових та фактичних підстав для часткового задоволення поданої заяви у встановлених на підставі доказів у справі межах.
Крім того, у порядку частин першої, п'ятої статті 249 КАС України відповідача (боржника) необхідно зобов'язати вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, та встановити йому строк для надання відповіді.
Керуючись статтями 248, 249, 383 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, вчинені на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.06.2023 у справі №140/9815/23 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2023 по 31.12.2023 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2022, а не станом на 1 січня календарного року виплати пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ідентифікаційний код 13358826) вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону - неналежного виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.06.2023 у справі №140/9815/23 в частині здійснення ОСОБА_1 нарахування та виплати з 01.01.2023 по 31.12.2023 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеного статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законодавством станом на 1 січня календарного року виплати пенсії.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області строк для надання Волинському окружному адміністративному суду відповіді щодо вжитих заходів за цією ухвалою - тридцять календарних днів з дня набрання окремою ухвалою законної сили.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя С.Ф. Костюкевич