м. Вінниця
07 жовтня 2024 р. Справа № 120/5998/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішенням суду від 30 вересня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Рішенням суду зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення №53/21-121, що видана Управлінням Служби безпеки України у Вінницькій області 26 квітня 2021 року, врахувавши при цьому раніше виплачені суми.
27 вересня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення. Така заява обґрунтована тим, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення №53/21-121, що видана Управлінням Служби безпеки України у Вінницькій області 26 квітня 2021 року, врахувавши при цьому раніше виплачені суми.
Так, 25 листопада 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надіслало на адресу позивача лист, у якому йшлося про те, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року здійснено перерахунок розміру пенсії позивача з 01 квітня 2019 року. При цьому сума доплати за період з 01 квітня 2019 року по 30 листопада 2021 року складає 95490,60 гривень, яка буде виплачуватися в порядку черговості.
Як зазначає позивач далі, на момент подачі позовної заяви він не володів інформацією щодо розміру заборгованості невиплаченої пенсії, а тому не в позовній заяві не йшлося про виплату йому конкретного розміру невиплаченої пенсії.
На думку позивача, при ухваленні додаткового рішення в даному випадку суду слід застосувати аналогію закону та прийняти додаткове рішенні відповідно до приписів цивільного законодавства, зокрема пункту 2 частини 1 статті 270 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якого суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати.
Відтак позивач вважає, що наявні підстави для ухвалення додаткового рішення, у якому зазначити точну суму виплати належних йому сум.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення, суд зважає на таке.
Особливості ухвалення додаткового судового рішення визначені статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, частиною 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Зміст наведеної норми свідчить про те, що законодавець допускає можливість ухвалення додаткового судового рішення, проте лише за наявності підстав, визначених частиною 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, у заяві про ухвалення додаткового судового рішення йдеться про те, що пенсійний орган слід зобов'язати провести виплату позивачеві заборгованості з пенсійних виплат в розмірі 95490,60 гривень.
Однак такі твердження позивача є безпідставними з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , звертаючись із позовною заявою до Вінницького окружного адміністративного суду, оскаржував дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у перерахунку з 01 квітня 2019 року та виплаті пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення №53/21-121, виданої Управлінням Служби безпеки України у Вінницькій області 26 квітня 2021 року.
Ухвалюючи рішення від 30 вересня 2021 року, суд частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 та зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення №53/21-121, що видана Управлінням Служби безпеки України у Вінницькій області 26 квітня 2021 року, врахувавши при цьому раніше виплачені суми.
Такі висновки знайшли відображення як у мотивувальній, так і в резолютивній частинах судового рішення.
При цьому під час ухвалення судового рішення судом не досліджувалося питання щодо розміру невиплачених позивачеві сум.
Водночас варто зауважити, що підстави для ухвалення додаткового судового рішення, що визначені частиною 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.
А тому слід визнати безпідставними доводи заявника про можливість застосування у цьому випадку аналогії закону, оскільки в силу приписів частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує аналогію закону лише у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини.
Проте Кодексом адміністративного судочинства України чітко врегульовано підстави для ухвалення додаткового рішення, серед яких відсутні ті, що дозволяли б суду ухвалити додаткове рішення в цьому випадку.
З огляду на викладене заява про ухвалення додаткового судового рішення є безпідставною та не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович