07 жовтня 2024 р. Справа № 120/7296/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
03.06.2024 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява за підписом адвоката Сільницької К.В., подана від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (далі - відповідач 1) та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач 2) про:
- визнання протиправним та скасування рішення відповідача 1 № 965080146334 від 05.01.2024 щодо відмови у перерахунку пенсії позивача;
- зобов'язання відповідача 2 здійснити перерахунок пенсії позивача, зарахувавши до його страхового стажу періоди роботи в колгоспі ім. Горького з 1965 по 1968 роки, згідно із записами трудової книжки колгоспника № 269 від 20.03.1970.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 03.01.2024 позивач звернувся до відповідача 2 із заявою про перерахунок пенсії. З урахуванням принципу екстериторіальності розгляд заяви було здійснено відповідачем 1, яким і прийнято рішення № 024950009483 від 25.04.2024 про відмову в перерахунку пенсії.
Позивач вважає рішення та дії відповідачів протиправними, а тому за захистом своїх прав звертається до суду.
Ухвалою суду від 07.06.2024 вказану позовну заяву залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України.
12.06.2024 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано квитанцію про сплату судового збору у необхідному розмірі.
Ухвалою суду від 14.06.2024 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
26.06.2024 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач 1 позов заперечує та зазначає, що до страхового стажу позивача не зарахований період роботи в колгоспі ім. Горького з 1965 по 1968 роки, оскільки наявна у позивача трудова книжка колгоспника має неточності у записах, зокрема, у книжці невірно вказане прізвище, а саме " ОСОБА_2 " замість правильного " ОСОБА_2 ", та відсутній запис про зарахування та виключення заявника з членів колгоспу.
03.07.2024 від відповідача 2 надійшов відзив, в якому він просить відмовити у задоволені позовних вимог, оскільки вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області прийнято правомірне та обґрунтоване рішення про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи на підтримку своїх вимог та заперечень, суд встановив такі обставини справи.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) з 21.03.2008.
03.01.2024 позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії.
За принципом екстериторіальності заяву розглянуто відповідачем 1 з прийняттям рішення № 965080146334 від 05.01.2024 про відмову у перерахунку пенсії, оскільки трудова книжка колгоспника має неточності у записах, зокрема, у книжці невірно вказане прізвище, а саме " ОСОБА_2 " замість правильного " ОСОБА_2 ", та відсутній запис про зарахування та виключення заявника з членів колгоспу та про перейменування.
Зазначене рішення є предметом оскарження за цим позовом. Похідною вимогою є вимога про зобов'язання відповідача 2 зарахувати до страхового стажу позивача спірний період його трудової діяльності.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом № 1058-IV).
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 8 цього Закону право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
В силу положень п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком.
Відповідно до ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частинами 1 та 3 статті 44 Закону № 1058-IV встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Суд враховує, що згідно з положеннями ч. 1 ст. 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 за № 310.
Відповідно до п. п. 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.
До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (п. 5 Основних Положень).
Згідно з п. 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
Також необхідно звернути увагу на взірець трудової книжки колгоспника, відповідно до якого трудова книжка колгоспника містить окремі розділи: ІІІ "членство в колгоспі", де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення, відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV "відомості про роботу" - відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V "трудова участь у громадському господарстві" - встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.
Відповідно до п. 8 Основних Положень трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.
Трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів та до якої вносяться відомості, зокрема, про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Судом встановлено, що 03.01.2024 позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії. Серед інших документів до заяви позивач додав трудову книжку колгоспника за № 269 від 20.03.1970 - з метою підтвердження страхового стажу.
З вказаної тудової книжки вбачається, що вона містить записи про наступну трудову діяльність позивача у колгоспі:
- 1965 рік: прийнятий колгоспом річний мінімум трудо-днів (або людино-днів) за рік - 120, кількість пророблених людино-днів позивача за рік - 187;
- 1966 рік: прийнятий колгоспом річний мінімум трудо-днів (або людино-днів) за рік - 120, кількість пророблених людино-днів позивача за рік - 211;
- 1967 рік: прийнятий колгоспом річний мінімум трудо-днів (або людино-днів) за рік - 120, кількість пророблених людино-днів позивача за рік - 71;
- 1968 рік: прийнятий колгоспом річний мінімум трудо-днів (або людино-днів) за рік - 120, кількість пророблених людино-днів позивача за рік - 36.
Щодо незарахування пенсійним органом до страхового стажу позивача періоду з 1965 по 1968, оскільки у книжці колгоспника відсутні відомості про перейменування колгоспу ім. Горького, то суд зазначає таке.
У довідці № 01-19/208 від 02.04.2024 Літинського трудового архіву Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області зазначено, що рішенням зборів уповноважених членів колгоспу ім. Горького (протокол № 2 від 25.11.1992) колгосп було реорганізовано в колективне сільськогосподарське підприємство (КСП) "Промінь". Рішенням загальних зборів членів КСП "Промінь" (протокол № 2 від 08.02.2000) колективне сільськогосподарське підприємство (КСП) "Промінь" реформовано в сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (СТОВ) "Вікторія". У квітні 2008 року члени СТОВ "Вікторія" передали свої паї ПСП "Поділля Агро", внаслідок чого СТОВ "Вікторія" припинило свою діяльність.
Отже, з огляду на вищезазначену довідку, у суду не має сумнівів щодо перейменування колгоспу, як і щодо достовірності поданих даних.
Щодо відсутності записів про зарахування та виключення заявника з членів колгоспу, то суд виходить з наступного.
Відповідно до архівної довідки Вінницької районної військової адміністрації Вінницької області № 3.01-16/517 від 23.04.2024 позивач дійсно працював у колгоспі ім. Горького с. Борків причіплювачем на період весняно-польових робіт (протокол засідання правління колгоспу № 2 від 24.03.1965).
Також у довідці № 01-19/207 від 02.04.2024 Літинського трудового архіву Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області зазначено, що у документах СТОВ "Вікторія" (КСП "Промінь") с. Борків за 1965-1968 роки значиться ОСОБА_1 .
У постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 Верховний Суд дійшов висновку, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших офіційних документах. Неточні записи у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не можуть бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві. У свою чергу, недоліки ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не можуть бути підставою для позбавлення особи її права на соціальний захист.
Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а.
А у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а Верховним Судом сформовано правову позицію, відповідно до якої працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Також слід застосувати правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 06 квітня 2022 року у справі № 607/7638/17, який полягає у тому, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві та, у свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства.
Отже, вищевказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист в частині призначення пенсії.
Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для незарахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а.
Суд вважає, що недоліки оформлення трудової книжки, виявлені відповідачем, як-от відсутність записів про зарахування та виключення заявника з членів колгоспу, не можуть вважатися достатньою і самостійною підставою для відмови позивачеві у зарахуванні періоду роботи до його страхового стажу на підставі трудової книжки, оскільки вина позивача у тому, що трудова книжка заповнена роботодавцем із порушенням встановленого порядку відсутня.
Враховуючи те, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи та трудова книжка колгоспника позивача містить інформацію про встановлений мінімум його трудової участі та фактично відпрацьований позивачем час в колгоспі за спірний період, суд доходить висновку, що відсутність запису про зарахування та виключення заявника з членів колгоспу не може бути достатньою підставою для відмови позивачу у зарахуванні спірного періоду роботи у його страховий стаж.
Щодо зазначення у трудовій книжці колгоспника невірного прізвища, а саме " ОСОБА_2 " замість правильного " ОСОБА_2 ", то суд зазначає, що такі невідповідності не можуть бути підставою для незарахування відповідного періоду роботи до трудового стажу позивача, адже вчинення відповідних дій є обов'язком уповноваженої особи, яка є відповідальною за ведення та коректність облікових документів, зокрема, кадрового відділу або органу, що здійснював видачу трудової книжки колгоспника.
При цьому, досліджуючи копію трудової книжки позивача, судом встановлено, що на першому аркуші у графі "прізвище" вказано " ОСОБА_2 ", що не відповідає паспортним даним позивача, де зазначено " ОСОБА_2 ".
Суд знову повторює, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Натомість під час розгляду справи відповідачами не доведено недійсність трудової книжки колгоспника та не спростовано її належність саме позивачу ОСОБА_1 .
Крім того, суд погоджується з доводами позивача, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, які містяться в реєстрах та документах, на заповнення яких заявник ніяким чином не впливає та не можуть слугувати безперечною відмовою у призначенні (перерахунку) пенсії.
Суд вважає, що з матеріалів справи та доданих позивачем до заяви про перерахунок пенсії документів можливо ідентифікувати особу, а ризик будь-якої помилки державного та іншого органу має покладатися на саму державу та її органи, помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавлених осіб.
З огляду на викладене суд вважає, що відповідач неправомірно не зарахував до страхового стажу позивача період роботи з 1965 по 1968 в колгоспі ім. Горького.
Відтак є підставними і підлягають задоволенню позовні вимоги про скасування оскаржуваного рішення № 024950009483 від 25.04.2024 та зобов'язання пенсійного органу зарахувати відповідний період роботи до страхового стажу позивача.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за віком, а тому підлягають також задоволенню позовні вимоги про покладення на відповідача 2 обов'язку перерахувати позивачу пенсію з урахуванням висновків суду, наведених у цьому судовому рішенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Частинами першою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що заявлений позов слід задовольнити повністю, а саме у спосіб визнання протиправним та скасування рішення відповідача 1 за № 024950009483 від 25.04.2024 про відмову у перерахунку пенсії позивача та зобов'язання відповідача 2 зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 1965 по 1968 роки в колгоспі ім. Горького, а також здійснити позивачу відповідний перерахунок пенсії.
Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, оскільки по суті спору позов задоволено, судові витрати позивачки на сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн належить стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів (порівно).
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 965080146334 від 05.01.2024 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 1965 по 1968 роки в колгоспі ім. Горького та здійснити перерахунок його пенсії з урахуванням висновків суду, наведених у цьому судовому рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
1) позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 );
2) представник позивача: Сільницька Катерина Володимирівна (РНОКПП НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 );
3) відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122);
4) відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005).
Повне судове рішення складено 07.10.2024.
Суддя Сало Павло Ігорович