Житомирський апеляційний суд
Справа №296/7909/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/521/24
Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2
02 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря: ОСОБА_5
власника майна: ОСОБА_6
представника власника
майна-адвоката: ОСОБА_7
прокурора: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу представника власника майна - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 30 серпня 2024 року, якою частково задоволено клопотання слідчої про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12024060000000538 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
Вказаною ухвалою слідчого судді клопотання старшого слідчого ВП № 1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_11 , про арешт майна в кримінальному провадженні №12024060000000538 від 24.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України задоволено частково.
Накладено арешт на майно, яке вилучене 20.08.2024 року у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- грошові кошти 6000 гривень купюрами номіналом по 1000 гривень, 3000 доларів США, купюрами по 100 доларів США, 540 Євро, купюрами номіналом 20 євро, 27 200 доларів США купюрами та номіналом по 100 доларів США, 63 000 гривень номіналом по 1000 гривень, по 500 гривень, по 200 гривень, по 100 гривень.
- ювілейну монету номіналом 2 гривні;
- ювілейну монету номіналом 5 гривень у футлярі;
- ювілейну срібну банкноту номіналом 200 гривень у футлярі;
- ювілейну срібну монету номіналом 50 гривень у футлярі;
В решті вимог клопотання - відмовити.
Прийняте рішення слідчий суддя мотивував тим, що арешт на грошові кошти ОСОБА_12 накладено з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Крім того, ОСОБА_6 не надала доказів того, що вилучені в ході обшуку гроші та ювілейні монети належать саме їй.
В апеляційній скарзі представник власника майна- адвокат ОСОБА_9 просить ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на майно скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.
Вважає, що ухвала слідчого судді винесена з порушенням норм кримінально процесуального законодавства та без належних для того підстав.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_6 є законним володільцем грошових коштів, які нею були отримані від продажу автомобіля та від підприємницької діяльності чоловіка.
Стверджує, що в ухвалі слідчого судді не вказано з яких підстав накладено арешт.
Окрім того, вказує, що в ст.170 КПК України міститься вичерпний перелік підстав з яких накладається арешт на майно, однак майно ОСОБА_6 під жодну не підпадає.
Заслухавши доповідь судді, пояснення власника майна та його представника, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, СУ ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024060000000538 від 24.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що 22.07.2024 року близько 14 год. ОСОБА_13 (залучений до конфіденційного співробітництва у межах кримінального провадження до проведення НСРД), перебуваючи у приміщенні Житомирського агротехнічного фахового коледжу, за адресою: АДРЕСА_2 , з метою отримання консультацій про можливість вступу до Житомирського агротехнічного фахового коледжу у 2024 на денну форму навчання, для здобуття освітнього ступеня, що є вищим за раніше ним здобутий, визначений частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», звернувся до завідувача навчальною практикою та працевлаштування Житомирського агротехнічного фахового коледжу ОСОБА_14 .
Під час розмови ОСОБА_14 зрозумів намір ОСОБА_13 вступити до навчального закладу з метою отримання довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній держаній електронній базі з питань освіти для отримання відстрочки від проходження військової служби.
В цей час та у цьому ж місці у ОСОБА_14 виник злочинний умисел, спрямований на пособництво у вимаганні та одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірної вигоди - дій, з використанням наданого їй службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, шляхом організації зустрічі з керівництвом Житомирського агротехнічного фахового коледжу, які в тому числі входять до приймальної комісії коледжу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, виконуючи роль пособника, 26.07.2024 близько 10 год. 40 хв. ОСОБА_14 , перебуваючи у приміщенні Житомирського агротехнічного фахового коледжу, організував зустріч ОСОБА_13 з директором Житомирського агротехнічного фахового коледжу ОСОБА_12 , а саме провів його до службового кабінету директора Житомирського агротехнічного фахового коледжу ОСОБА_12
26.07.2024 року близько 11 год. 30 хв. ОСОБА_15 , реалізуючи свій злочинний умисел, прийшов до службового кабінету ОСОБА_12 та в цей час, місці та за вказаних обставин ОСОБА_12 , будучи службовою особою, яка виконує організаційно-розпорядчі функції у присутності заступника директора ОСОБА_15 , повідомив ОСОБА_13 про можливість вступу до Житомирського агротехнічного фахового коледжу на денну форму навчання для здобуття ним освітнього ступеня, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти визначений частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», та в подальшому отримати довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній держаній електронній базі з питань освіти, за надану йому через заступника директора неправомірну вигоду, у розмірі 1000 доларів США, що є обов'язковою вимогою, для отримання довідки.
Реалізуючи спільний умисел, в ході розмови ОСОБА_12 висунув вимогу про необхідність передачі грошових коштів заступнику директора ОСОБА_15 , забезпечивши собі опосередкований контакт між надавачем і одержувачем неправомірної вигоди та забезпечив можливість уникнути безпосереднього з ним спілкування, і як наслідок, можливого викриття у вчиненні кримінального правопорушення.
Зміст розмови, висловлена вимога, посада ОСОБА_12 та пов'язані з нею можливості змусили ОСОБА_13 погодитись на злочинну вимогу ОСОБА_12
29.07.2024 близько 12 год. 35 хв. під час безпосередньої зустрічі у приміщенні службового кабінету ІНФОРМАЦІЯ_1 , по вулиці Покровська, 96, заступник директора ОСОБА_15 , діючи в рамках єдиного спільного умислу з директором Житомирського агротехнічного фахового коледжу ОСОБА_12 та завідувачем навчальної практикою та працевлаштування Житомирського агротехнічного фахового коледжу ОСОБА_14 , отримав від ОСОБА_13 неправомірну вигоду для себе та третіх осіб в розмірі 1000 доларів США з метою сприяння у вступі до Житомирського агротехнічного фахового коледжу.
В подальшому, в обхід процедури конкурсу, яка визначена Правилами та Порядком прийому на навчання до Житомирського агротехнічного фахового коледжу у Електронному кабінеті вступника Єдиної державної електронної бази з питань освіти, яка діє на підставі постанови Кабінету міністрів України № 752 від 13 липня 2011 року, ОСОБА_13 08.08.2024 рекомендовано до зарахування до Житомирського агротехнічного фахового коледжу на денну форму навчання на базі ОКР «Кваліфікований робітник», за освітнім ступенем «Фаховий молодший бакалавр» за спеціальністю «141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка».
20.08.2024 року ОСОБА_12 вручено письмове повідомлення про підозру у вищевказаному кримінальному провадженні.
20.08.2024 року на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 07.08.2024, у період часу з 08 год. 50 хв. до 13 год. 57 хв. проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_1 .
В ході обшуку виявлено та вилучено: паспорт ОСОБА_12 для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 ; грошові кошти 6000 гривень купюрами номіналом по 1000 гривень, 3000 доларів США, купюрами по 100 доларів США, 540 Євро, купюрами номіналом 20 євро, 27 200 доларів США купюрами та номіналом по 100 доларів США, 63 000 гривень номіналом по 1000 гривень, по 500 гривень, по 200 гривень, по 100 гривень; рушницю «Sauer 202», калібру 30-06, серії НОМЕР_2 ; патронну коробку з набоями калібру 30-06 в кількості 20 шт.; патронну коробку з пістолетом ПМ-Т серія НОМЕР_3 , з двома магазинними пристроями для чищення; три набої калібру 9мм. з травматичними кулями; патронну коробку з пістолетом Rohm RG ТТ № НОМЕР_4 ; один магазин, засоби для чищення; 10 набоїв калібру 9 мм. з травматичними кулями; банківські карти КБ АТ «ПриватБанк» № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 ; ювілейну монету номіналом 2 гривні; ювілейну монету номіналом 5 гривень у футлярі; ювілейну срібну банкноту номіналом 200 гривень у футлярі; ювілейну срібну монету номіналом 50 гривень у футлярі; рахунок-фактуру ПФ-000000004678 від 25.12.2009 на придбання кріплення, оптичного прицілу, карабіну мисливського «Sauer 202»; рахунок-фактуру ПФ -000000004679 від 25.12.2009 на придбання набоїв калібру 30-06 в кількості 20 штук, полісу для зброї.
21 серпня 2024 року постановою старшого слідчого ВП № 1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_10 вилучене майно, перелічене у протоколі обшуку від 20 серпня 2024 року, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024060000000538.
28 серпня 2024 року до Корольовського районного суду міста Житомира надійшло клопотання старшого слідчого ВП № 1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_10 про арешт майна.
Вказане клопотання слідчий суддя задовольнив частково, наклав арешт лише на грошові кошти, оскільки на даний час існують достатні підстави вважати, що суд може призначити ОСОБА_12 покарання у виді конфіскації майна, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, існує необхідність накладення арешту.
З такими висновками слідчого судді, колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, під арештом майна розуміється тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Частиною 11 ст. 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Задовольняючи клопотання слідчого про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12024060000000538 слідчий суддя дослідивши матеріали, додані до клопотання та з'ясувавши обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна прийшов до обґрунтованого висновку про наявність передбачених п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_12 з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
При цьому, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що вищевказане майно на яке слідчий просить накласти арешт відповідає критеріям п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.
З такими висновками слідчого судді суду погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
Так, зі змісту ст. 170 КПК України вбачається, що однією з обов'язкових умов для задоволення клопотання про накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання є наявність обґрунтованої підозри за статтею, санкція якої передбачає конфіскацію майна як виду покарання.
Згідно клопотання про арешт майна та матеріалів, наданих стороною обвинувачення на його обґрунтування вбачається, що ця обов'язкова умова органом досудового розслідування та слідчим суддею дотримана.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
З матеріалів провадження, наданих слідчому судді, які обґрунтовують клопотання, вбачається, що зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_12 могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та певними доказами. Тобто існують обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише можна визначити, що причетність ОСОБА_12 до скоєння кримінального правопорушення, підозра яка йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього такого обмежувального заходу, як арешт майна.
Доводи сторони захисти, що грошові кошти належать ОСОБА_6 є непереконливими, неспростовних доказів про належність їй та її сім'ї арештованих грошових коштів апелянт не надав.
Разом з тим, вказане арештоване майно було виявлено за місцем реєстрації підозрюваного ОСОБА_12 , в належному йому сейфі де зберігалася його зброя та інше майно, що на час прийняття рішення давало підстави для висновку про їх належність підозрюваному.
За таких обставин, на час розгляду клопотання слідчим суддею застосування арешту щодо цього майна було обґрунтованим, оскільки в іншому випадку воно могло бути втрачено, що в подальшому унеможливить виконання рішення суду в частині забезпечення виконання рішення суду щодо можливої конфіскації майна, у зв'язку з чим, посилання апелянта на незаконність ухвали слідчого судді слід визнати безпідставними.
Твердження апелянта, що в ухвалі слідчого судді не вказано з яких підстав накладено арешт є помилковими, оскільки в ухвалу слідчого судді чітко вказано, що арешт на грошові кошти ОСОБА_12 накладено з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
Відповідно до ч.2 ст. 174 КПК України власник майна вправі, в подальшому звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту, в разі коли в цьому відпала потреба, в тому числі, коли ним буде надано достатні та переконливі докази про належність їй грошових коштів на які накладено арешт.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування вказаної ухвали слідчого судді колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника власника майна - адвоката ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 30 серпня 2024 року, якою частково задоволено клопотання слідчої про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12024060000000538 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді :