Справа № 761/33796/24
Провадження № 1-кс/761/22347/2024
25 вересня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 120 241 001 000 032 53 від 08.08.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України про арешт майна,
Слідчий СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням у кримінальному провадженні 120 241 001 000 032 53 від 08.08.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України, про накладення арешту на мобільний телефон, що був вилучений 11.09.2024 за результатом проведення обшуку службового кабінету ОСОБА_4 .
Обґрунтовуючи доводи клопотання слідчий зазначає, що у провадженні слідчого відділення Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100100003253 від 08.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
В рамках даного кримінального провадження, 11.09.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
11.09.2024 слідчим було проведено невідкладний обшук у приміщенні службового кабінету №224'' заступника директора навчально-наукового інституту з навчальної та виховної роботи Національного університету біоресурсів та природокористування України - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Iphone 8 Plus», чорного кольору, в силіконовому чорному чохлі, захищений цифровим паролем «000000», із номером сім-карти НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 .
Постановою слідчого від 11.09.2024 вищевказаний вилучений мобільний телефон визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
З метою забезпечення збереження речового доказу, слідчий просив накласти арешт на мобільний телефон, що був вилучений 11.09.2024 за результатом проведення обшуку службового кабінету ОСОБА_4 .
В судовому засіданні прокурор доводи викладенні у клопотання підтримав та просив клопотання задовольнити з підстав наведених у ньому.
Власник майна заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи його не обґрунтованим та відсутніми підстави визначенні ч.2 ст.170 КПК України для накладення арешту на вилучене майно.
Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, власника майна, вивчивши клопотання та додані матеріали, дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями п.1 ч.2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою зокрема забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
При цьому арешт майна має на меті забезпечити докази у кримінальному провадженні, оскільки вилучені речі підпадають під ознаки ст. 98 КПК України тобто мають ознаки речового доказу, і вони зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин протиправних дій, що встановлюються під час кримінального провадження та є достатні підстави вважати, що вилученні речі можуть бути прихованим, пошкодженим, зіпсованим, знищеним, у зв'язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Отже, надані слідчим матеріали підтверджують наявність правових підстав для накладення арешту на майно, та свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 170,171, 172, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 - задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки «Iphone 8 Plus», чорного кольору, в силіконовому чорному чохлі, захищений цифровим паролем «000000», із номером сім-карти НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , що був вилучений 11.09.2024 за результатом проведення обшуку приміщення службового кабінету №224'' заступника директора навчально-наукового інституту з навчальної та виховної роботи Національного університету біоресурсів та природокористування України - ОСОБА_4 .
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя: