Справа № 761/35257/24
Провадження № 1-кс/761/23388/2024
30 вересня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , розглянувши клопотання прокурор першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 220 230 000 000 000 46 від 17.01.2023,
Прокурор першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотанням у кримінальному провадженні № 220 230 000 000 000 46 від 17.01.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 201, ч.2 ст. 199, ч.3 ст.229 КК України, про накладення арешту на жорсткий диск Western Digital 1TB, s/n VWCC456SLJ406, належний ОСОБА_4 що був вилучений під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Клопотання обґрунтоване тим, що Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22023000000000046 від 17.01.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 201, ч. 2 ст. 199, ч. 3 ст. 229 КК України.
Досудовим слідством отримано інформацію щодо діяльності групи осіб, які причетні до незаконного переміщення через державний/митний кордон України отруйних речовин, а також продукції хімічної групи, не зареєстрованої у відповідних державних органах України, для потреб сільського господарства, промисловості, витік яких у вільний обіг може завдати шкоди життю і здоров'ю населення та навколишньому середовищу, що створює загрозу державній безпеці України.
Встановлено, що організатором вищевказаної протиправної діяльності є громадянин України: ОСОБА_6 уродженець м. Ульянівка, Ульянівського району, Кіровоградської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 (власник: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 ), періодично проживає за адресою: АДРЕСА_3 (власник: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_2 ).
Реалізацію вищезазначеної фальсифікованої продукції в різних регіонах України здійснюють наступні громадяни України: ОСОБА_4 , уродженець м. Жашків, Жашківського району, Черкаської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_3 , приватний підприємець, ФОП ОСОБА_4 , АДРЕСА_5 (знаходиться у приватній власності ОСОБА_4 )
17.09.2024 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та жорсткий диск Western Digital 1TB, s/n VWCC456SLJ406, належний ОСОБА_4 , на якому наявна інформація про обставини вчинення цього та інших кримінальних правопорушень.
Постановою слідчого від 17.09.2024 вказані предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 22023000000000046 від 17.01.2023.
З метою забезпечення збереження речового доказу, прокурор просив накласти арешт на жорсткий диск Western Digital 1TB, s/n VWCC456SLJ406, що був вилучений 17.09.2024 за результатом проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні прокурор підтримав доводи клопотання та просив клопотання задовольнити вказуючи, що на даний час здійснюється перевірка вилученого предмета на наявність на ньому інформації про обставини вчинення кримінального правопорушення
Власник майна заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи його не обґрунтованим та відсутніми підстави визначенні ч.2 ст.170 КПК України для накладення арешту на майно, що було вилучене в ході проведення обшуку, вказуючи, що жорсткий диск добровільно був наданий під час проведення обшуку.
Заслухавши прокурора, представника власника майна, вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, вважаю, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22023000000000046 від 17.01.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 201, ч. 2 ст. 199, ч. 3 ст. 229 КК України.
17.09.2024 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та жорсткий диск Western Digital 1TB, s/n VWCC456SLJ406, належний ОСОБА_4 , на якому наявна інформація про обставини вчинення цього та інших кримінальних правопорушень.
Постановою слідчого від 17.09.2024 вказані предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 22023000000000046 від 17.01.2023.
Обґрунтовуючи підстави для накладення арешту прокурор вказує, що вилученні жорсткий диск є речовим доказом у даному кримінальному провадженні та може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а необхідність накладення арешту виникла для забезпечення збереження речового доказу.
Згідно ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч.10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Однак, доводи клопотання прокурора та додані до нього матеріали не містять достатніх відомостей, які б у відповідності до ст. 170 КПК України давали підстави для накладення арешту на жорсткий диск Western Digital 1TB, s/n VWCC456SLJ406, що був вилучений 17.09.2024 за результатом проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Проте, в доданих до клопотання прокурора матеріалах відсутні будь-які дані, які б вказували, що вилучена річ містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
У клопотанні прокурора взагалі відсутні дані, що вилучений диск має доказове значення у даному кримінальному провадженні відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України та охоплюють період, за який здійснюється досудове розслідування дані за який внесенні до ЄРДР у даному кримінальному провадженні № 220 230 000 000 000 46 від 17.01.2023.
Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України, арешт може бути накладений лише на гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом тобто ті які містять ознаки встановлені ст. 98 КПК України, а тому без доведеності незаконності походження тимчасово вилученого майна, яке відповідає критеріям даної норми закону, слідчий суддя позбавлений можливості накласти на нього арешт із цією метою.
Крім того, під час розгляду клопотання встановлено, що досудовим розслідуванням на даній стадії не надано доказів причетності, зокрема ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення в рамках якого здійснюється досудове розслідування.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення якого застосовуються на території України поряд з національним законодавством, для того, щоб втручання в право власності вважалось допустимим, воно повинну слугувати не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна дотримуватись розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатись між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи. Зазначене твердження міститься у Рішенні «АГОСІ» проти Сполученого Королівства» від 24.10.1986 року.
Отже сукупність вказаних вище обставин свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання.
Згідно ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, слідчий суддя не вбачає законних підстав для арешту намайно, що зазначене у клопотанні прокурора.
Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про накладення арешту на жорсткий диск Western Digital 1TB, s/n VWCC456SLJ406, належний ОСОБА_4 що був вилучений під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя: