Справа № 761/34067/24
Провадження № 1-кс/761/22520/2024
18 вересня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому зсіданні, клопотання слідчого 1 відділу 1 управління ГСУ СБУ ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 220 240 000 000 004 97 від 03.06.2024 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, про арешт майна,
Слідчий 1 відділу 1 управління ГСУ СБУ ОСОБА_3 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням у кримінальному провадженні № 220 240 000 000 004 97 від 03.06.2024 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, про накладення арешту на мобільний телефон підозрюваного ОСОБА_4 , що були вилучений 12.09.2024 за результатом проведення особистого обшуку останнього під час його затримання, за адресою: АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи доводи клопотання слідчий зазначає, що Головним слідчим управлінням СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 220 240 000 000 004 97 від 03.06.2024 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
В рамках даного кримінального провадження, 12.09.2024 в ході затримання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 було проведено осоьистий обшук останнього за результатом якого в останнього було виявлено та вилучено мобільний телефон «ZTE Blade А53», IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з номером мобільного телефону НОМЕР_3 .
Наступного дня, 13.09.2024 вилучений мобільний телефон визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні № 220 240 000 000 004 97 від 03.06.2024, про, що слідчим винесено відповідну постанову.
З метою забезпечення збереження речового доказу, слідчий просив накласти арешт на мобільний телефон, що був вилучений 12.09.2024 за результатом проведення особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_4 під час його затримання, за адресою: АДРЕСА_1 .
В судове засідання слідчий не з'явився, звернувся із заявою про розгляд клопотання без його участі, при цьому зазначив, що доводи клопотання підтримує та просить клопотання задовольнити з підстав наведених у ньому.
Представник власника майна в судове засідання також не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином та завчасно, про причини неявки не повідомив.
Дослідивши клопотання й додані до нього матеріали, приходжу до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, виходячи із наступного.
Як вбачається з наданих суду матеріалів слідчими Головним слідчим управлінням СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 220 240 000 000 004 97 від 03.06.2024 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
В рамках даного кримінального провадження, 12.09.2024 в ході затримання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 було проведено осоьистий обшук останнього за результатом якого в останнього було виявлено та вилучено мобільний телефон «ZTE Blade А53», IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з номером мобільного телефону НОМЕР_3 .
Наступного дня, 13.09.2024 вилучений мобільний телефон визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні № 220 240 000 000 004 97 від 03.06.2024, про, що слідчим винесено відповідну постанову.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на вилучене майно, з метою забезпечення його збереження як речового доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім того, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.
При цьому арешт майна має на меті забезпечити докази у кримінальному провадженні, оскільки вилучений за результатом проведення особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_4 мобільний телефон підпадає під ознаки ст. 98 КПК України, тобто має ознаки речового доказу, і може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин протиправних дій, що встановлюються під час кримінального провадження в рамках якого здійснюється досудове розслідування та є достатні підстави вважати, що він може бути прихованим, зіпсованим чи знищеним.
Аналізуючи наведене вважаю, що надані слідчим матеріали підтверджують наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 170,171, 172, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого 1 відділу 1 управління ГСУ СБУ ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон «ZTE Blade А53», IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з номером мобільного телефону НОМЕР_3 , що був вилучений 12.09.2024 за результатом проведення особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_4 під час його затримання, за адресою: АДРЕСА_1 .
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя: